Представники міської влади Львова, департаменту екології ЛОДА, фахівці ЛМКП «Львівводоканал» та представники місцевих ЗМІ відвідали штаб-квартиру Національного фонду охорони довкілля та водного господарства Польщі. Метою візиту було знайомство з роботою очисних споруд «Чайка» та продовження діалогу з Фондом щодо можливості залучення інвестицій у модернізацію очисних споруд міста Львова, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Делегацію зі Львова привітав Президент Фонду Казімєж Куйда.
«Ще десяток років тому ми були у такій же ситуації, як і ви. Очисні споруди перебували у занедбаному стані, а до Вісли неможливо було підійти й на кілометр, бо смерділо. Близько 50% стічних вод потрапляли в річку неочищеними. Однак ми зробили велику роботу, бо хочемо, щоб вода у наших річках була чиста. Тепер ми готові ділитися досвідом і надавати допомогу Україні, Львову», - розповів Казімєж Куйда.
Очисні споруди «Чайка», найбільші очисні споруди в Польщі, розраховані приблизно на 2,1 млн. осіб, були побудовані в 2012 році і з тих пір значно поліпшили якість води в річці Вісла і Балтійському морі. Розширення та модернізація очисних споруд «Чайка» тривала три роки і проходила в два етапи, щоб забезпечити безперервну роботу діючих споруд під час проведення будівельних робіт. Тепер щодоби тут очищають до 450000 м3, а в години-пік до 515 000 м3 / добу. Вартість реконструкції перевищила 500 млн. євро.
«Ми ознайомилися з колосальним досвідом Польщі в сфері фінансування та реалізації екологічних проектів. Звичайно, після вступу в ЄС вони отримали великі дотації задля виконання екологічних вимог Рамкової Водної Директиви. Водночас у Польщі була створена ефективна система екологічних податків і штрафів за забруднення, які наповнюють бюджет Фонду, а потім скеровують на фінансування проектів модернізації очисних споруд. Це особливо актуально для українських водоканалів, які перебувають у дуже складній ситуації: з одного боку морально та фізично застарілі комплекси очисних споруд, з іншого – постійні перевірки і штрафи, які заганять підприємство у глухий кут. Недосконалість нашого законодавства не дозволяє у повній мірі застосувати принцип Національного Фонду: «Хто забруднює – той платить», – розповів Валентин Вольський, директор ЛМКП «Львівводоканал».
Керівник Головної екологічної інспекції Республіки Польща Лєшек Карський зазначив, що у їхній країні була налагоджена ефективна система контролю за забруднювачами та система штрафів. Наприклад, Варшавський водоканал був покараний на 800 мільйонів злотих за скид неочищених стічних вод у Віслу. Однак виплата штрафу була відтермінована і остаточно відмінена після завершення інвестиційного проекту на «Чайці» та досягнення екологічних результатів очищення води. Відтак штрафи комунальних водоканалів, без інвестицій в модернізацію, не сприятимуть покращенню екології, а можуть призвести лише до погіршення економічної ситуації.
«Стратегічно ми дуже відстаємо від польських колег у напрямку зменшення впливу на навколишнє середовище. Головною причиною звісно є недофінансування екологічних та інфраструктурних проектів. Однак дуже важливо також й громадська думка, і думка депутатів під час голосування за пріоритетні видатки з міського бюджету. Звичайно найкраще все побачити на власні очі, порівняти стан львівських очисних споруд і варшавських. Тоді багато питань щодо неприємного запаху або брудної води у річці зникнуть самі собою. Залишиться лише розуміння, який великий шлях нам доведеться пройти і який об’єм робіт ще необхідно буде зробити», – зазначив Олександр Одинець, керівник управління інженерного господарства Львівської міської ради.
У результаті перемовин між Національним Фондом Польщі і містом Львовом було досягнуто домовленостей про продовження співпраці у сфері екології, зокрема про створення робочої групи для розробки спільних проектів з метою залучення фондів ЄС для зменшення впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті та спільного моніторингу стану річки Західний Буг.
Інформаційна довідка про стан очисних споруд міста Львова
Питання повної реконструкції міських каналізаційних очисних споруд міста Львова є надзвичайно актуальним через моральний та фізичний знос майже всього технологічного процесу разом з будівлями, спорудами та обладнанням. Протягом усього часу експлуатації міських очисних споруд м. Львова з 1968 року не було комплексного підходу з метою їх капітального ремонту або реконструкції. Заміна обладнання або ремонт споруд та мереж відбувались вибірково через нестачу коштів, що давало можливість лише частково покращити ефективність роботи окремих вузлів. Єдиною суттєвою інвестицією у очисні споруди стали грантові кошти шведського уряду в сумі 6 мільйонів доларів США у 2003-2008 роках у межах Проекту «Покращення водопостачання та водовідведення міста Львова». За ці кошти вдалося оновити обладнання для механічної очистки стічних вод, замінити насоси на головній перекачувальній станції та побудувати цех механічного зневоднення мулу. Натомість інші технологічні ланки очисних споруд, зокрема відстійники і аеротенки гостро потребують реконструкції, встановлення новітнього обладнання, впровадження сучасних технологій очищення стоків.
У ЛМКП «Львівводоканал» зазначають, що підприємства і населення скидають у каналізацію набагато концентрованіші стічні води ніж ті, під які проектувалися і будувалися очисні споруди в 60-х і 70-х роках минулого століття. Залпові скиди неочищених промислових стічних вод згубно діють на активний мул в біологічних реакторах. Щорічно ЛМКП «Львівводоканал» виконує поточні заходи з підтримання робочого стану обладнання. Проте сьогодні очисні споруди потребують комплексної модернізації, спрямованої на підвищення ефективності їх роботи.
Так 2016 рік став переломним для очисних споруд міста Львова. Львівській міській раді вдалося залучитися підтримкою Європейського банку реконструкції та розвитку й отримати кредитні кошти на проект їх часткової реконструкції. Основною ідеологією цього проекту є перетворення відходів, які накопичуються на очисних спорудах, на джерело електроенергії – біогаз. Це дозволить ЛМКП «Львівводоканал» в перспективі стати більш енергетично незалежним підприємством.
Однак повної реконструкції очисних споруд міста Львова (за оцінками шведських експертів з компанії «Абанор», які розробляли ТЕО для біогазового проекту) необхідно залучити інвестиції у розмірі понад 150 млн. євро.
