Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство  |  Волинь

Велика п’ятниця – розп’яття та смерть Ісуса

Велика п'ятниця — найскорботніший день, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи.
Розп'яття. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо

У п'ятницю перед єврейською Пасхою (Песахом) відбулося розп'яття Ісуса. Це вважалося найганебнішою стратою, адже так карали розбійників та убивць. Страта на хресті завдавала нестерпних страждань.

Коли воїни розпинали Ісуса, то він молився за них промовляючи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».

Біля хреста стояли Богородиця Матір, апостол Іван Богослов, Марія Магдалина та ще кілька жінок.

Тоді Ісус сказав Матері: «Жінко, ось син Твій». Потім мовив до Івана: «Ось мати твоя». Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп'ятий, сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя.

Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.

В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками  «виклепує»  по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.

Віруючі люди не їдять нічого до виносу  плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині".

До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день.

За матеріалами «Українські традиції»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