Як інформує прес-служба МОЗ України, 23 квітня 2019 Рахункова палата презентувала звіт аудиту державних закупівель ліків і медвиробів.
Вибірковість уваги аудиторів Рахункової палати та деякі зауваження щодо процесу закупівель ставлять під загрозу доступ тисяч пацієнтів по всій Україні до безоплатного лікування. Це може свідчити про упередженість органу фінансового контролю.
Ціль проведення аудиту Рахункової палати - встановлення фактичного стану справ у виконанні бюджетної програми та оцінка ефективності використання грошей платників податків. Результати закупівель ліків міжнародними організаціями в порівнянні з іншими закупівлями ліків на ринку України підтверджують ефективність використання бюджетних коштів. Ціни на ліки під час закупівель міжнародних організацій суттєво нижчі. Це дозволяє підвищувати рівень забезпеченості громадян ліками та медвиробами по всій Україні.
Перевірка за зверненням Голови депутатської фракції політичної партії ʺВсеукраїнське об'єднання ʺБатьківщинаʺ Юлії Тимошенко тривала понад півроку. Такий аудит проводився вже вдруге за 2 останні роки закупівель через міжнародні організації.
Які зауваження Рахункової палати загрожують забезпеченню пацієнтів ліками?
Замість надання неупередженої оцінки ефективності закупівель ліків, економії державних коштів за рахунок суттєвого зниження цін на ліки, Рахункова палата включила до свого звіту деякі зауваження, що ставлять під загрозу доступ до лікування та життя тисяч важкохворих пацієнтів, зокрема:
- Щодо незаконності включення до бюджетного фінансування закупівель ліків по п'ятнадцяти групах захворювань.
Серед них закупівля ліків для онкології, легеневої артеріальної гіпертензії, дихальних розладів новонароджених, гемолітичної хвороби новонароджених, медичної допомоги при кровотечах, лікування безплідності жінок, муковісцедозу, серцево-судинних захворювань, перитонеального діалізу, гепатитів В і С.
Водночас поза увагою аудиторів залишились законодавчі підстави закупівель - акти Уряду та закони, про які МОЗ України неодноразово наголошувало аудиторам. Таке зауваження ставить під сумнів не лише об'єктивність висновків аудиту, а і його справжню мету.
2. Щодо виключення з переліку препаратів, що закуповуються за державний кошт, ліків для онкохворих дітей ʺoff-labelʺ.
Йдеться про ліки для онкохворих дітей, у яких інструкція не має прямих показів до застосування для дітей (ʺoff-labelʺ). Такі ліки застосовують у випадках дуже рідкісних форм пухлин саме у дитячій онкології або тоді, коли немає переконливої реакції на ʺдозволенеʺ лікування.
Така практика використання препаратів ʺoff-labelʺ у дитячій онкології є в усіх розвинутих країнах світу. У затверджених українських протоколах та клінічних настановах з дитячої онкології чи онкогематології рекомендовано застосування препаратів ʺoff-labelʺ.
Міжнародними дослідженнями встановлено, що застосування лікарських засобів поза зареєстрованими показаннями складає 18–60 % у дітей молодшого віку та близько 90 % у новонароджених. Більше того, МОЗ України надало відповідні листи від провідних лікувальних установ України, які на практиці використовують зазначені ліки.
Виключення з номенклатури закупівель ліків, що не мають показів для застосування у дітей, призведе до обмеження доступу до безоплатного лікування пацієнтів, катастрофічних видатків з кишень батьків на вимушену закупівлю виключних препаратів та зниження показника виживання пацієнтів.
Що не увійшло до звіту Рахункової палати?
У звіт не потрапили дані щодо фактичного стану справ у сфері забезпечення пацієнтів лікуванням за кошти Державного бюджету. А саме щодо фінансової ефективності закупівель ліків, вакцин і медвиробів через міжнародні спеціалізовані організації.
1. Ціни закупівель через міжнародні організації в декілька разів нижчі ніж закупівлі аналогічних препаратів на регіональному рівні. Якщо ПРООН купує препарат Гемцитабін ТМ “ЕБЕВЕ” за ціною майже 13 доларів за флакон, то Національний військово-медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь” цей препарат закупив в чотири рази дорожче (54,47 дол.). Ліки для пацієнтів з гепатитом МАЙГЕП на міжнародних закупівлях коштували 0,68 долара, а Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й.Красовицького закупила взаємозамінний препарат - СОВАЛДІ за ціною - у 340 (триста сорок) разів вищою - 233, 66 долара.
2. Стенти - безоплатно всім пацієнтам з інфарктом
Держава забезпечує безоплатне стентування для всіх пацієнтів з інфарктом. Перший прорив у забезпеченні стався у 2016 році, коли компанія Crown Agents за ті ж кошти змогла закупити втричі більше стентів, ніж це робив МОЗ України до запровадження закупівель через міжнародні організації.
3. 90% препаратів для дорослих онкохворих закуповують дешевше, ніж 2014 року. Суттєве зниження цін заощаджує бюджетні кошти та дозволяє купувати більше ліків для тяжкохворих. У 2019 році МОЗ України очікує 100% забезпечення потреби пацієнтів за напрямами онкології. Це стало можливим завдяки ефективним міжнародним закупівлям, що заощадили державні кошти та дозволили додатково закупити ліків на суму 900 млн гривень.
4. Сьогодні Україна повністю забезпечена вакцинами за Календарем щеплень. Вакцини від 10 небезпечних хвороб, гарантовані державою, наявні в усіх областях України. Це стало можливим завдяки оновленню планування потреби у вакцинах, яке здійснюється централізовано на три роки для всієї країни за методикою ВООЗ, а також закупівлям Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) напряму у виробників. Вакцина від поліомієліту ʺІмоваксʺ закуплена Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 8 разів дешевше, ніж та, що закуповувалась МОЗ України у 2014 році. Всі імунобіологічні препарати є прекваліфікованими ВООЗ та відповідають стандартам доведеної ефективності, якості та безпеки.
Крім того, Рахункова палата вважає порушенням з боку МОЗ зростання суми коштів на закупівлі в іноземній валюті, спричинене сприятливою кон’юнктурою міжбанківського валютного ринку, що дозволить купити більше необхідних ліків.
У 2018 році МОЗ України на підставі договору перерахувало Програмі розвитку ООН (ПРООН) кошти на закупівлю. Під час закупівлі валюти для цієї операції на міжбанківському ринку відбулось зниження курсу долара США відносно національної валюти. У результаті такого коливання курсу перерахована по договору та відповідно до кошторисів сума зросла на 425 тис. доларів США, що будуть витрачені на закупівлю додаткових обсягів ліків.
При цьому, МОЗ врахувало абсолютну більшість рекомендацій Рахункової палати за наслідками попереднього аудиту 2015-2017 років:
- розробили Порядок вибору спеціалізованих організацій для закупівель ліків і медвиробів;
- встановили строки для всіх процедур закупівель від затвердження номенклатур і технічних завдань до здійснення розподілу та перерозподілу ліків;
- через оновлені умови договорів зі спеціалізованими організаціями впровадили контроль за строками всіх тендерних процедур та постачанням ліків;
- налагодили щотижневу електронну звітність міжнародних організацій щодо усіх процедур, пов’язаних із закупівлями тощо
МОЗ України двічі направляло зауваження Рахунковій палаті, але вони безпідставно залишились неврахованими. Це має ознаки упередженості та політичної вмотивованості аудиту.
