ЄСПЛ зобов’язав владу України утриматися від доступу до телефону Седлецької на необмежений термін.
{{1}}
Європейський суд з прав людини відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію невідкладних тимчасових забезпечувальних заходів у справі журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької. Також суд присудив уряду України «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених у рішенні Апеляційного суду Києва від 18 вересня 2018 року».
Про це йдеться в офіційному листі з ЄСПЛ, що надійшов зі Страсбурга на адресу редакції Радіо Свобода 17 жовтня.
Заборона на доступ до даних з телефону журналістки має необмежений термін і діятиме «до окремого розпорядження», йдеться у документі.
{{2}}
Таке рішення винесли в ЄСПЛ невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги та звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня та діяли один місяць. Новим рішенням Страсбурзький суд не встановив жодного часового обмеження.
У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефону протягом 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.
Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки.
«Рішення продовжити запобіжні заходи означає, що Юрію Луценку не вдалося переконати ЄСПЛ у наявності підстав для отримання інформації з телефону Наталії Седлецької. Про такий намір він говорив раніше у своїх публічних виступах. Заборона діятиме до окремого розпорядження суду. Тобто, вона може діяти аж до вирішення справи по суті або до цілковитої та беззастережної відмови ГПУ від намірів отримати дані. В усякому разі, вже зараз це рішення можна вважати невеличкою перемогою у захисті демократії та свободи слова в Україні», – заявив адвокат журналістки Седлецької Сергій Заєць.
25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.
Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.
4 жовтня адвокати обох журналісток заявили, що, окрім слідчих прокуратури, інформацію про Седлецьку та Бердинських могли збирати також у Службі безпеки України. Про це стало відомо з матеріалів справи, які отримали адвокати журналісток.
Так, Головне слідче управління ГПУ зверталося до першого заступника СБУ Павла Демчини з дорученням на проведення оперативних слідчих (розшукових) дій стосовно Наталки Седлецької та Крістіни Бердинських. На думку адвокатів, у СБУ могли зібрати та передати в ГПУ персональні дані журналісток тільки в результаті «оперативної розробки».
Радіо Свобода направило запит у Службу безпеки України та Генпрокуратуру з проханням повідомити, які саме оперативні розшукові заходи були проведені стосовно журналісток Седлецької та Бердинських.
На запит редакції з проханням прокоментувати залучення оперативників СБУ для слідчих дій щодо журналісток у Службі безпеки по суті нічого не повідомили, а в Генпрокуратурі сказали, що «не вбачають підстав» надавати запитувану інформацію.
Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.
