11 років тому Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла у Львові, після тривалої перерви, відновив свою душпастирську роботу, спрямовану на задоволення духовних потреб військовослужбовців міста та їхніх сімей.
Це передає Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Очолив Архиєрейську Літургію владика Степан Сус, єпископ Української Греко-Католицької Церкви, попередній настоятель Гарнізонного храму.
«Ми з вами стали учасниками великого чуда, великого Божого милосердя, Божої доброти (про відновлення діяльності храму – авт.). 76 років тому комуністи зробили з храму склад книжок, храм був закритий, ніхто не молився. Покоління львів’ян проходили повз храм, двері якого були зачинені. Тоді, у 2011 році, ми вирішили відкриття храму приурочити двадцятій річниці відновлення Збройних Сил України.
Ми хотіли говорити про те, що в нас є армія, що в Україні є Захисники, і їх треба шанувати та за них треба молитися, про них треба думати. Ми хотіли, щоб наші воїни відчували, що вони мають свій храм, своє місце молитви. Це справді було Боже провидіння і Божий знак для всіх нас. Сьогодні ми молимося за наших Захисників і відчуваємо, як країні важливо мати Збройні Сили та інші силові структури (прикордонників, Повітряні сили та інші), які захищають нас. Велика Вдячність Господу за те, що ми маємо такий храм у Львові. Молімося за наших Захисників, які є нашим щитом», – наголосив отець.
Нагадаємо, храм припинив свою душпастирську діяльність у 1946 році за розпорядженням радянської влади. Приміщення храму використовували як склад, пізніше – як книгосховище Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. З огляду на те, що у певний період історії святиня виконувала функцію гарнізонної церкви міста, у 2010 році Львівська міська рада передала храм у власність Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії – релігійної католицької організації, завданням якої є проповідувати Слово Боже у середовищі військовослужбовців та їхніх сімей, зараз нею опікуються капелани Центру. Настоятель храму – о. Тарас Михальчук.
Значення церкви як військового храму особливо зросло від початку російсько-української війни, з 2014 року – храм став місцем прощання із загиблими українськими Захисниками й Захисницями, зазначають в департаменті.
