Сьогодні, 6 травня, відзначають День святого Юрія. Цей святий вважається покровителем Львова. У Національному музеї імені митрополита Андрея Шептицького, що у центрі Львова, зберігається більше як сотня ікон цього святого. Пропонуємо читачам простежити, як впродовж століть змінювався образ св. Юрія в іконографії.
Про унікальні зображення покровителя Львова Гал-інфо розповіла завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музеї імені митрополита Андрея Шептицького Марія Гелитович.
За її словами, іконографія святих воїнів – це окрема тема, яка бере свій початок з Візантії.
«Святий Юрій належить до найбільш популярних святих, яких дуже шанують у світі, а також в Україні, ще з часів Київській Русі. Відомо, що це були буремні часи, і наші князі обирали собі за покровителів святих воїнів. Зокрема, князь Ярослав Мудрий обрав собі за покровителя святого Юрія», - сказала Марія Гелитович.
Вона додала, що міста також мали покровителів. Київ, наприклад, має за покровителя архангела Михаїла, а Львів – св. Юрія.
«Характерно, що святий Юрій уособлює собою перемогу. Змій, якого він уражає списом, є уособленням усього негативного, гріха. Змійспокусив Адама і Єву в раю і є початком зла. Відтак, святого Юрія зображали, як переможця і звитяжця над цим злом», - розповіла Марія Гелитович.
Життя та смерть
Юрій, або ж ще Георгій, був римським воїном, який став одним із перших християнських мучеників. Роки його життя припадають на початок ІV ст., у час правління римського імператора Діоклетіана. Святий був сином римського офіцера Гіротонія. Він і його сім’я - усі були ранніми християнами, і під час гонінь він втратив усі посади та чини.
За свою віру Юрій зазнав тортур та був відданий на страту.
Існує легенда, яка розповідає про св. Юрія, як про лицаря та переможця дракона (змія). Саме тому його зображали у вигляді воїна-вершника, який вбиває змія списом.
Марія Гелитович зазначила, що у нашій іконописній традиції його також зображали на коні, як воїна-вершника, але є зображення, де він піший, як мученик.
«Його можна побачити на композиціях моління, де він стоїть серед апостолів, пророків та мучеників», - зазначила Марія Гелитович.
Св. Юрій на чорному коні
Серед багатьох ікон святого мученика, які зберігаються в музеї, насправді унікальною є ікона св. Юрія Змієборця зі Станилі, що біля Дрогобича. Вона датується XIV ст. Ця ікона постійно перебуває у музейній експозиції.
Як зазначила Марія Гелитович, саме ця ікона є справжньою візитною карткою музею і знаковою пам’яткою іконопису.
Марія Гелитович наголосила, що найцінніші ікони у збірках музею датуються XIV ст.
«У нас зберігаються ікони, які є візитними картками не лише нашого музею, але й українського іконопису загалом. Наприклад, ікона св. Юрія Змієборця зі Станилі, - це шедевр нашого іконописного мистецтва. Тут ми бачимо дуже лаконічний вияв боротьби добра і зла, перемоги добра над злом. Святий Юрій зображений на чорному коні, що в іконописі є рідкістю. Переважно його малюють на білому коні. Окрім того, на іконі нема ніяких додаткових сценок. Лише смуга позиму, червоний плащ як символ мучеництва і перемоги, та дуже лаконічна композиція. Присутня діагональ витягнутої руки, списа, що пробиває змія, та друга діагональ – здиблений кінь», - розповіла Марія Гелитович.
Святий Юрій Змієбороць і його муки
Цікавою є ікона Св. Юрія Змієборця із с. Дальова, Лемківщина (тепер – Польща), яка датується ХV ст.
«Тут ми бачимо розповідь із життя святого Юрія. На цій іконі він вже зображений на білому коні. На чільному місці одне із чуд, коли він перемагає змія. Тут ми вже бачимо цілу сцену. Царівна тримає на мотузці зв’язаного змія. З палацу спостерігають цар і цариця, показано середньовічне місто, замок і фортеця. Нижче зображені клейма зі сценами мучеництва. Колесування, пиляння при стовпі та усікновіння голови», - зазначила Марія Гелитович.
Легенда говорить, що святий воїн Юрій з’явився у місті саме тоді, коли городяни мали давати данину страшному змію, аби він не зруйнував місто. На відкуп люди повинні були віддави своїх дочок і синів. Цього разу дійшла черга до царівни. Юрій вийшов на поєдинок із змієм, здолав його та врятував царівну.
