За півроку існування острівець у Середземному морі став європейською родзинкою, дістав шість назв, спровокував дипломатичний конфлікт між чотирма державами та мало не спричинився до війни – йдеться у статті Сергія Ксаверова для WAS
4 липня 1831 року сірчані хмари з моря почорнили срібні ложки в будинках у жителів сицилійського міста Шакка. За тиждень до цього стала стрясатися земля. Городяни спостерігали на горизонті стовп диму та спалахи вогню. Капітан брига «Густаво» за 30 кілометрів від берега побачив пресильне вирування води. Злякавшись морського чудовиська, він вирішив не підпливати ближче.
Першовідкривачі стають у чергу
За два тижні сицилійці зрозуміли — внаслідок виверження підводного вулкана виник новий острів. Мерія Шакки відрядила судно, щоб зафіксувати його приналежність. Острів назвали на честь міста. Однак, у ньому не знали, що спізнилися.
10 липня виверження побачили з іспанської «Терезіни», і капітан Коррао дав вулкану власне ім’я. 18 липня виверження і посталий над водою острів описав капітан британського брига «Стрімкий» Свінберн. 22 липня повз проходить іще один британський військовий корабель. Капітан «Філомелі» назвав острів на честь віце-адмірала флоту — Хотем.
Битва за прапор
Через місяць температура вулканічного острова впала достатньо для висадки. 3 серпня на нього вперше ступила нога людини — капітан «Стрімкого» Свінберн встромив у ще теплу поверхню тримаючи британського прапора. Острову знову дали ім’я, тепер на честь адмірала Грема.
Короля Обох Сицилій Фердинанда ІІ з династії Бурбонів новини довели до сказу. Негайно було послано корвет, щоб зняти британський прапор і поставити сицилійський. Нескладно було передбачити, що острів знову змінить назву: він став Фердинандеєю.
29 вересня на нову землю зійшов географ Констан Прево. Він дослідив вулкан і не проминув нагоди приєднати територію до своєї країни. Нехай прапор Франції був поставлений пізніше за інші, зате на найвищій точці. Учений присвоїв острову ім’я Джулія.
Та ж могла початися війна!
У вересні острів остаточно охолонув, але атмосфера довкола розжарилася. Розташований у стратегічно важливому місці, він допоміг би своєму володарю контролювати торгівлю в Середземномор’ї. Про свої претензії на клапоть суші заявила влада Британської імперії, Франції, Іспанії та Королівства Обох Сицилій.
Дипломати писали один одному протести, а газети чотирьох країн закликали захистити державні інтереси у потребі навіть силою зброї. Тим часом предмет суперечки стрімко танув. Острів складався з викинутих вулканом порід, що швидко розмивалися морем. На кінець жовтня 1831 року він став нерозрізнимим над водою та зменшився з 5 кілометрів до кількох сотень метрів кружини.
17 грудня картографи з Неаполя виявили, що острова більше немає.
Дістануть і під водою
У лютому 2000 року геологи помітили ознаки можливої появи острова на попередньому місці. У місті Шакка терміново розробили операцію, щоб цього разу застовпити його першими.
Острів ніяк не спливав, тому стовпити довелося під водою. Місцевий ентузіаст переконав спадкоємця династії Бурбонів приїхати й урочисто спустити в море 150-кілограмову мармурову плиту. Напис на ній проголошував, що острів належав і завжди належатиме Сицилії.
Через півроку плиту знайшли розбитою на 12 частин. Італійські газети писали про підводних вандалів-анархістів. Жителі Шакки висунули іншу версію: «Може, це знову були бісові британці?».
Сергій Ксаверов для WAS
