Слухай онлайн
Cуспільство

Малюська розповів про долю львівського СІЗО на Городоцькій

Ми отримали нагоду поспілкуватись із міністром юстиції Денисом Малюською, аби більш детально дізнатись про платні камери (названі в народі як «камери для VIP»), про долю СІЗО на Городоцькій та про в’язницю №48.

Фото Олена Ляхович

Колись я приїду у Львівське СІЗО без попередження, - Денис Малюська

Нагадаємо, що 19 травня Міністерство юстиції України відкрило платні камери у Львівському слідчому ізоляторі. Це друге місто після Києва, де організували підвищений комфорт для затриманих. Наступними містами, де відбудуться такі нововведення, стануть СІЗО Чернігова, Харкова і Чернівців. Вартість перебування у таких камерах становитиме за добу -- 1000 грн, за тиждень -- 3500 грн, за місяць -- 4000 тисячі гривень.

У Львівському СІЗО відкрили платну камеру: фото, відео

Якщо говорити про СІЗО на вулиці Городоцькій, його варто розглядати лише як земельну ділянку, чи і як історичне приміщення?

“Ми однозначно будемо заходити в цей проект за підтримки і в партнерстві з міською владою, зокрема з паном Садовим. Він зацікавлений у тому, щоб прибрати СІЗО з центра міста. Щодо того, щоб там не було конфліктів інтересів, то будемо знаходити спільну домовленість, щоб це було цікаво і місту.

У самій установі менше обмежень, бо це не історичний центр, не історична будівля і там з цільовим призначенням легше буде розібратися. Тут є певні обмеження, але знову ж таки, мої колеги вже розмовляли з представниками органів місцевої влади”.

Андрій Садовий не проти, якщо це СІЗО заберуть з міста?

“З приводу будівель ми з ним точно ще не узгодили, але він повністю за те, щоб ми СІЗО як функціонуючий об’єкт забрали з центра Львова. Це однозначно вирішено. Питання тільки у тому, як це буде остаточно оформлено. Що з’явиться на місці існуючої будівлі — це питання переговорів, але, у будь-якому випадку, у нас дві установи: 48-ма та Львівський слідчий ізолятор №9 (на вул. Городоцькій, 20 — ред.).

Плюс, ми можемо теоретично залучити в проект, якщо нам не вистачатиме коштів, інші заморожені установи чи будівлі. Для того, щоб отримати додаткове фінансування, якщо коштів не вистачатиме.

Це пілотний проект, тому він однозначно має бути гарним, ефективним, красивим, щоб продемонструвати, як можна зробити. Ми не хочемо обмежитись лише косметичним ремонтом чи навіть капітальним ремонтом наявної установи. Це має бути щось, що можна показати”.

Я можу хотіти все, але на скільки це співпадатиме з реальністю”.

“По-перше мова йде про те, що планування перенесення слідчих ізоляторів з центрів міст на околиці – це роки. Якщо всі установи можна буде перенести за 10 років – це означає досить активно працювати, і я точно не буду міністром юстиції протягом 10 років. Але моє завдання поки я міністр — у 5-6 містах, принаймні, розпочати цей процес, якщо вдасться закінчити – чудово.

Знову ж таки, це не я придумав перенести львівське СІЗО за межі міста, це вже давно обговорюється. Питання тільки в тому, хто фактично розпочне цю роботу. Я повністю налаштований, що як мінімум, ми це запустимо — вже укладено договори, визначимо інвестора.

Звичайно ми спробуємо відійти від мінімальних стандартів і зробити щось більше схоже на в’язниці на кшталт тих, що існують у Північній Європі чи у Сполучених Штатах Америки, але ми скоріше будемо змінювати ДБН (державні будівельні норми — ред.), ніж підлаштовувати європейський проект під чинні нормативи.

Це буде установа сучасніша, яскравіша, прозоріша, краще освітлена, зручніша у користуванні, більше налаштована на підтримку нормальних стандартів існування.

Ставлення до в’язнів у XIX – на початку XX сторіччя – це ті періоди, коли було збудовано чимало український ізоляторів, вони істотно відрізняються від сучасних стандартів. Тоді особливо з ув’язненими не панькалися, добре що в яму не кидали, але все одно, ні освітлення, ні санітарні вимоги, ні умови утримання — ті будівлі особливо не розраховані на нормальне життя.