«На цій іконі ми вже бачимо сегмент неба і руку Бога Отця, яка вказує на святого Юрія. Це символізує його богообраність і підтримку вищих сил у цьому поєдинку», - зазначила Марія Гелитович.
Святий Юрій з мечем
Зовсім відмінною від попередніх ікон є зображення св. Юрія Змієборця кін. ХV – ХVІ ст. із с. Ступниця Львівська області.
«Ми бачимо, що це зображення вже зовсім відмінне від тих візантійських. Це колоритна прозахідна ікона. Юрія тут зображено з мечем, а спис поламаний в тілі змія. Знову ж таки, з неба св. Юрія благословляє Бог Син. Тут цікаво розгортається сюжет, перед нами постає ціле середньовічне, розлоге місто. Змій вже зображений, як триголова потвора з вогненним язиком», - додала Марія Гелитович.
Святий Юрій у червоному плащі
Також однією з найкращих ікон, за словами Марії Гелитович, є ікона Св. Юрія Змієборця із с. Журавин, (Бойківщина, тепер Польща), датована початком ХVІ ст.
«Це одна із найкращих ікон в нашій колекції. Юрій тут на білому коні. Зверніть увагу, як гарно поєднано кольори. Бачимо на Юрію червоний плащ, як символ перемоги. Червона кінська збруя. Натомість тут немає зображення божої руки, але є промінчики, які символізують Святий Дух», - сказала Марія Гелитович.
Юрій Змієборець з Волині
У музеї також зберігається ікона Юрія Змієборця, яка має чітке датування - 1683 р. Походить вона із с. Михнівка Волинської області.
«Це барокове зображення святого Юрія. Бачимо реальний пейзаж, фортецю, місто. Зверніть увагу на динаміку театралізованого дійства», - сказала Марія Гелитович.
Святий Юрій із собору Юра
Цікавою і категорично іншою є ікона Луки Долинського (1750 – 1824 рр) Св. Юрій Змієборець, кінця ХVІІ ст.
«Лука Долинський - це львівський художник, який багато працював для львівських церков. Якщо порівняти цю роботу із ХІV ст, то ми спостерігаємо вже зовсім інший підхід. Якби не легкий німб над головою святого, то це скидається не так на ікону, як на картину за релігійним сюжетом. Вона має цікаві акценти. Половину композиції займає темна печера і страшний змій. Також зображення царівни привертає увагу. Вона дуже манірна. Її образ прописаний дуже чітко. Художник навіть зобразив оздобу на вбранні та взутті. Юрій показаний як справжній лицар в обладунках. Зверніть увагу як художник зобразив коня. Він дуже динамічний, у бойовій позиції. Також перед нами розгортається ціла перспектива міста з фортецями, вежами та людьми, які спостерігають за поєдинком», - сказала Марія Гелитович.
Святий Юрій Пінзеля
У Національному музеї також зберігається маленька скульптура св. Юрія Змієборця, виконана славетним Іваном Георгом Пінзелем. Датується вона другою половиною ХVІІІ ст (Львів).
Ця скульптура - ескіз монументальної скульптури, яка прикрашає Святоюрський собор у Львові.
«Дерев’яна скульптура Юрія – це, напевно, одне з найкращих творінь Пінзеля», - сказала Марія Гелитович.
Перед глядачем постає дуже динамічна композиція. Здиблений кінь підноситься над потворою. Цікаво, що Пінзель зобразив радше дракона, який має гребінь, лапи та велику зубату пащу.
Відреставровану маленьку копію скульптури, яка прикрашає собор св Юра у Львові можна побачити в експозиції Національного музею (просп. Свободи,20), як і всі ікони святого Юрія Змієборця, про які ми розповіли.
Скарби митрополита Андрея Шептицького
Нагадаємо, що історія Національного музею у Львові розпочинається 1905 роком. Тоді з ініціативи митрополита Андрея Шептицького був заснований «Церковний музей», основною збіркою якого було сакральне мистецтво, тобто освячені речі, які використовували під час Літургії.
Багато старовинних ікон у ХІХ - на початку ХХ ст. вважалися вже не модними, отож, їх переважно спалювали, або переносили з однієї церкви до іншої. Саме тому Митрополит Андрей Шептицький задумав заснувати музей, де б ці ікони зберігалися не лише як предмети культу, а як такі, що мають мистецьке значення.
1913 року урочистим актом Митрополит Андрей Шептицький передав приватну фундацію «Церковний музей» в дар українському народу.
На сьогодні Національний музей у Львові налічує понад 140 тис. експонатів.
Підготувала Анна Джунківська.
