Задля досягнення енергетичної безпеки Україні необхідно забезпечувати себе газом власного видобутку, і можливості для цього є. Серед шляхів збільшення обсягів постачання газу: розконсервування недіючих свердловин, видобуток сланцевого та інших видів нетрадиційного газу. Всі ці варіанти обговорювалися в МЦПД експертами видобувної галузі на круглому столі «Видобуток традиційного і нетрадиційного газу в Україні: можливості та ризики».
Енергетичний експерт Н. Слободян нагадала, що в 60-ті – 70-ті рр.. минулого століття Україна давала до всього 48% газу. З того часу залишилася велика кількість законсервованих свердловин, потенціал яких не використовується в сучасній Україні.
«За 10 років Україні реально закрити потреби у газові і нафті за рахунок власного видобутку. Один з шляхів цього досягнути – фонд закритих недіючих свердловин», - вважає директор ГК «НДіКБ бурового інструменту» Ярослав Кунцяк. Таких свердловин, за його словами, в Україні близько 8 000. З них 4 000 можна розробляти шляхом буріння бокових стовбурів. В розвинених країнах до 30% газу видобувається саме із закритих свого часу свердловин. В Україні ж цьому наразі заважає недосконале законодавство.
Борис Ільєнко вважає, що в Україні перш за все слід працювати над глибинним бурінням. В плані видобутку нетрадиційного газу Б. Ільєнко виділив такі можливості його отримання як звалищ ний газ та біогаз.
Керівник програм DiXi Group Роман Ніцович торкнувся питання видобутку сланцевого газу. За його інформацією, лише у Східному нафтогазоносному регіоні прогнозні ресурси газу ущільнених порід становлять 3-4 трлн. кубометрів. Тут існує можливість видобувати 22 млрд. кубометрів на рік вже через 5 років після старту промислової фази.
Загалом учасники круглого столу зійшлися на думці, що для економіки країни та енергетичної безпеки однаково важливий видобуток традиційного і нетрадиційного газу – «немає значення, якого кольору кішка – головне, щоб вона ловила мишей!»
