«Те, що я побачив, коли туди приїхав, мене це просто шокувало настільки, що моя перша фразу була до Семенченка: «Нас завалять», - народний депутат України Володимир Парасюк дав інтерв’ю ведучому радіо «Львівська хвиля» Влодку Лучишину.
Сьогодні ми говоримо про блокаду, про те, як переміщають величезні обсяги товарів на величезні суми через так звані «лнр» та «днр». В гостях у нас Володимир Парасюк, який властиво максимально інтегрований, якщо не називати його ініціатором, у всі ці процеси.
Привіт, Володю, як рука?
Нормально, правда болить.
Як все почалося? Чому блокада саме тепер?
Спершу хочу сказати, що ми всі люди і нам властиво помилятись, нам властиво чогось не знати. Десь на третьому році нашої боротьби ми дійшли до того, що можливий такий варіант протистояння, але до нього потрібно дуже добре підготуватись. Тобто його потрібно добре вивчити. От тому так вийшло, що воно саме зараз відбулось. Ми робили вже подібного роду блокади – йдеться про гуманітарні вантажі Ахметова, у 2015 році. Тоді результат був хороший, бо випустили багато наших побратимів. Але цього разу ми побачили, що процес обміну полоненими зупинився майже повністю, або віддають по одній, по дві людини за півроку. Тоді ми сказали, що давайте перекриємо масштабніше і тоді випустять всіх наших хлопців. Я їхав туди з думкою про цифри, які були великі. Але те, що я побачив, коли туди приїхав, мене це просто шокувало настільки, що моя перша фразу була до Семенченка: «Нас завалять». Такого нам ніхто не пробачить…
Наприклад, станція Фенольна, що йде через Костянтинівку, за один місяць пройшло 700 тис. вагонів. Якщо брати загальну вартість продукції, то це десь склало б половину бюджету України.
І це лиш одна станція за півроку.
Так, вона маленька. Хоч і потужна, але не найбільша. Але мова йде про те, що ми маємо більше торгівельних відносин з окупованими територіями, аніж з усіма іншими офіційними державами, з якими ми межуємо. Тобто ми переміщуємо стільки грузу, що всі інші країни не можуть собі того уявити.
Тобто Польща, Білорусь, Молдова – усі разом…
Так. А я поясню у чому суть. Коли пояснюють про сплату податків, але хтось може реально заїхати туди і порахувати цю сплату податків. Це є офшор. Тобто, в Росії виробляють, наприклад, аміак чи якусь іншу продукцію, і возять на територію України. А ми маємо 450 км кордону, який ми не контролюємо.
А вони?
А вони заїжджають з боку Росії на територію Україну і все. Юридично ми не визнали окупацію цих територій, тому там працює звичайна юрисдикція, звичайний КПК, який працює і у Львові. Ну і приїжджає цей потяг, який вже перевантажений в українські вагони. Приїжджає на лінію розмежування і кажуть, що українське. А за що платити мито? І коли нам розказують, що ми приносимо збитки, давайте порахуємо, скільки ми наносимо збитків від того, що ми українського виробника знищуємо тим, що ми з Росії заганяємо величезну кількість продукції. Але скажу більше, вони не тільки навчились російську продукцію сюди через ті кордони провозити, а й китайську, азербайджанську, тобто вони собі знайшли неземних масштабів офшор без сплати податків…
Коли почали спливати ці цифри, експерти зазначили, що через це війна ніяк не закінчується.
Ну звичайно. Коли на цьому заробляють не мільйони, а мільярди, хто захоче закінчення війни? Тому їм цікаво, щоб цей офшор існував довго, і час від час підкормлювати людей якимись патріотичними галами, застерігати від розгойдування човна, мовляв війна, Путін прийде. Це все системні явища і з ними потрібно боротися.
Яким з цим боротися?
Головне, що ми показали всій країні, хто є патріот, хто агент Кремля, хто барига, який торгує на крові наших хлопців.
Якщо йти за хронологією подій. Зібралася ініціативна група, яка вирішила це все заблокувати.
