Улюблена ікона Іларіона Свєнціцького

Особливо розвинутим у християнській Україні був культ Пресвятої Богородиці, що набув свого поширення тут від початків прийняття християнства.

Про це йдеться в інформації Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Іконографічні варіанти Богородиці сягають давніх періодів історії. За церковними переданнями їх пов’язують з євангелистом Лукою, який уперше намалював богородичні ікони, і саме його вважають покровителем іконописців та малярів узагалі. 

Найпоширеніший в українському іконописі тип зображення Богородиці з Ісусом-Дитям - Одигітрія (з грецької – та, що вказує дорогу, провідниця). За кількістю збережених пам’яток та іконографічно-композиційних варіантів ця тема займає одне з чільних місць в українській іконописній спадщині.

Особливо розвинутим у християнській Україні був культ Пресвятої Богородиці, щ набув свого поширення туоот від початків прийняття християнства. Яричів-Старий і презентує традиційний іконографічний тип Богородиці Одигітрії без клейм. Марія правицею вказує на Христа як на Шлях до Бога й спасіння. Спас благословляє правою рукою, у лівій тримає сувій – символ свого вчення. 

Пам’ятка привертає увагу незвичною монументальністю та монолітністю форм. Образ Богородиці урочисто-величавий. Самозаглиблений, дещо сумний погляд надає лику глибокої внутрішньої експресії. Не традиційна на цій іконі й кольорова гама. Вона побудована на декількох відтінках золотистої вохри, контрастом до яких виступає блакитна барва, а яскрава оранжева служить акцентом, що підсилює звучність блакитного і білого. 

Іларіон Свєнціцький – людина, яка рятувала давні українські ікони

Ця пам’ятка була улюбленою іконою першого директора музею, професора Іларіона Свєнціцького (1876-1956 рр.). Мабуть, саме її колористичні особливості найбільше захоплювали вченого, оскільки у своєму альбомі 1929 р. він репродукував її, одну з небагатьох, у кольоровому варіанті.