Нагадаю, у слідчих ізоляторах живуть і перебувають особи, які, як правило, ще не визнані судом винними. Тому, з точки зору закону, вони є такі точно, як ми, а не винні у скоєні злочину. Для нас немає сенсу їх утримувати в жахливих умовах”.

Фото Олена Ляхович

Випадок. Чоловік зґвалтував і вбив 1,5 річну дитину своєї співмешканки і від досі знаходиться у СІЗО, дали йому 15 років, день у СІЗО ми рахуємо за два і так станеться, що він не пробувши жодного дня у тюрмі зможе вийти на волю.

"Слідчий ізолятор – це по суті і є тюрма, навіть в гірших умовах, але знову ж таки щодо того, що день за два — я не прихильник “закону Савченко” у такому вигляді, у якому він проваджений. Тому ситуація несправедлива як на мене, і такого не мало б траплятися, з іншого боку питання до судової системи чому сім років не було судового вироку і чому особа трималася у СІЗО, а не в установі виконання покарань, де б цей день за два не зараховувався.

Крім того, не варто забувати, що у нас створений реєстр злочинців, які вчинили такого роду злочини, відповідно там будуть і далі обмеження зберігатись. Це не означає, що він відбув покарання і на цьому все, суспільство про це забуло. Суспільство пам’ятатиме".

Чи будуть введені обмеження по термінах перебування людини в СІЗО?

"Будуть. Ми його зараз надсилаємо на погодження органів влади, кабмін, далі парламент. Сподіваюсь, що до кінця літа ці терміни вже будуть впроваджені".

Які це можуть бути терміни?

"Це залежатиме від категорії справи, від обвинувачення, від того скільки тривало досудове розслідування. Підходи будуть різні, але 7 -10 років у СІЗО — це неприпустимо.

Але ми не хочемо робити революцію, коли ми купу злочинців випустимо на вулицю, бо судова система не встигла переналаштуватись. Тут потрібно знаходити баланс, очевидно несправедливі випадки ми обмежимо, але ці обмеження мають бути прийнятними для реалій.

А суддя, який не дотримався строків розглядів, для нього передбачені наслідки у вигляді дисциплінарного покарання. Так само щодо слідчих — вони перевантажені, їхня швидкість залишає бажати кращого з об’єктивних міркувань".

Фото Олена Ляхович

Непрохані «гості» в кабінеті заступниці міністра

“Черговий “привіт” від рейдерів і осіб, які допомагали їм у здійсненні злочинних намірів, отримала сьогодні. До мого робочого кабінету навідалися непрохані «гості» (хоча й не голуби, але нагадити встигли), які навіть не приховували слідів своєї присутності (замки у дверях спиляли і замінили ригелі, залишивши серцевину!), і я не виключаю, що, можливо, залишили й інші візитівки і «сюрпризи» на згадку, аби тримати мене у страху і постійній напрузі!”, — написала 18 травня на своїй сторінці у Facebook заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.

Міністр прокоментував цей інцидент.

“Ми звикли до того, що нас постійно прослуховують і пишуть, ми про це знаємо. Неодноразово знаходили пристрої, які записують відео та аудіо, різну спецтехніку. Ми не знаємо хто це був — правоохоронні органи чи якраз рейдери, ми не впевнені. На цей раз це було зовсім нахабно. Якщо техніку встановлювали спецслужби — це ок, хай стежать, але не так, щоб ми кожен раз після цього ремонт робили за бюджетні кошти, тому що хтось вирішив замість того, щоб двері відчинити, їх вирізати.

Проблема ще в іншому, є таємниця нарадчої кімнати і ніхто не знає хто і як голосував — це як судове рішення виноситься, де прослуховуючі пристрої не ставляться. У нас підрозділ він схожий на суд, тобто виносяться рішення заслуховуються сторони. Ми навіть ефективніше, ніж суд, тому що ми негайно виконуємо свої рішення своїми ж руками, вносимо зміни в реєстр. Відповідно, це по суті надшвидкий, надефективний суд, але у нас немає гарантій, які є в судах. Тож, відповідно той, хто слухає, ставить звукозаписні пристрої, він може зрозуміти, яке рішення винесено, він може його на юридичному ринку продати. Наприклад, сказати клієнтові, що за хабар вирішу питання, бо знає наперед, яке рішення буде винесено. Ми дивимось за своїм персоналом, щоб ніхто не зливав інформацію назовні, але ми не слідкуємо, хто там ці жучки слухає. Якийсь товариш, який має доступ до всіх наших розмов, переговорів, рішень, він теоретично може передавати інформацію на юридичний ринок, за це брати хабарі, потім нам репутація буде зіпсована, а нам це не потрібно”.

