У Яворівському національному природному парку у фотопастку потрапила Сарна європейська.
Про це інформує пресслужба парку.
Сарна європейська (козуля) - звичайний і досить поширений вид нашої фауни. Ця струнка, граціозна і красива тварина є справжньою окрасою наших лісів. Сарну часто називають дикою козою, насправді ж із козячими в неї мало спільного. Належить ця тварина до родини оленевих і є найменшим її представником. Населяє - ліси, чагарники, очеретяні зарості. На півдні України та в Західній і Центральній Європі існують популяції, які живуть на полях і лісові масиви відвідують рідко, це польовий екотип сарни. Останнім часом польовий екотип цього виду почав траплятися у прикордонних районах Львівщини.
З усіх парнокопитних звірів сарна є найбільш пристосованою до зміненого господарською діяльністю людини природного середовища. Наприклад, суцільні рубки лісу у великих лісових масивах, а також розрідження деревостану (зниження повноти) сприяють покращенню кормової база угідь для неї. І, як правило, при належній охороні чисельність тварин тут починає збільшуватися. Основу харчування козуль складають трав’янисті та деревно-чагарникові рослини, проте в незначній кількості тварини споживають гриби, лишайники, лісові ягоди та фрукти. В польових угіддях сарни поїдають бобові і злакові трави, озимину жита та пшениці, буряки, кукурудзу. Взимку ці звірі харчуються пагонами дерев, кущів, листям ожини, осоками, чорницею. Вони дуже часто виходять на свіжі лісосіки і об’їдають пагони зі зрубаних дерев.
Сарни ведуть самостійний і тимчасово-груповий спосіб життя. Влітку живуть поодинці, дорослі самиці з дитинчатами, а восени і взимку об’єднуються в невеликі гурти, частіше з 3-6 особин. Із збільшенням товщини снігового покриву кількість тварин в гуртах може зрости до кількох десятків. Це свідчить про те, що великими групами пережити сувору зиму тваринам легше.
В Яворівському національному природному парку сарна європейська є найчисленнішою серед копитних звірів. За нашими оцінками на усій території природоохоронної установи (7108 га) у зимовий сезон року мешкає близько 170 особин цього виду
