Слухай онлайн
Історія

День в історії - народився В'ячеслав Чорновіл

В цей день, 24 грудня 1937 року в селі Єрки Звенигородського району Київської області в родині сільських учителів народився В’ячеслав Максимович Чорновіл.

У 1946 році разом з сім'єю переїхав до села Вільховець і пішов в школу відразу в другий клас. Закінчив школу в 1955 році і вступив на філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. На другому курсі перейшов на факультет журналістики, був комсоргом.

У 1958 році у нього з'явилися перші проблеми в зв'язку з його політичними поглядами, і він був змушений виїхати на рік у Жданів на будівництво домни. Вже тоді він публікувався в різних газетах. У 1960 році закінчив з відзнакою університет і захистив дипломну роботу «Публіцистика Бориса Грінченка».

З липня 1960 по травень 1963 року працював на Львівській телевізійній студії, спочатку редактором, а потім старшим редактором випусків для молоді. З травня 1963 по вересень 1964 року жив у Вишгороді, працюючи на будівництві Київської ГЕС. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію і влаштувався в газету «Молода гвардія».

4 вересня 1965 В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус та Іван Дзюба виступили в кінотеатрі «Україна» на прем'єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» з протестом проти арешту української антирадянської інтелігенції - «Шістдесятників». За це Чорновіл був звільнений з «Молодої гвардії». Після цього він влаштувався в газету «Друг читача» літературним працівником.

У листопаді 1967 року був вперше засуджений на шість років в колонії суворого режиму. Причиною стала його книга про шістдесятників "Лихо з розуму». Після дострокового звільнення в 1969 році перебивався випадковими заробітками - працював спостерігачем на метеорологічній станції в Закарпатті, землекопом археологічної експедиції на розкопках античної Тіри в Одеській області, вантажником на залізничній станції у Львові.

З 1970 року видавав підпільний журнал «Український вісник», за що в 1972 році був засуджений вдруге - на шість років ув'язнення в колонії суворого режиму і три роки заслання. Покарання відбував у Мордовії та Якутії. У 1978 році вийшов на свободу.

На засланні в Якутії

22 травня 1979 став членом Української Гельсінської групи.

У травні 1980 року втретє був заарештований і засланий на п'ять років у Якутії. Проте вже в 1983 році Чорновіл вийшов на волю, хоч і без права виїзду на Україну, куди він повернувся лише в 1985.

У 1988 році Чорновола намагалися позбавити радянського громадянства, однак він закликав всі країни світу не приймати його. У тому ж році разом з іншими дисидентами створив Українську Гельсінську спілку - це була перша спроба політичної опозиції радянському уряду.

Політв'язні - Михайло Горинь, Левко Лук'яненко та В'ячеслав Чорновіл

8-10 вересня 1989 року за участю Чорновола був створений «Народний рух України за Перебудову» (згодом - Народний рух України).

30 березня 1990 обраний народним депутатом України, отримавши 68,60% голосів при 7 претендентах (по одномандатному округу). У квітні 1990 року також обраний головою Львівської обласної ради.

Демонстрація за легалізацію УГКЦ біля собору Св. Юра у Львові

У жовтні 1991 року на Великій козацькій раді його обрано Гетьманом українського козацтва. 1 грудня 1991 посів друге місце на перших виборах президента України, набравши 7 420 727 голосів (23,27%).

З 28 лютого по 1 березня 1992 пройшли Треті всеукраїнські збори НРУ, на яких був відвернений розкол партії, що назрівав у зв'язку з протистоянням В'ячеслава Чорновола з одного боку та Івана Драча і Михайла Гориня з іншого. Всі три діячі були обрані співголовами НРУ. На Четвертих всеукраїнських зборах НРУ в грудні 1992 року обраний одноосібним главою партії. Невдоволені його політикою вийшли з партії і створили «Всенародний рух України», політична діяльність якого незабаром зійшла нанівець.

У березні 1994 року В'ячеслав Чорновіл вдруге був обраний народним депутатом України (62,52% голосів, при 15 претендентах).

З 1995 року до самої смерті був членом української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

На виборах до Верховної ради 29 березня 1998  втретє обраний народним депутатом України.

На дев'яті всеукраїнський збори НРУ, що відбулись з 12 по 13 грудня 1998 року, висунув свою кандидатуру на пост президента України (на 1999 рік були заплановані вибори президента) разом з Геннадієм Удовенком. Однак, у січні 1999 року свою кандидатуру зняв. 28 лютого 1999 в НРУ відбувається черговий розкол. Заступник В'ячеслава Чорновола Юрій Костенко з групою прихильників намагається прийти до влади, але його дії визнано незаконними, і керівництво залишається у В'ячеслава Чорновола. Незабаром після цього В'ячеслав Чорновіл загинув в результаті автокатастрофи.

25 березня 1999 року Чорновіл загинув у автокатастрофі, коли повертався з поїздки у Кіровоградську філію Руху.

Під Борисполем автомобіль політика врізався у навантажений зерном "КамАЗ" із причепом, який здійснював розворот посеред траси.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...