Фото Олена Ляхович

Чи за час пандемії збільшилась кількість спроб рейдерського захоплення через втручання у реєстр? Як працює спеціальна комісія, як часто вона засідає?

"Збільшилась.

Більше місця комісія була на карантині. Знову ж таки, комісія — це досить багато людей, а процедура передбачає заслуховування сторін, тобто ми були максимально наближені до судового процесу. Відповідно, у приміщенні, яке не має нормальної вентиляції, це було небезпечно. Рішення, очевидно, оформлювались з грубим порушенням – моїм наказом без заслуховування. Це не був об’єктивний розгляд у сенсі складних справ. Вони у нас лежали без розгляду. Це оживило, дало поганий меседж тим, хто хотів цим зловживати. Вони вирішили, що там, де можна приховати, зробити порушення не таким очевидним можна рейдерити далі.

Був трішки сплеск, ми обмежили процедуру, обмежили кількість осіб, які матимуть доступ до розгляду, зробили окремо приміщення комісії і окремо учасників процесу, щоб один одного бачили і чули, але через засоби відеозв’язку, а не особисто. Тобто якісь протикарантинні заходи ми вжили. Колегії зараз знову працюють, повноцінно слухають до 100 справ на тиждень. Ми сподіваємось, що ми цей певний сплеск погасимо досить швидко, але він дійсно був".

Стосовно цих колегій, вони були сформовані ще до вас чи вже як ви стали міністром?

"Звичайно комісія була створена до мене, але вона мала іншу репутацію. У момент мого приходу на посаду керівника міністерства, я змінив весь склад комісії, і з того часу кілька разів склад її змінювався. Власне, були змінені практично всі працівники департаменту, практично всі нові люди".

Чи відомо вам про приклади, коли під електронними ключами певних державних реєстраторів вносилися зміни до відповідних реєстрів, а потім виявлялося, що ці реєстратори жодним чином не причетні, і ці зміни вносили не вони?

"Було багато справ, де реєстратори так стверджували, що це не вони, що реєстраційна дія здійсненна якимись хакерами. Об’єктивно, ми дуже рідко можемо вірити у ці свідчення. Чи це реєстратор зробив сам, а потім сказав, що я не винний, шукайте когось іншого, чи це справді була хакерська атака. На скільки я знаю, у нас був лише один підтверджений випадок кримінального провадження, де СБУ заарештувало групу хакерів, які вчинили кілька тисяч реєстраційних дій шляхом хакерського захоплення інформації ключів від нотаріусів, на приклад. Це дійсно підтверджений випадок. Потрібно певний час, щоб слідчі дії проводилися і ми могли зрозуміти врешті-решт, що трапилося і хто винен чи це хакер, чи це версія реєстраторів, щоб їх сильно не покарали".

Фото Олена Ляхович

Орієнтовно два тижні тому з’явилася інформація про те, що у Львові конфіскований спирт чи спиртові напої будуть переробляти на антисептики. Чия це ініціатива і коли вона буде втілена?

"Досить скоро, там мова іде про 20 тон, які можуть бути і будуть утилізовані".

Тобто це західна юстиція і ЛОДА?

"Так. Ну такого обсягу так, раніше ми передавали на утилізацію, але 20 тон це реальний рекорд".

А скільки там буде на виході?

"7-8 тон. У зв’язку зі змінами 2019 року у законодавстві у нас ще не було наразі напрацьованої практики переробки, тобто були випадки просто утилізації, а переробки у щось якісне, корисне, що можна використовувати такого ще не було. І у цьому випадку в якійсь мірі ми піонери".

Які додаткові послуги можна надавати громадянам для того, щоб вони безпечно знаходились вдома?

