Які витрати на дитину, крім аліментів, можуть бути стягнуті судом додатково - роз'яснення судді Верховного Суду.
Про це розповіла суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак під час круглого столу «Спори про стягнення додаткових витрат на дитину: на що звертати увагу для досягнення позитивного результату», організованого Комітетом з сімейного права Національної асоціації адвокатів України спільно з Центром «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ.
Ольга Ступак проаналізувала практику Верховного Суду в цій категорії справ.
Так, у постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 КЦС ВС виснував про хворобу дитини як особливу обставину, що потребує додаткових витрат. У цій справі дитині було рекомендовано спеціальний режим харчування. Суд вказав, що садочки комунальної власності не можуть забезпечити необхідного харчування, тому витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садочка є додатковими витратами й не належать до основних, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок аліментів.
Верховний Суд вказав, що витрати на навчання дитини з метою здобуття професійної освіти за кордоном, за наявності можливості проходження навчання в державних закладах освіти, не відносять до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини (постанова КЦС ВС від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19).
У постанові від 1 квітня 2019 року у справі № 545/819/18 КЦС ВС визнав, що витрати, понесені позивачем на навчання сина в коледжі, та витрати на придбання спортивного інвентарю належать до додаткових витрат, необхідних для розвитку дитини. Ольга Ступак зазначила, що в цій справі суд урахував певні спортивні досягнення дитини. Тому для доведення необхідності таких витрат на дитину суду можуть бути надані докази її здібностей та досягнень.
А в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 КЦС ВС вказав, що Придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами. «Ці витрати поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною», – сказала суддя.
Разом із тим Ольга Ступак зауважила, що в деяких школах навчання відбувається за електронними підручниками. Тож дитина не може навчатися, не маючи комп’ютера. В такій ситуації для обґрунтування позову про стягнення додаткових витрат на дитину для придбання чи обслуговування відповідного пристрою можна, наприклад, надати довідку зі школи про те, що навчання відбувається за електронними підручниками.
Ольга Ступак зауважила, що не всі бажання того з батьків, із ким проживає дитина, можна вважати додатковими витратами на дитину. До таких витрат, очевидно, не належить оплата послуг няні, приватного водія, який возить дітей до школи, тощо. Водночас не має значення, чи такі послуги отримувала сім’я, коли батьки жили разом.
Крім того, суддя зауважила, що в сімейних спорах, які стосуються прав та інтересів дітей, на її переконання, необхідно на законодавчому рівні запровадити обов’язкову процедуру досудового врегулювання спору. Нині ЦПК України містить такі інструменти, як медіація, врегулювання спору за участю судді. «Ці справи потребують швидкого розгляду, а не тривалого та фінансово затратного судового процесу», – сказала Ольга Ступак. Також вона зазначила, що спори, пов’язані із захистом прав та інтересів дітей, у тому числі про відшкодування додаткових витрат на дитину, потребують високої кваліфікації адвокатів: наскільки адвокат збере доказову базу, грамотно викладе мотиви, від цього буде залежати успіх вирішення спору в суді.