Окрім того, що я народний депутат, я і колишній боєць батальйон «Дніпро-1». Тобто я брав участь у російсько-українській війні, тому мене знають багато людей, моїх побратимів, з якими спілкуємось без усяких ярликів і статусів. Вони запропонували зібратись і обговорити... Насправді ми ще задовго до блокади про це говорили, бо потрібно було побудувати певну логістику, вивчити територію.
Тобто це не спонтанна річ?
Це спонтанно, бо ми готувались до неї так коротко. І що відбулось? За місяць до цього всього були заяви, було попередження, що ми будемо перекривати, що буде така акція. Влада, як завжди, проігнорувала, вона не повірила у це. І ми запустили процес: перша станція, яку ми заблокували була біля Лисичанська у селі Гірському.
До речі, частина того села наша, а частина – сепарська. Там бої ідуть – рукою подати. Приїхало тридцять людей, я, Тарас Пастух та Семен Семенченко. На вулиці мінус 22, в нас нема нічого, ми стали на тій колії, зупинили на ходу величезний поїзд, і я кажу до Семена: «Ти знаєш, ми мабуть погано підготувались». Мені страшно уявити, як то буде завтра, лінія фронту, довкола стріляють.
Але це дуже швидко підхопили волонтери, суспільство. В інтернеті пишуть «та, давайте робіть». Це як під час війни у 14 році всі підхопили і були бронежилети, каски. І тут так само підхопили. Ми вже ввечері мали палатки, генератор. Далі був створений Штаб блокади, куди принципово не увійшли народні депутати. Але ми можемо давати певні поради, коригування. Було моє принципове бачення: ніякої політичної символіки.
А те, що говорять про протистояння Садового і Порошенка?
Та це маразм. І я хочу сказати, що ті люди, які говорять про це, просто не бачать берегів. Я казав: «Приїжджайте і піартесь усі, наддавайте розголос, робіть щось». І Саакашвілі приїжджав, який в протистоянні Порошенку. Ми всіх чекаємо на редутах, але без політичних гасел і без прапорів. Багато простих людей, політиків і бізнесменів щиро до того віднеслися, приїжджали просто підтримали, без реклами. Тому коли зараз кажуть, що хтось це фінансує, я не знаю хто це фінансує. От приїхала група людей з Калуша, яких може підтримує, може не підтримує місцевий бізнесмен. Гарний він чи поганий – мені яка різниця. Є певні правила, є певна субординація на редутах, тож, будь ласка, дотримуйтесь їх.
Тому питання фінансування: тут нема центрального джерела, тут нема головних і це нікому не належить. Тобто, нема людини, яка скаже «вже, розходимось». Це ідеологія процесу. Я радий, що ми змогли цю ідеологію протримати вже два місяці скоро, і вона дійсно набрала дійсно великих масштабів. І якщо перші два тижні президент мовчав, то потім він вже не мав куди діватись, і він вже висловив свою думку.
Його позиція була така, що ви перешкоджаєте нормальному розвитку країни.
Це позиція не знаю кого, мабуть, не можна в такій грубій формі ображати гаранта Конституції. Я думаю, що він просто зацікавлений у тому, щоб переміщувались вантажі. Ще раз кажу, Ахметов заробляє. Грицак, Луценко, Порошенко, Кононенко і вся решта, оце угрупування – вони отримують відкати...
Це твої припущення?
Я за руку нікого не ловив, але це очевидно навіть у вигляді протистоянь.
Як відбувається ваше протистояння далі?
Привідкрию вам секрет: велика кількість колій сполучає нас з окупованими територіями, частина з них не має таких потужностей. Наприклад, щоб перевозити 60 вагонів вугілля, потрібне достатньої якості дорожнє покриття. Оці всі старі комунікації були фізично зруйновані українськими патріотами, партизанами. Я за це їм дуже вдячний, можливо, Україна їм колись подякує. Ми розуміли, що ті колії швидко відновлять, тому були встановлені редути. Коли про нас щось кажуть, мені смішно, хто взагалі їм пише ті сценарії.
