За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді - грудні 2017 року, 43% опитаних зазначили, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг для країни погіршилася. Лише 11% побачили покращення, 38% вважають, що у рівні якості державних медичних послуг нічого не змінилося, 8% не змогли відповісти. Водночас за останній рік зменшилася кількість тих, хто говорить про погіршення у цій сфері.
54% знають свого сімейного лікаря або терапевта, 45% – не знають. Найбільша обізнаність спостерігається серед жінок та людей старшого віку. 31% користуються послугами сімейного лікаря або педіатра, 20% - не користуються. Частіше звертаються до педіатрів мешканці сіл, Півдня і Центру.
Третина опитаних користувалися послугами Служби швидкої допомоги за останній рік. Відносно частіше зверталися за швидкою допомогою жителі міст, Центру та Півдня та люди старшого віку. Серед користувачів послуг швидкої допомоги 72% задоволені якістю послуг та професіоналізмом команди Служби швидкої допомоги, чверть опитаних – незадоволені, 3% - не визначилися.
Серед реформ та змін до певних законодавчих актів, які цієї осені затвердила Верховна Рада України, найбільшу обізнаність респонденти демонструють щодо пенсійної та медичної реформ: 86-88% чули про такі ініціативи. 69% обізнані щодо освітньої реформи, 64% – судової.
Серед урядових ініціатив у медичній сфері респонденти найбільше обізнані про запровадження системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми та серцево-судинних захворювань за рецептом лікаря (74%) та введення загальнодержавного медичного страхування (71%). Дві третини опитаних знають про такі ініціативи як збільшення заробітної плати лікарів через запровадження механізму контрактів та укладання контрактів між пацієнтами і лікарями. 55% опитаних обізнані щодо заснування госпітальних округів з однією багатопрофільною лікарнею у кожній області, і 4-5 лікарень інтенсивного лікування другого рівня (по одній у кожному з госпітальних округів) для надання послуг невідкладної цілодобової допомоги, 53% знають про створення Центрів громадського здоров’я у кожній області, метою яких є, в першу чергу, попередження захворювань, запобігання епідемій та популяризація здорового способу життя, 51% - щодо введення референтного ціноутворення на лікарські засоби, щоб гарантувати справедливість і адекватність роздрібної ціни у відповідності з угодами між Міністерством охорони здоров’я та фармацевтичними компаніями. Більше не знають, аніж знають респонденти про введення суворого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит (47% обізнані). Найменше опитані обізнані про надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму (39%). Водночас варто зазначити, що поінформованість про ініціативи уряду щодо реформування медичної сфери зросла за останні три місяці.
Серед зазначених ініціатив опитані найбільше підтримують запровадження системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми та серцево-судинних захворювань по рецепту лікаря та введення суворого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит (86% та 85% відповідно). Створення Центрів громадського здоров’я та введення референтного ціноутворення на ліки підтримують по 77% опитаних; введення загальнодержавного медичного страхування – 71%; збільшення заробітної плати лікарів через запровадження механізму контрактів та надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму – по 68%; укладання контрактів з метою отримання безкоштовного лікування на первинній ланці – 63%; заснування госпітальних округів – 48%.
Підтримка усіх перелічених ініціатив, які становлять основні елементи медичної реформи, дещо зменшилася порівняно із серпнем ц.р. Дві третини опитаних підтримують законопроекти, до складу яких входять усі 9 ініціатив, 21% – не підтримують, 13% – не визначились. Підтримка даних законопроектів дещо вища на Заході, серед жителів міст, молоді, людей вищими доходами. Найнижча підтримка – на Сході, серед осіб старшого віку та селян.
За можливості обирати систему стандартизованих протоколів більше половини опитаних (54%) надали б перевагу міжнародній системі (таких більше серед молоді та міських мешканців, жителів Центру і Заходу), тоді як вітчизняній – лише чверть (26%), майже 20% – не визначились. За останні 3 місяці кількість прибічників вітчизняної системи протоколів дещо зросла з 20 до 26%.
У порівнянні із серпнем ц.р. з 57% до 62% зросла кількість тих, хто вважає Міністерство охорони здоров’я важливим для себе та своїх родин. У свою чергу 31% опитаних у листопаді-грудні висловили протилежну думку.
Більше половини опитаних (56%) найбільше довіряють українському телебаченню, коли чують про медичну реформу. Українським сайтам у цьому випадку довіряють чверть респондентів, соціальним мережам та українським газетам – 15-16%, українському радіо – 12%, західним інтернет-сайтам – 6%, західним ЗМІ – 4%, російським інтернет сайтам – 3%, по 1% російським соціальним мережам та ЗМІ. Іншим джерелам довіряють 8%, не визначилися 14%.
Серед інституцій в контексті медичної реформи найбільше довіряють близьким (51%) та медичним фахівцям (39%). Колегам і співробітникам довіряють 12%, представникам місцевих органів влади – 5%, українським громадським і неурядовим організаціям – 4%, західним громадським і неурядовим організаціям, міністрам і членам Уряду – по 3%, релігійним лідерам і народним депутатам – по 2%. Іншим інституціям довіряють 7%, не визначилися із відповіддю – 14%.
Серед джерел інформації, безвідносно до інформації, яку вони поширюють, українському телебаченню довіряє майже половина опитаних (49%), українським інтернет-сайтам – 41%, соціальним мережам – 37%, українським газетам – 33%, українському радіо – 29%, іноземному телебаченню та інтернет-сайтам 15-17%, російським джерелам інформації (газетам, радіо, інтернет сайтам, телебаченню) від 3 до 7%. Українським ЗМІ найбільше довіряють на Заході, російським соціальним мережам та інтернет-сайтам – на Півдні і Сході. На Сході також більше, ніж у інших макрорегіонах, довіряють російському телебаченню, радіо і газетам. Інтернет-сайтам більше довіряє молодь і люди середнього віку. Також серед молоді відносно більшою довірою користуються соціальні мережі та західне телебачення. Люди старшого віку надають перевагу українському телебаченню, газетам і радіо.
Довідка.
Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше як 2,8%. Терміни проведення дослідження:
23 листопада – 4 грудня 2017р.
