Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Львівська обласна рада проти «обрізання» депутатів

28 квітня депутати Львівської обласної ради переживали неймовірне відчуття внутрішнього роздвоєння. Відбувалось це під час голосування «скромного» питання «Про визначення загального складу (кількості депутатів) місцевих рад Львівської області».

 Звикши до постійного «бла-бла-бла», вони заціпеніли від страху натискання кнопки «ЗА» з цього простенького, не «баблового» питання. Хоча це стосувалось Львівської міської та кількох інших місцевих рад, а не обласного парламенту. Але депутати десь глибоко в душі усвідомлювали: наступними кандидатами на «обрізання» будуть власне обласні обранці.

Каста

Сьогодні в Україні сотні тисяч депутатів місцевих рад. Усі вони безкомпромісні борці з корупцією, відкатами, палкі патріоти своїх місцевих громад. Приїхавши на першу сесію маршруткою, немало з них до кінця каденції їздить на записаних на тещ і сватів іномарках. Про новонабуті земельні ділянки, квартири й особняки згадувати не будемо. Знаю в облраді одного такого, що задекларував за 2014 рік нуль (!) гривень доходів, але не бідує чоловік! Однак не про хабарі тут мова.

Сьогодні ці сотні тисяч депутатів місцевих рад вже живуть майбутніми виборами. Менше як через п’ять місяців (25 жовтня 2015 року) українці обиратимуть собі нову місцеву владу. І ця боротьба за мандати обіцяє бути не менш захоплюючою, а ніж парламентські вибори. Бо краще земелька й комунальне майно в області, а ніж «золота клітка» в готелі «Київ». Сьогодні завдяки новому податковому законодавству у місцеві бюджети потекли додаткові фінансові надходження. І тепер обласні й міські обранці ділять сотні мільйонів й мільярди гривень місцевих бюджетів. А ще ж є приватизація, погодження спеціальних дозволів, обласні програми, можливість подання запитів та звернень. Та й статус для багатьох має значення: депутати така собі своєрідна каста – ще не боги, але вже й не плебс. Тому борня за мандати йтиме не на життя, а на смерть.

За поділ «місцевого» пирога активно включились усі локальні політичні та бізнесові еліти. Швидше за все, що кандидати у депутати міських, районних та обласних рад не матимуть права йти на вибори через самовисування. Їх пропонуватимуть лише партії. Тому кожен поважаючий себе місцевий олігарх створює собі кишенькову партію. У цьому році Мінюстом вже зареєстровано 29 нових партій. І процес цей продовжується.

Страх «обрізання»

За роки «тусування» на Винниченка, 18 я бував на десятках «круглих столів» із переймання європейського, особливо польського, досвіду реформування місцевого самоврядування. Але виходить як в тому прислів’ї: «Я за колгосп, але не в моєму селі». Ми говоримо – поляки роблять. У польських воєводствах, що подібні до Львівщини і за кількістю населення, і площею, депутатів воєводських сеймиків (відповідник нашої обласної ради) – у 3-4 рази менше, а ніж у нас. Так, у Лодзькому (2,5 млн. мешканців), Люблінському (2,2 млн. мешканців) та Підкарпатському (2,1 млн. мешканців) воєводствах – по 33 депутати, Малопольському (3,3 млн. мешканців) – 39. Натомість, у Львівській обласній раді нині аж 116 народних обранців! То чому ж не піти європейським шляхом: зменшити цю кількість до прийнятної? Для чого ж тоді проїдати бюджетні кошти для участі у різноманітних європейських конференціях, а діяти «по-совєтські»!

28 квітня лише 25 депутатів обласної ради підтримали ідею скорочення депутатів міської ради Львова з 90 до 60 осіб. Навіть доктор наук з державного управління Василь Куйбіда не голосував за цю пропозицію. А між іншим у міській раді Кракові усього 43 райці! Знову про польський досвід згадуємо лише для піару?! Про рівняння на таку улюблену українцям Америку й мови не може бути: у міській раді тримільйонного Чикаго засідає лише 50 депутатів.

Не підтримали обласні обранці і скорочення депутатів Великомостівської та Трускавецької міської ради. «Було проігноровано волю депутатського корпусу Трускавця та громади,– заявив опісля в одному з коментарів Трускавецький міський голова Руслан Козир.– Така позиція депутатів обласної ради не відповідає духу очікуваних реформ та перспективам щодо децентралізації влади та передачі повноважень органів обласної та центральної влади на місця».

Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що тест на європейськість депутати Львівської обласної ради провалили. Шанс для реабілітації вони матимуть на черговій сесії, що розпочинає свою роботу 2 червня. У порядок денний знову вноситься кілька проектів рішень про визначення загального складу (кількості депутатів) низки місцевих рад Львівщини.

До речі, відповідно до статті 16 Закону України«Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» депутати облради хоч завтра можуть прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) Львівської обласної ради. Можуть, але не хочуть. Чи у цій ситуації більше до душі російський, а не європейський досвід?

Коаліційний вирок радам-динозаврам

Сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо зменшення загального складу місцевих рад). Його консолідовано внесли депутати коаліції Ганна Гопко, Антон Геращенко, Павло Кишкар, Руслан Сидорович, Тарас Кутовий, Олег Ляшко, Дмитро Добродомов, Олег Березюк, Вітор Кривенко, Ярослав Маркевич, Віктор Галасюк.

Проектом пропонується загальний склад сільської ради (не залежно від кількості населення) встановити у кількості 6 депутатів, а селищної ради – 8 депутатів. Загальний склад (кількість депутатів) міської ради становить при чисельності: до 50 тисяч жителів - 14 депутатів; від 50 до 200 тисяч жителів – 20 депутатів; від 200 до 500 тисяч жителів – 30 депутатів; від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - 40 депутатів; понад 1 мільйона жителів – 50 депутатів.

Загальний склад (кількість депутатів) районної ради дорівнює кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району.

Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради є удвічі більшим за кількість районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.

Даний законопроект є одним з пріоритетних під час підготовки до майбутніх місцевих виборів. І прийнятий він буде однозначно. Коаліція ж у нас у Верховній Раді проєвропейська, а західні партнери не хочуть розуміти української любові до надмірного «розмноження» депутатів місцевих рад.

Виходячи із норми цього законопроекту у Львівській обласній раді через півроку засідатиме усього 58 депутатів. Хоча це і так в півтора рази більше, а ніж у тій же Польщі, з якої ми все беремо, але не можемо гідно взяти приклад.

До речі, за скорочення кількості депутатів промовляє й елементарна управлінська логіка. Не можливо ефективно управляти такою масою людей.І домовлятись меншій кількості легше. Та й «ціна питання», як колись публічно на сесії висловився один відомий у Львові політик, на цю кількість депутатів зовсім інакша.

За скорочення свідчить і статистика відвідувань сесій Львівської обласної ради. Останнім часом раді все важче зібрати кворум, а багато «невмотивованих» депутатів просто не голосує. Відповідно до рішення Львівської обласної ради від 20.06.2013 № 792 «Про внесення змін до регламенту Львівської обласної ради VI скликання» кожен бажаючий має змогу ознайомитись зі статистикою участі депутатів у засіданні сесій.

Для прикладу на 3 пленарному засіданні XXXIII сесії Львівської обласної ради (17.03.2015 - 15.10 год.) зареєструвалось 65 депутатів, що становить 56 % від загального складу ради. На сесії 18.02.2014 – 71 депутат (60%). 28.04.2015 року під час голосування питання про створення тимчасової контрольної комісії у залі було присутніми лише 65 депутатів з яких у голосуванні взяло участь 57 осіб (49% від загального складу ради). В середньому у роботі ради бере участь 75-85 депутатів. Та й випадки голосування за товариша «по партії»не є поодинокими.

Але така проблема не лише в обласній раді. У більшості місцевих рад неймовірно важко зібрати кворум. Для прикладу Буськ: у райраді 53 депутати, а відвідує сесію максимум 35. У місті взагалі катастрофа: 32 депутати, а ходить 17-18! В такій ситуацію про щоденну роботу з виборцем навіть й говорити не пасує.

Отже хочуть того обласні обранці чи ні, але склад облради буде скорочено. Зроблять вони це за власною ініціативою – буде їм легше тлумачитись під час виборчої кампанії перед виборцями. Бо ж вчинили, як європейські політики. А не проголосують, то й без них «обрізання» буде проведено. Хоча для переважної більшості депутатів діючої облради це не має істотного значення, бо майже ніхто з них не має жодного шансу потрапити до нової ради. Існуючі в раді політичні сили розтринькали свої рейтинги нанівець. Ну хіба що Іван Стецькович від БЮТ та непосидючий Олександр Ганущин з Богданом Козаком знову прорвуться до обласного парламенту.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...