Останній саміт лідерів НАТО продемонстрував спільну позицію щодо готовності Альянсу захищати усіх його членів, а також було зроблено сприятливий жест щодо допомоги Україні. Це гарні новини. Але чи достатньо цього, щоб стримати агресію Росії проти України та загалом проти всього світу?
Так, НАТО пограло м`язами – принаймні трохи – у відповідь на кривавий терор президента Росії Володимира Путіна в Україні та в інших місцях. Так, 28 членів підтвердили суверенітет України щодо Криму та Донбасу і висловили подальшу підтримку Мінських угод. Це означає, що Росія мусить вивести з Донбасу свої замасковані і відкриті війська, звільнити політичних в'язнів, а також - дотримуватись режиму повного припинення вогню.
Oсобливо важливо, з огляду на те, що Україна потребує військової допомоги для боротьби з Путіним, що НАТО погодилося на створення комплексного пакету допомоги Україні, спрямованої на модернізацію структур безпеки і оборони.
Згідно з документами НАТО, пакет покликаний допомогти Україні "провести необхідні реформи, в тому числі в сфері безпеки і оборони." Він націлений на 40 справ, включаючи кібербезпеку, невійськовий нагляд, протидію російській кривавій гібридній війні.
Фото, на якому усі троє усміхаються – український Президент Петро Порошенко та керівництво Сполучених Штатів і Великобританії, – говорить про все це: зусилля України у протистоянні Росії героїчні і заслуговують більшої підтримки.
Проте, незважаючи на усмішки, НАТО вирішило залишити Україну за межами свого захисту. Важлива стаття 5 статутy НАТО, яка говорить, що атака проти одного з членів є нападом на всіх, не поширилась на Україну насамперед через страх перед реакцією Росії на можливість мати Україну в всередині Альянсу. Членство в НАТО була поширене тільки на Чорногорію, країну маргінально-стратегічного значення. Дивно, але Україна навіть не потрапила в склад країн – Грузія, Македонія та Боснія і Герцеговинa, – що перебувають на стадії готовності до членства в НАТО.
Таке ставлення до України грає на руку Росії і гарантує їй час, щоб напасти на свого сусіда на вигідних їй умовах. З цією метою Росія нагромаджує військову техніку на кордонах Європи з квапливою регулярністю y тандемі з ненавистю і пропагандою війни та істерією довкола загрози з боку НАТО і її членів, особливо Сполучених Штатів.
Підсумок: на зустрічі на вищому рівні HATO не вдалося домовитись про ключовий момент свого власного захисту. Тим самим (своєю покірністю) стимулюючи Росію до війни. На зволікання НАТО Росія систематично захоплює психологічну перевагу і поводиться все більш агресивно на Україні і в інших країнах.
Канадські опозиційні партії стоять на такій оцінці ситуації. Вони дорікають своєму уряду за те, що той не спромігся більшою мірою відстояти інтереси України на саміті.
Джеймс Безан і Пітер Кент, консервативні критики канадської оборонної політики, відповідно, заявили, що Канада виявилась не тільки не спроможною підтримати Україну адекватно, але і втратила можливість бути світовим лідером у боротьбі проти Путіна. Відтак, опозиція зажадала, щоб санкції проти Росії були розширені.
Власне, уряд Канади може і повинен зробити більше, щоб відсунути Росію фізично від України і послабити психологічний імпульс її нахабної свавільної поведінки.
Для початку Канада повинна розширити військову підтримку України – котра перестає діяти наприкінці цього року – в 2017 році. Далі увесь політикум Канади повинен припинити потурати злочинній поведінці Путіна.
Власне, міністр закордонних справ Канади Стефан Діон був не правий, кажучи що "жахливо шкода, що Канада застосовує свої військові сили в Латвії замість підтримувати мир в Африці або в іншому районі світу, де це набагато більш необхідно".
Крім того, він був не правий, зустрівшись зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим напередодні саміту. Обидва ці інциденти працюють на нейтралізацію зусиль НАТО. Стефан Діон повинен дотримуватися цінностей, які сповідує Канада – демократія, верховенство права – замість пропoвідувати заплутані повідомлення. Передовсім слід підтримувати партнерів, включаючи Україну, а не інших, що створюють хаос по всьому світу.
Що раніше вдасться відштовхнути Путіна і його проплачених поплічників, що працюють на Заході, тим гірше буде для нього. Очевидно, потрібні додаткові зусилля від членів НАТО і від усіх нас, щоб зупинити Росію.
Оксана Башук Гепбyрн, колишній радник з питань політики в Уряді Канади, президент консалтингової фірми-посередника між Канадою і Україною, одна із засновниць канадської Групи зі сприяння демократії в Україні.
Переклад з англійської мови статті, розміщеної в урядово-дипломатичній газеті The Hill Times, Отава, Канада, серпень, 2016.
