Слухай онлайн
Культура  |  Історія

У Києві показали фільм "Заборонений" про Василя Стуса

Фото - Укрінформ.
Фото - Укрінформ.
Фото - Укрінформ.
Фото - Укрінформ.
1/2
Показ фільму "Заборонений", присвяченого Василеві Стусу, відбувся у Києві в день памʼяті відомого українського поета і правозахисника — він загинув у ніч на 4 вересня 1985 року.

Як повідомляє Укрінформ, на показ, що передує виходу фільму 5 вересня в український прокат, були запрошені журналісти, представники дисидентського руху, громадські діячі, які схвально відгукнулися про фільм, особливо відзначивши гру виконавця головної ролі.

“Творці фільму зробили все можливе для того, щоб створити фільм про нашого геніального, великого поета і громадянина Василя Стуса. Я іще вся там — в згадках тих давніх часів, в тих подіях, які торкалися часто-густо і мене. Велика подяка акторові Дмитрові Ярошенку, бо зіграти Василя Стуса — це треба бути самому людиною достойною і людиною з високим мистецьким духом, з мистецькою природою. Дмитрові це вдалося. Він зумів зіграти образ одного з найсильніших, найвеличніших людей нашої доби, проникнути в дух Василя Стуса”, - сказала дисидентка, дружина скульптора Бориса Довганя, який створив відоме погруддя Стуса, Маргарита Довгань.

І її слова оплесками підтримала велика зала людей, які залишилися на пресконференцію після перегляду “Забороненого”.

Довгань розповіла про дружбу з Василем Стусом. Вона висловила сподівання, що фільм побачать не тільки в Україні, а й у світі.

“Я думаю, що молоді люди, які прийдуть на цей фільм, не лишаться байдужими. Що серед них з’являться люди такої сили духу, такої волі, такої мудрості, які віддадуть себе служінню Україні”, - підкреслила Довгань.

Водночас сам актор Дмитро Ярошенко, відповідаючи за запитання, як він готувався до ролі, як йому її вдалося зіграти, сказав: “Якщо просто, то — жив... Коли стало відомо, що мене затвердили на роль Василя Стуса, то я читав усі його вірші, спогади, дивився відео, читав його листування”.

Василь Овсієнко, який був з Василем Стусом у мордовських таборах, а потім і на Уралі — в місці другого ув’язнення Стуса, уточнив для глядачів деякі деталі фільму. Зокрема, що ніякої кагебістки-полковниці, яка є у фільмі, насправді не було, як не було у камері зі Стусом і Левка Лук’яненка, вони сиділи по різних камерах. Але багато персонажів впізнавані, сказав він.

“Але я вважаю, що фільм може бути таким”, - сказав дисидент.

Своєю чергою режисер фільму Роман Бровко абсолютно резонно зазначив, що фільм є художнім і в ньому припустимі художні інтерпретації.

“Але фільм опирається на документальні факти. Багато фактів дійсно з’ясовані. Сценаристи провели дуже потужну роботу на етапі підготовки, впродовж пів року збирали інформацію, яка допомогла нам побудувати цю історію”, - повідомив режисер.

Щодо сцени суду, де фігурує адвокат — прототипом якого реально був Медведчук, — Бровко зазначив, що її відтворено за матеріалами суду.

“Я сприймаю цю сцену як компромісний консенсус, що народився під час скандалу (коли адвокат Медведчука був проти того, щоб ця сцена була у фільмі — ред.), з активною громадськістю, яка домагалася, виступала дуже потужно, щоб ця сцена була в кіно”, - сказав Бровко.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");