У Львові триває ІІ Безпековий форум, під час якого експерти діляться ідеями, досвідом та знаннями, дискутують про політику і розвиток держави, оборону й безпеку. Під час однієї із панелей учасники говорили про ситуацію в Азовському та Чорному морях — як економічний, безпековий і соціальний виклики для України та світу. Про це інформують у прес-службі ЛМР.
Адже, як акцентували під час дискусії, для укріплення «морської сили» України, окрім розробки стратегії розвитку військово-морських сил та професійного проукраїнського керівництва, потрібні ще й співпраця і підтримка міжнародного середовища, постійне спілкування військово-морських сил зі своїм суспільством, а також постійне нарощування української присутності в басейні Азовського моря.
«Альянс на Брюссельському саміті вказав, що регіон Чорного моря ставатиме все важливішим. Чорне море є запусковою площадкою і виходом. Росія анексувала Крим, окупувала, розширили свій вплив легальними і нелегальними засобами в Чорному морі. Тому говорити сьогодні треба про всі аспекти Чорного і Азовського морів, про економічні наслідки дій Росії в Чорному морі, про те, що потрібно зробити, щоб посилити безпеку в цьому регіоні», — зауважив Бен Ходжес, генерал-лейтенант американської армії у відставці, модератор дискусії.
Як зауважив під час дискусії Ігор Кабаненко, Президент компанії UA. RPA (Україна), ті проблеми, які є в Азовському та Чорному морях, розвивалися з 2014 року і навіть раніше. І відсутність сьогодні українських активів в Азовському і Чорному морях погіршують ситуацію, бо своєю відсутністю Україна втрачає своє море.
«На сьогодні все відбувається в площині, що „ми тут трошки почекаємо“. А заходи ж треба було робити набагато раніше. Ситуація буде тільки погіршуватися, Росія все враховує стратегічно. Сьогодні наша відсутність в Азовському і Чорному морі на патрулюванні, на інших системних заходах — тільки погіршує ситуацію. У нас близько 50 бортів різного призначення, на Азовському морі є дві дюжини кораблів, але є кораблі, які жодного разу не виходять в море. Протистояти можна лише чіткими діями. Україна повинна була ще вчора визначити прибережну територію, і це зробити зараз нічого не заважає. Багато схожих ризиків, як Азов, існують в прихованому аспекті. Наших активів там нема, ми просто втрачаємо своє море. Нема морської доктрини, військово-морської стратегії, яка потребує прагматичної і розумної роботи», — розповів Ігор Кабаненко, Президент компанії UA. RPA (Україна).
Однак, зі слів Глена Ховарда, президента Jamestown Foundation (США), з минулого року серед українців суттєво змінилося розуміння важливості своїх морських сил. Адже, як зауважив він, роками в Україні не було належної військово-морської стратегії, що і послужило до цієї ситуації, в якій зараз є Україна.
«Багато змінилося, як Україна осмислює Чорноморський регіон з точки зору безпеки. Минулого року не було визнання з боку керівної влади, що є якась небезпека в цьому регіоні, і рік часу ми потратили, щоб привити людям розуміння важливості цього аспекту влади, важливості свого флоту, розбудити свідомість. Так, Росія повинна дотримуватися міжнародних конвенцій. Але проблема й у тому, що кожна країна має свою стратегію, а в Україні була стратегія „нічогонеробіння“ щодо Чорного моря. Тепер уже є розуміння, що потрібно створити стратегію, забезпечити свободу судноплавства через Азовське море, показавши, що ця частина не є відрізаною від світу», — зазначив Глен Ховард, президент Jamestown Foundation (США).
Також він зауважив, що дуже важливими в цьому аспекті є пам’ятати про так звані «маленькі перемоги» України: падіння Керченського мосту у жовтні 2018 року, операційна місія тощо.
«Армія пливе за людьми. Минулого року Україна вперше організувала військово-морський форум у Києві, зараз військово-морські сили намагаються спілкуватися з суспільством, і це дуже важливо. Також важливо не лише акцентувати увагу на великих суднах — треба розуміти, що надзвичайно важливими є і малі судна», — акцентував Глен Ховард, президент Jamestown Foundation (США).
Як зауважили спікери під час дискусії, сьогодні важливо, щоб Україна модернізувала і розвивала свої військово-морські сили, закуповувала сучасні швидкісні човни — так у випадку кризової ситуації американці зможуть суміщати ці судна з українськими, і це допоможе стримати Росію, бо вона не знатиме, як реагувати. А також потрібно формувати обізнаність щодо військово-морської площини, ділитися оперативними даними, актуальною і стратегічно важливою інформацією в суспільстві, нарощувати свої «морські потужності».
«Треба, щоб командування набуло операційних спроможностей. Має бути повноважне професійне представництво в Києві, має бути морський бомонд в політиці і владі, і його мають чути. Бо поки його нема, проблема буде нарощуватися», — акцентував Ігор Кабаненко, Президент компанії UA. RPA (Україна).
Зазначимо, що сьогодні в рамках Безпекового форуму презентували дослідження CEPA «Європа та Північний Потік-2», відбулась дискусія «Залежність чи вразливість». Попереду — дискусія щодо пропаганди як ведення асиметричної війни, а також дискусія про політику щодо окупованих територій: як попередити утворення нових «сірих зон» у світі.
Нагадаємо, 24 жовтня у Львові стартував Безпековий форум-2018. Його відкрив відомий англійський публіцист та аналітик Едвард Лукас. Головна тема заходу — «Економіка війни чи війна економік». Триватиме форум до 26 жовтня в Центрі Митрополита Андрея Шептицького УКУ.
Раніше впливовий аналітик зі США, президент Джеймстаунського фонду Глен Говард зауважив, що Безпековий форум у Львові допоможе українцям почути різні погляди щодо розвитку держави та почути нові ідеї від фахівців, які підтримують Україну, але водночас і критикують за помилки.
Організатори форуму: Львівська міська рада, КУ «Інститут міста», Український католицький університет, ГО «Інститут Просвіти». Цьогорічний форум відбувається за підтримки Німецького Фонду Джермана Маршала, Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні та Міжнародного фонду «Відродження».
Повна програма форуму — на сайті.
