“Віртуози країни”. Саме так називається серія концертів найкращих органістів України, яка відбудеться цього сезону у Львівському органному залі.
24 березня сольний речиталь гратиме Валерія Балаховська, солістка Національного будинку музики, Заслужена артистка України. У програмі – віртуозні твори німецьких та французьких романтиків, які на львівському органі звучатимуть у всій повноті, розповіла виконавиця.
У вересні 2021 року орган Національного будинку музики знищила пожежа, позбавивши виконавців можливості творити і самовдосконалюватись, а слухачів зі столиці – нагоди насолоджуватися звучанням цього “короля інструментів”. Проте дирекція Національного будинку музики та солісти-органісти продовжують шукати можливості дарувати слухачам органні концерти. Для львівʼян же зʼявилася можливість частіше чути виступи у своєму місті таких знаних виконавців, як Валерія Балаховська, Володимир Кошуба, Ірина Калиновська, Ірина Харечко, Максим Сидоренко та інших.
Валерія Балаховська була однією з перших київських солісток, що відгукнулися на пропозицію виступити у Львівському органному залі після початку повномасштабного вторгнення.
Пані Валеріє, слідкуючи за вашою сторінкою у соціальній мережі, вражає ваша працьовитість, навіть у таких непростих умовах: концерти в різних містах, різних локаціях… Розкажіть, де зараз можна почути Валерію Балаховську?
Дякую містам, які запрошують. З нещодавніх виступів були концерти в Хмельницькому, у Рівному на фестивалі Органний собор-2023, була чудова програма у Національній філармонії в Києві у дуеті з тенором Сергієм Андрощуком.
Після Львова їду в Кишинів, на Дні української культури в Молдові, де гратиму соло і з Національним камерним оркестром Молдови. А далі заплановані гастролі в Польщі та Німеччині.
І всюди гратимете музику українських композиторів?
Звичайно. Хочеться грати нашу музику. Це завжди цікаво. І це просто необхідно зараз. Намагаюся, щоб на гастролях за кордоном принаймні кілька творів, а то й половину програму складала музика українських композиторів. У Кишиневі буду грати Миколу Колессу, Дмитра Бортнянського.
Як відбуваються зараз ваші репетиції?
Дуже важко без нашого органа. Кількість репетицій дуже обмежена, зазвичай це кілька днів перед виступом – у філармонії або в інших концертних залах. Тому використовую ці години по-максимуму. Допомагає напрацьована база минулих років. Ми, органісти, постійно маємо адаптуватися до нових інструментів, адже кожен орган унікальний. Нова регістровка, акустика, різні трактури. Слава богу, життєвий та музичний досвід дозволяє.
Вчити нові програми за таких умов майже нереально, але слухачів у Львові хочу втішити одним нещодавно вивченим твором українського композитора на біс.
Які твори почують львівʼяни в Органному залі 24 березня?
Це музика німецьких та французьких композиторів-романтиків – Райнбергера, Регера, Дюпре. Музика дійсно віртуозна, наприклад Концертні варіації Боне, де в педальній клавіатурі акордова фактура – тобто ноги грають акордами по чотири звуки. У романтичній музиці органістові можна розвернутися і від душі використовувати всі барви органа, тим більше такого, як львівський – з великою кількістю регістрів.
Чи прагне публіка органних концертів зараз?
Люди шукають можливість почути орган. У філармонію в Києві, в інші зали також, хоча звичайно концертного органа дуже не вистачає. Але дирекція Національного будинку органної та камерної музики робить дуже багато для того, щоб знайти приміщення та новий інструмент.
Як вам вдається триматися і продовжувати творити в умовах війни?
Війна зачепила всіх. Багатьох – особисто. У мене дуже багато родичів та друзів воюють, а дехто – на жаль, вже загинули…
Можливо, порівняно з першими днями вторгнення, ми змогли якось адаптуватися. Ми, як би це не звучало страшно, звикли до вибухів за цей рік. Але мені здається, що кожен українець у своїй області робить зараз максимум. Лікарі, педагоги, музиканти – кожен у своїй сфері намагається виконувати свою звичну роботу якісно. Бо всі розуміють, якою ціною сьогодні нам дається наше звичне життя, як важко хлопцям, які нас боронять, і завдяки яким ми можемо сьогодні працювати, відвідувати концерти. Ми маємо це все робити. Бо якщо опустити руки – це будемо не ми, не українці.
Спілкувалася Діана Коломоєць.
