Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Золота галицька провінція: Камінь-Дірявець, або Храм Сонця

Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
Фото - проект Локальна Історія
1/9
У нашому краї є чимало місць, де зависаєш від краси і дивовижі. Але є просто неймовірні, таємничі та містичні, які неможливо обійти увагою. У селі Дуброва, неподалік Миколаєва, є Камінь-Дірявець, що височіє над навколишніми пагорбами.

Дивовижна пам’ятка природи: досить круту гору вінчає скельний виріст із порожниною, маківка якого рівна, як стіл. Тому Камінь ще називають Столовим. Ця природна дивовижа використовувалась давніми слов’янами в якості храму. На “столі” завжди горів вогонь, складались пожертви. Вважається, що Камінь у давнину служив храмом Сонця.

Місце справді неймовірне - стоячи на скелі, наче злітаєш у небо: під ногами акуратні хатки селян, заросла річка Колодниця, насторожений тривожний ліс довкруж, крикливі шуліки поміж хмар видивлялися здобич...
Колись тут була літописна столиця білих хорватів: із дитинцем, вежами і брамами, храмами, скельними печерами. До речі, про це не забувають сучасні хорвати і навідуються в тутешні краї. Та й туристами Дуброва не обділена - чимало їх приїжджає зі Львова, бо це всього в 50-ти кілометрах від галицької столиці.

Одна біда - дорога... Від стрийського гостинця водію доведеться добре пильнувати, щоб не влетіти у ямеґу. Але пам’ятки у Доброві вартують цих зусиль - адже неподалік Каменя-Дірявця знаходиться справжня “Гобітанія”! У скелі вирубані келії-печери, де, як кажуть, молились ще язичники, потім схимники-християни. А тепер вони служать льохами для тутешніх селян, які прилаштували до печер двері і повісили замки. Доцільність перемогла віру...

Про те, що у цих скелях здавна жили люди, свідчать вирубані в камені східці та пази. У лісі можна побачити сліди від валів давнього городища і печери. Подейкують, що десь в глибині скелі знаходиться таємниче місто, із велетенськими залами та ходами. Селяни кажуть, що вхід туди відкривається раз у рік, але ще ніхто там не бував. А хто бував - той не повертався. Давні боги вміють берегти таємниці.

Богдан Волошин, проект Локальна Історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");