Але ви чули ті казки, що завтра всі будуть без світла, потім обвалиться гривня, економіка, металургія, а всі шахтарі підуть в «днр» і в наступ – це все брехня. Саме життя спростувало ці казки. Світло є, шахтарі на місці. Ми об’їздили всі ті ТЕС, ми обговорили всі ці питання. Ми зустрілись з шахтарями, які отримують зарплату у рублях не від України, а від фейкових міністерств. А як це відбувається? Так, Україна їм платить, але є куратори, які збирають всі ці банківські картки, їдуть на територію Україну і знімають гроші. Потім вони повертаються і обмінюють гривні на рублі. І зі словами: «Ось вам донецька народна республіка виплачує зарплату». І в один прекрасний момент вони перестали отримувати рублі, а претензій до української влади вони не мають.
Якщо згадувати міського голову Львова, то останній критичний момент, який був. Ви знаєте, що він зустрічався з президентом. У розмові президент хотів переконати Садового, щоб він хоча б забрав своїх політичних прибічників. Але Садовий йому відмовив і Порошенко не мав що робити, тому дав команду блокувати. Але ми знаємо у чому його хитрий сценарій, у чому його замилювання очей.
Там є один нюанс – поки не відновиться контроль над українськими підприємствами на окупованих територіях. Я думаю, що десь місяць влада нічого не буде переміщувати. Але коли ми все це забудемо, вони потім знов скажуть тихенько «ой, а ми забули вам сказати, ми вже контролюємо». Тому редути не розходяться. Багато вугілля йде через Росію. Ми зараз виставили спостережні редуті у Конотопі, Купін’янську. Ми моніторимо ситуацію, будемо блокувати через Росію, щоб їм так затягнути гайки, щоб вони відпустили наших хлопців і прийняли будь-яке визначення окупованих територій. І ми сказали, що блокада себе вичерпає, якщо вони виконають два пункти.
Той результат, який ви отримали сьогодні – це те, на що ви чекали?
Всю нашу країну, якщо брати юридичну площину, то її розводять. Що таке АТО? АТО – це рішення ради національної безпеки і оборони. Це не є законом. Воно не має більшої сили, аніж законодавчий акт… і так далі. Тому всі ці переміщення, регулювання огляду на блокпостах – це все навіть не підзаконні акти, це просто рішення певних відомств.
Ми сказали, що давайте у законодавчий спосіб визнаємо їх терористами – це «а», і «б» – називаємо це окупацією з боку Росії. Все, якщо це закон, то вже нема куди дітись. Але вони цього не хочуть робити. Вони пручаються, тому навряд чи цей парламент матиме політичну воля прийняти такий закон. Але будемо тиснути. Я тривожно щасливий, що це лакмус, і він показав, хто є хто. І ви, люди, коли підете на вибори восени чи через рік, мусите згадати, хто себе як повів. Люди повинні якось це аналізувати.
Мене зараз почали звинувачувати, що появились (у блокаді) депутати. Але ж в першу чергу ми громадяни, ми люди і ми хочемо пояснити все як є.
Знаєте, колись у Верховній Раді була одна біла ворона, всі накинулись, з’їли. Мовляв, всі говорять одне, а він один щось інше. Сьогодні там їх 30, і тепер суспільство думає, а може вони дійсно мають рацію. Я мрію, щоб там було побільше нових людей, і наступна ВР прийме таке рішення, щоб народний депутат протягом життя більше двох раз не обирався, як народний обранець. І це правильно. Я думаю, що і недоторканність би зняли, відповідальність би підвищилась, і тоді вже ніхто не ховався би за статусом народного депутата і не йшли лише, щоб заробити грошей. Тоді всі б розуміли, що народний депутат – це не кар’єра, це відповідальність і це конечно. А якщо ти щось зробиш не так, якщо всі сядуть на 10 років до в’язниці, а ти – на 25. От коли така відповідальність буде, тоді туди точно не підуть коненки, пашинські, березенки і тому подібна н…ч.
