Литовський парламент не погодився на оприлюднення прізвищ усіх колишніх співробітників КГБ, в тому числі і тих, що признались у своїй діяльності і отримали обіцянку держави зберігати їх таємницю
За проект проголосували 19 членів Сейму, проти було 26, 33 утрималися.
Представив проект член Виборчої акції поляків Литви – Спілки християнських сімей Збігнєв Едінскій: «так назавжди можна було б закрити ганебну книгу КГБ, і це дозволило б більше не спекулювати картою КГБ, особливо перед виборами, і не шантажувати колишніх співробітників».
"Ви пропонуєте оприлюднити не документи КГБ, ви пропонуєте оприлюднити документи Департаменту держбезпеки (ДГБ)", - сказав консерватор Арвідас Анушаускас.
Саме в ДГБ зберігаються документи колишніх співробітників КГБ, які признались у своїй діяльності.
З. Едінскій запропонував внести зміни в Закон про реєстрацію, визнання, облік та захист осіб, що були таємними співробітниками колишніх спеціальних служб СРСР та зробили визнання, щоб з січня наступного року були оприлюднені прізвища всіх осіб, що мали зв'язки з КГБ.
Подібна пропозиція обговорювалася в Сеймі і в 2015 році, проте тоді парламентарії ухвалили, що дані про колишніх співробітників КГБ, які зізналися – повинні зберігатися в таємниці ще 75 років.
Закон, який вступив в силу в 2000 році і дозволив колишнім співробітникам КГБ й інших радянських спецслужб, а також таємним співробітникам зробити визнання і зареєструватися в спеціальній комісії з засекречуванням даних. Тим, хто приховав свої зв'язки з КГБ в минулому погрожували оприлюднення і деякі обмеження професійної діяльності.
Можливість зробити визнання була і раніше – в 1991-1992 роках. Після того, як були визначені дані терміни для бажаючих зробити визнання Люстраційний комісії – це зробили 1589 осіб. На підставі збереженого документального матеріалу КГБ був зроблений висновок, що в 1940 - 1991 роках з КГБ Литовської РСР таємно співпрацювало близько 118 тисяч осіб.
Прізвища осіб, що не зробили визнання агентів КГБ вже кілька років оприлюднюються в Інтернеті на сайті www.kgbveikla.lt. Їх оприлюднює Центр досліджень геноциду і резистенції жителів Литви.
