«Ці вибори мали б стати завершальним етапом перезавантаження влади в країні, але з різних причин цього не станеться повною мірою. Особливо на півдні та сході, де також будуть певні зміни, але не такі кардинальні, як хотілося б багатьом», – зазначив у коментарі «Гал-інфо» голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За його словами, ці вибори також не стануть вирішальним етапом в плані децентралізації, що простежується навіть за характером передвиборчої кампанії.
«Місцеві вибори розглядаються партіями радше як прелюдія, розігрів перед можливими достроковими парламентськими виборами. Відтак, домінує загальнонаціональний порядок денний – питання, які стосуються уряду, парламенту, президента, але аж ніяк не місцевої влади. На жаль, питання, як має працювати місцева влада в умовах децентралізації, відійшло на другий план. На мій погляд, це найбільш суттєвий недолік цих виборів», – наголосив експерт.
Він зазначив, що децентралізація відтерміновується й буксує через зміни до Конституції, які не були ухвалені, й невідомо, чи будуть ухвалені найближчим часом.
«Навіть якщо зміни проголосують (в чому поки що є певні сумніви), реальна децентралізація в адміністративно-політичній сфері почнеться тільки з 2017 року. Тож хоча фінансова децентралізація вже відбувається, питання використання, розподілу бюджетних коштів, на жаль, не стали головним питанням цих виборів», – зазначив Володимир Фесенко.
За словами експерта, цілковито новою тенденцією місцевих виборів 2015 року стала потужна участь у них місцевих еліт.
«Раніше місцева еліта теж брала активну участь у виборах, але її представники частіше балотувалися від невеличких маловідомих партій, щоб не залежати від великих партійних босів у Києві та не втручатися у загальнонаціональні політичні конфлікти. Зараз це теж є, але з’явилися й загальнонаціональні проекти місцевих еліт, які продемонстрували зростання рейтингів – «Наш край» та «Відродження», – зауважив він.
Володимир Фесенко припустив, що у разі, якщо результат цих партій буде достатньо вдалим, то, скоріше за все, вони продовжать розбудову й підготовку до дострокових парламентських виборів.
«Хоча питання, чи відбудуться вони наступного року, поки є відкритим й не є остаточно вирішеним», – уточнив він.
На думку Володимира Фесенка, місцеві вибори кардинально не вплинуть на розклад політичних сил в масштабах країни, адже не йтиметься про визначення загальнонаціонального рейтингу партій.
«На мій погляд, добре, що на відміну від виборів 2010 року жодна з політичних сил не матиме на цих виборах статусу одноосібного переможця в жодному з регіонів. Очевидно, ми побачимо певне зниження рейтингу й президентської сили порівняно з парламентськими виборами 2014 року. Але це об’єктивна тенденція. Було б дивно, якби в умовах такої гострої кризи була б інакша ситуація. Втім, якщо БПП вдасться потрапити до трійки лідерів і на Заході, і на Сході, думаю, що для президентської партії це буде прийнятний результат», – припустив експерт.
Підсумовуючи аналіз, Володимир Фесенко піддав критиці думку про нібито повернення та реванш регіоналів.
«Я не поділяю цю точку зору. Зокрема, тому що багато хто з регіоналів нікуди й не зникав. У більшості місцевих рад домінували саме регіонали», – зазначив він.
Разом з тим, за його словами, після виборів депутатів від «Опозиційного блоку» в місцевих радах Харківської, Одеської, Дніпропетровської та інших областей буде менше, ніж було депутатів від Партії регіонів.
«Той факт, що значна частина колишніх регіоналів балотується не від Опоблоку, а від інших політичних сил, на мій погляд, є позитивним. Головне, щоб вони не концентрувалися в одній політичній силі. Якщо вони будуть конкурувати між собою, то це нормально для держави», – зазначив він.
Очікувати ж, що замість регіоналів на сході та півдні прийде якась майданна політична сила, на погляд політолога, дуже наївно.
«Зсуви будуть поступовими й повільними», – резюмував Володимир Фесенко.
Розмову вів Сергій Стуканов.
Фото thekievtimes.ua.
