17-го листопада, у Всесвітній день відмови від куріння, відбулася прес-конференція, під час якої було представлено проект зі створення національного сервісу для надання допомоги у припиненні куріння.
Це ініціатива, яка впроваджується громадською організацією «Життя» в рамках спільного проекту Міністерства охорони здоров’я України та Бюро ВООЗ, за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва «Неінфекційні захворювання (НІЗ): профілактика та зміцнення здоров’я в Україні».
«Заходи з контролю над тютюном спрямовані на створення умов, які сприяють тому, щоб курці могли відмовитись від куріння. Допомога у відмові від вживання тютюну є однією із ключових стратегій ВООЗ у подоланні тютюнової епідемії», - пояснила Наталія Король, фахівець із неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні.
Реальність отримання допомоги у відмові від куріння на даний час така, що лише 2% тих, хто раніше намагалися кинути, отримали консультацію або допомогу лікаря, і це переважно курці старшого віку із хронічними захворюваннями, викликаними вживанням тютюну. За даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS) 2010 р., 40,5% курців пробували кинути курити, однак лише 6,7% змогли це зробити.
За результатами загальноукраїнського опитування курців, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у вересні-жовтні цього року, в Україні існує значна потреба у сервісі з надання професійної допомоги у припиненні куріння: 77% респондентів опитування вважають створення такого сервісу з надання доступної допомоги потрібним. Таку ж думку поділяють навіть 60% з тих, хто самі поки що не бажають відмовлятися від куріння. В той же час 69% опитаних курців висловили бажання кинути курити, 70% респондентів-курців вже робили принаймні одну спробу. При цьому 34% курців хотіли би відмовитися від вживання тютюну протягом найближчого місяця, а більше половини з них (або 23% від усіх опитаних) вже самостійно роблять спроби кинути курити або шукають сторонньої допомоги.
Українські курці готові користуватися різноманітними сучасними засобами отримання поради та допомоги: 21% респондентів, які планують кинути курити, зазначили, що в процесі відмови від куріння вони готові користуватися веб-сайтом для отримання допомоги у відмові від куріння, а 19% - телефонними консультаціями. Майже 30% хотіли би звернутись за допомогою до лікаря або психолога.
«Відповідно до результатів різноманітних досліджень, проведених в Україні, від 0,5 до 1,5 мільйонів курців на рік роблять спроби припинити куріння і мають потребу отримати для цього зовнішню допомогу. Це свідчить про те, що попит на професійні послуги з відмови від куріння є досить великим. На жаль, на сьогодні в Україні немає допомоги, яка б могла задовольнити цю потребу, тому ми маємо докласти зусиль для її створення» – говорить Тетяна Андреєва, експерт з охорони громадського здоров’я та головний редактор журналу «Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe».
Одним із видів такої допомоги є сервіс національного рівня, який заплановано розгорнути в Україні.
«В межах проекту передбачено створити комбіновану систему, що складатиметься з телефонної служби («гаряча» лінія для курців) та інтерактивного веб-сайту, інтегрованих між собою з використанням сучасних технологій. Таке рішення дозволить не тільки забезпечити ефективну допомогу курцям, які хочуть кинути курити, але і дозволить зібрати дані про потреби курців та налаштувати систему таким чином, щоб відповідати очікуванням користувачів», - розповіла Катерина Римаренко, координатор проектів ГО «Життя».
Подібні сервіси діють у багатьох країнах та вже довели свою ефективність, оскільки дозволяють знизити захворюваність на низку смертельно небезпечних хвороб, які виникають внаслідок вживання тютюну. Зазвичай телефони гарячих ліній та адреси веб-сайтів друкують на пачках сигарет разом із попередженнями про шкоду куріння.
«Ті заходи, які мають бути реалізовані в рамках проекту по відмові від куріння, надзвичайно важливі, адже передбачають підтримку людей, які перебувають на складному життєвому етапі – етапі відмови від куріння. Центр громадського здоров’я має надію, що створення сервісу із надання допомоги курцям принесе свої плоди та дозволить зменшити захворюваність на неінфекційні хвороби. Адже саме тютюнокуріння є однією із основних причин серцево-судинної, легеневої патології та онкологічних захворювань», - сказала професор Алла Щербінська, радник генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
«Кинути курити не пізно у будь-якому віці та при будь-якому стані здоров'я і захворюваннях, адже споживання тютюну є одним із основних факторів ризику виникнення багатьох смертельних недуг, які знесилюють та калічать людину. Відмова від споживання тютюну є найкращим способом захисту здоров’я, як курців, так і інших людей», - наголосив Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру здоров’я.
Відмова від куріння має величезне позитивне значення, як для самого курця, так і для суспільства загалом. Вже протягом одного дня, як тільки людина припинила курити, рівень оксиду вуглецю (чадного газу) падає до рівня некурця. У жінок, які відмовилися від куріння до вагітності, значно знижується ризик народження недоношеної дитини. До того ж, відмова від куріння має очевидні економічні вигоди: кинувши курити, за рік можна заощадити приблизно 7300 грн.[2] При цьому покращується продуктивність праці й скорочуються витрати на лікування, що, безумовно, вигідно і людині, і державі.
«Сьогодні ми нарешті прийшли до розуміння того, що хворобу дешевше попередити, ніж лікувати. Допомога курцям у припиненні куріння – це важливий внесок у запобігання різноманітним захворюванням, зокрема, серцево-судинним. Ми знаємо, що від цих хвороб в Україні щорічно помирає близько півмільйона українців і одним із основних факторів, які спричиняють серцево-судинні хвороби, є куріння. Якщо курець матиме доступ до фахової допомоги, це підвищить його шанси відмовитись від куріння. Тому розробка сервісу з відмови від куріння є вкрай важливою. Міністерство охорони здоров’я вітає подібні ініціативи», - наголосив Олег Дудін, головний спеціаліст відділу координації з іншими центральними органами виконавчої влади та міністерствами Управління громадського здоров'я МОЗ України.
