Начальник Головного управління охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Ігор Герич не є пов’язаний з формуванням конфлікту довкола Львівської обласної лікарні відновного лікування — про це він повідомив сьогодні, 24 лютого 2006 року, під час прес-конференції. За його словами, це навіть не проблема нинішньої влади, це проблема, що створювалася достатньо довгий період на території Львівської області.
«Суть проблеми полягала в наступному: з доповідної записки головного лікаря Шевчука було зрозуміло, що лікарня має певні фінансові проблеми. На той момент лікарня знаходилася в приміщеннях, згідно з договором оренди, які належали іншій юридичній особі — ТзОВ «Зелений бір». Навесні 2005 року заборгованість орендної плати становила 30 тисяч гривень», — розповів Ігор Герич. За його словами, обласна лікарня працювала в межах двох юридичних договорів укладених між Брюховицькою селищною радою і обласною лікарнею з одного боку, і між ТзОВ «Зелений бір» і лікарнею з іншого боку. По одному з договорів був судовий позов щодо стягнення збитків завданих невиконанням орендних умов на суму близько 199 тисяч гривень. «Власник попередив головного лікаря про намір розірвати договір і згідно із законом він хоче використати майно, яке йому належить, з іншою метою і попередив, що лікарня буде виселена в порядку визначеному законодавством. Ми почали шукати, яким чином нам зберегти три речі — державні інтереси, а це раціональне використання коштів, щоб була збережена медична галузь, і третє, це, щоб були відстояні корпоративні інтереси медиків, щоб жоден з них не був скорочений, щоб кожен зміг дальше працювати на своїй посаді, — наголосив начальник управління охорони здоров’я. — В тій ситуації, коли власник категорично наполягав, що він припиняє орендні відносини згідно з нормами законодавства, в нас були такі варіанти: або збудувати нову лікарню, але для цього потрібні кошти, план і земельна ділянка, або другий варіант — це переведення лікарні в будь-яке з вільних приміщень, яке є адаптоване для забезпечення нормального надання медичних послуг. Приміщень, як таких, небуло, а тому було опрацьовано, фінансово обраховано і враховано інтереси пацієнтів, лікарів та галузі і інтереси держави, і вирішили розмістити всі структури лікарні на площах задіяних неефективно, нераціонально, тобто в госпіталі інвалідів війни».
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