"Зараз є реєстрація ФОП онлайн, вона доступна навіть через додаток “ДІЯ”. Можна самому генерувати статут ТОВ і не потрібно йти до нотаріуса реєструвати відповідний статут. Якість статуту досить гарна. Можна розробити і підібрати під свої потреби, можна подавати заяви про шлюб за допомогою електронного підпису. В принципі у нас багато чого реалізовано онлайн. Навіть за слідчий ізолятор можна заплатити онлайн, дуже корисна послуга, але сподіваюся вона вам не знадобиться".

Які наступні напрямки діджиталізації?

"Ми хочемо врешті-решт запустити новий ЄДР і на базі нього ми зможемо вже досить багато антирейдерських штучок запустити. Ми очікуємо на те, що на День Конституції дадуть додатковий вихідний день, тоді нам потрібно буде перенести дані старого реєстру в новий, це займе кілька днів. Можливо на той час ми відімкнемо ЄДР, щоб перенести дані у новий реєстр. І тоді вже новий реєстр буде функціонувати з кінця червня з початку липня. Скоріше за все до кінця червня-початку липня ми запустимо новий реєстр.

Багато ініціатив в напрямку електронного нотаріату, тобто е-нотаріат ми запустимо і це буде великий проект, він буде пов'язаний з модернізацією кількох реєстрів, якими користуються нотаріуси, створенням електронних кабінетів нотаріусів з можливістю зберігання електронних документів в архіві, зменшенням кількості паперової роботи нотаріусів, тому що зараз помічники нотаріусів зайняті величезною бюрократичною тяганиною. Але знову ж таки електронний нотаріат — це проект багаторічний, ми поступово електронізуватимемо діяльність нотаріусів, буде створено цього року електронний кабінет арбітражних керуючих, у нас є кілька ідей з діджиталізації виконавчих стягнень, вже зараз є автоматичний розподіл стягнутих сум, він вкрай важливий для нас всередині системи, багато людської роботи зекономиться, але цифровізація всього процесу виконання судових рішень це те, чим ми активно займатимемось протягом наступного і цього року".

Фото Олена Ляхович

А яким чином працівники мають отримувати через “ДІЮ” інформацію?

"Так само, як і через ДПНАІЗ (Державне підприємство "Національні інформаційні системи" — ред.). У нас немає особливо проблеми з видачею ключів виконавцям, є питання зловживання державними виконавцями, іноді вони роблять нам зло у державних реєстрах, знімають арешти, не так знімають арешти, не ті знімають арешти".

Розкажіть про зміни в роботі ДВС

"Буде оптимізація і кількість працівників у ДВС (Департамент державної виконавчої служби) зменшиться, але не за рахунок виконавців, а за рахунок підтримуючого персоналу. У нас вкрай різна завантаженість ДВС у різних районах, десь працюють в пів сили, а десь не встигають все зробити".

Які найпріоритетніші напрямки юстиції зараз?

"Загальна рамка – боротьба з корупцією, в’язнична реформа і все, що пов’язане з виконанням покарань, це інвестклімат, усе що пов’язано з захистом інвесторів, міжнародними арбітражами, ми хочемо запустити новий гарний англомовний арбітраж, скоріш за все у Києві, який буде розглядати спори за участі іноземних інвесторів — десь це модернізація представництва у іноземних судах і власне моніторинг дотримання конвенції з прав людини всередині країни".

Фото Олена Ляхович

Усі судді в Україні пройшли співбесіди на колегіях, складали іспити. Багато хто не склав ці іспити, як ви вважаєте це старт фільтрування суддів чи він був ефективним чи варто його повторити?

"Якщо ми вже проводили іспити і когось обрали, то проведемо ще один іспит, і оберемо такої ж якості людей або ще гірших. Щоб досягти іншого результату потрібно діяти по-іншому. Моя думка, що необхідно розвивати всі можливі альтернативи класичній судовій системі, це стосується арбітражів, третейських судів, і адміністративного розгляду скарг.

Наприклад, як це в Мін’юсті, щодо скарг у сфері реєстрації — це повноцінний замінник адміністративного суду, тільки швидший і набагато ефективніший.

З іншого боку потрібно електронізувати все, що стосується судочинства, зменшити взаємодію будь-кого з судом. Максимальна цифровізація процесу – це те, що дасть результат і те, що можна буде відчути протягом найближчих років".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");