Мобілізованим до лав ЗСУ гарантують збереження робочого місця та посади. На які гарантії мають право військовослужбовці та як захистити свої права у разі відмови, пояснюють експерти Юридичного Гончаренко центру.
За Законом України трудові відносини між роботодавцем та працівниками під час дії воєнного стану регулюються статтею 119 Кодексу законів про працю. Ця стаття оголошує, що призвані на службу під час загальної мобілізації мають право на збереження робочого місця до закінчення особливого періоду або ж до його звільнення зі служби. Водночас за таким працівником зберігатимуться лише посада та місце роботи, натомість середній заробіток не зберігатиметься.
Обов’язок зберігати трудові гарантії за працівниками поширюється як на юридичних осіб, так і на ФОП.
Що робити, якщо у цьому праві відмовляють?
Законодавством заборонено звільняти працівника, якого призвано на військову службу або мобілізовано. Якщо відбулось порушення, людину звільнено, то є два способи захистити свої права:
- подавши скаргу до Державної служби з питань праці, яку можна подати через офіційний сайт за цим посиланням;
- захистити свої права в судовому порядку.
«Попри це деякі роботодавці намагаються знайти способи, які не відповідають вимогам законодавства. Однак змусити військовослужбовця написати заяву про звільнення за власним бажанням, тому що підприємство нібито перебуває в стадії реорганізації, заборонено. Так само мобілізованого працівника не можна звільнити. Тоюто єдиний спосіб — домовитись», — зазначає директор Юридичного Гончаренко центру Микола Брюховецький.
Порушення ж законодавства може бути підставою для притягнення керівника підприємства до відповідальності за статтею 172 Кримінального кодексу України «Грубе порушення законодавства про працю». Ця стаття передбачає штраф у розмірі від 34 до 51 тисяч гривень або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років.
