"Якість і тривалість життя кожної людини з цукровим діабетом залежить від того, чи буде вона регулярно вживати потрібний препарат. Тому для нас було принципово важливо створити такі умови в Україні, щоби кожен пацієнт вчасно отримував ті ліки, які підходять саме йому", - зазначає виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун.
Раніше процес забезпечення інсулінами був зав’язаний на конкретних чиновниках, які закуповували інсуліни для області, та конкретних лікарях, які видавали ці ліки напряму своїм пацієнтам. Такий спосіб створював безліч ризиків.
Наприклад, у деяких областях чиновники могли вирішувати — які вони інсуліни закуплять, за якими цінами, у якого виробника. А лікарі — хто отримає “кращі” ліки, хто буде лікуватися першим, а хто останнім.
Тепер пацієнт приходить до лікаря і той призначає саме те і в тому обсязі, що треба пацієнту, а не змушений обирати з асортименту, який закупила область.
З рецептом від лікаря пацієнт йде в аптеку і там безкоштовно або із невеликою доплатою отримує свій інсулін. Вартість аптеці відшкодовує держава з коштів платників податків. Більше немає ризику, що пацієнт отримає ліки, які йому не підходять або від яких в нього будуть тяжкі побічні ефекти.
Забезпечення інсулінами відбувається шляхом співпраці Міністерство охорони здоров'я України та місцевої влади. Дві третини відшкодування вартості інсулінів відбувається коштом державного бюджету, решта — має дофінансовуватись з місцевого.
Точна сума грошей, яка знадобиться, щоб пролікувати всіх, відома заздалегідь — завдяки електронному реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії. Реєстр діє вже понад рік. Там зібрана інформація про всіх учасників та складові програми відшкодування вартості інсулінів — кожного лікаря, кожного пацієнта, кожну аптеку, кожен рецепт.
У реєстрі можна простежити реальну кількість пацієнтів, правильно розрахувати потребу у ліках на рівні міста чи області, отже, ефективніше забезпечити тими препаратами інсуліну, які потрібні пацієнтам.
Завдяки реєстру неможливо вигадувати фейкових пацієнтів та отримувати за них фінансування нібито на інсуліни, як це відбувалося раніше. Різниця до реєстру та після помітна вже. У 2018 році області на забезпечення пацієнтів інсуліном на 2018 рік подали потребу в сумі понад 1,6 млрд грн, а згідно з даними реєстру вийшло трохи більш як 900 млн грн.
Є області, які ще не всіх пацієнтів внесли у реєстр, які запізнюються. Навіть якщо сума дійде до мільярда, то збережена сума буде не менше 400-500 млн грн. До змін у системі забезпечення інсулінами та запровадження електронного реєстру, ці кошти з’їдало недбальство і корупція.
Новий механізм працює ще не досконало. Пацієнти можуть стикатися з чергами у лікарнях, а місцева влада не завжди виконує обов'язок і покриває свою частину коштів для забезпечення людей інсулінами. Це проблеми, які допоможуть вирішити трансформація системи охорони здоров'я та активність громадян на місцях.
Зміни завжди даються важко. Особливо коли вони ламають корупційні схеми чи відпрацьовані роками звички. Попри всі перепони ми налаштовані невідворотно рухатися вперед, щоби забезпечувати кожного пацієнта необхідним лікуванням. Прозоро та справедливо, як це діє в усьому цивілізованому світі.
