25 травня в Органному залі відбудеться концерт до 60-річчя створення Львівського камерного оркестру “Академія”.
Подія під назвою “Ретроспективи” пройде в рамках фестивалю “Віртуози”. Керівник і концертмейстер оркестру Артур Микитка розповів про те, як створювався легендарний колектив, про плинність складу, експерименти та ретроспективи.
Перший у країні
— Усе почалося в 1959 році. — розповідає Артур Микитка. — Тоді у Радянському Союзі був лише один камерний оркестр, створений Рудольфом Баршаєм у Москві. Оркестр приїхав на гастролі до Львова і викликав справжній фурор! Група ентузіастів, частина з яких і досі працює у львівській філармонії, в нашій музичній академії, вирішила створити подібний колектив на базі консерваторії.
В ініціативній групі був професор Іван Котляревський, знаний на весь Союз органіст, відома львівська скрипалька, засновниця нашого оркестру професор Леся Деркач, скрипалі Діана Москвіт-Савко, А. Грица, В. Лапсюк. Видатний скрипаль, який зараз живе у Франції, Матіас Вайцнер був 30 років концертмейстером оркестру (до речі, йому належить ідея створення фестивалю “Віртуози” у 1981 році). Нотного матеріалу не вистачало. Музиканти звернулися до молодого Мирослава Скорика з проханням оркеструвати низку творів епохи бароко, які існували тільки в клавірах.
Вже 28 грудня 1960 року Львівський камерний оркестр (саме таку назву він носив до 2005 року) дав свій перший концерт у залі філармонії. У програмі були твори Антоніо Вівальді. У мене досі зберіглася афіша того концерту. На той час це був перший оркестр подібного типу в Україні, та й на пострадянському просторі (оркестри Киівськоі консерваторії та у Литві були засновані пізніше).
Перші десятиліття у нас була практика участі на концертмейстерських місцях колишніх учасників оркестру, які вже тоді починали свою педагогічну та концертну діяльність: В.Заранський - керівник оркестру 1991 р., Харитина Колесса, А. Фединський, Ю. Женчур, Я. Мигаль та багатьох інших. Я сам колись пройшов цю школу, ще зі студенських років не покидаючи оркестр, і до сьогодні. Ми займалися вечорами, у вільний час, і при цьому давали концерти! Про наш оркестр пішла слава, почали приїжджати солісти світового рівня, такі як Богодар Которович, Гідон Кремер, Олександр Слободяник, Віра Гоностаєва, Наталя Гутман, Олексій Любимов, Саулюс Сондецкіс, який до кінця своїх днів підтримував з нами теплі творчі стосунки, та багато інших відомих музикантів.
У 1991 році художнім керівником оркестру став Мирослав Скорик, таким чином повернувшись до свого дітища. З 2000 року диригентом оркестру став колишнвй його учасник, уже відомий в Україні професор, ректор академії Ігор Пилатюк, з 90-х років я концертмейстер та керівник оркестру. Наш тріумвірат працює і досі.
Вічно молодий оркестр
Основний склад оркестру — студенти львівської консерваторії. Тому оркестр “Академія” “вічно молодий”. Але в той же час, керувати колективом з такою плинністю кадрів доволі непросто.
— У нас була традиція, ми трималися купи і допомагали один одному. Концертмейстерами груп ставали викладачі. Наприклад, донька нашого “патріарха” Миколи Колесси, Харитина Колесса очолила групу віолончелей,біля 20 років поруч з нею за пультом були студенти струнної кафедри. Часи змінилися в кращу сторону. 50 років тому набори в консерваторію були мінімальні. Наприклад, скрипалів приймали шість, а сьогодні — 16. На сьогоднішній день ми маємо колосальний вибір, сформувалася відома у світі львівська струнна школа.
За довгі роки у нас вибудована система підготовки оркестрантів, новенькі сідають за пульт зі своїм колегою з 3-4 курсу і набираються досвіду. Так у новачків одразу виростають крила. Часу для розкачки обмаль,тому вже у вересні ми всі разом на престижних львівських сценах представляємо ту чи іншу програму,наприклад на фестивалі ‘’Контрасти’’,постійними учасниками якого ми є ще з першого форуму .
Перші виконавці
— Оркестр “Академія” є першовиконавцем багатьох творів українських композиторів Богдани Фроляк, Олександра Козаренка, Ігоря Щербакова, Віктора Камінського, Ольги Криволап, Юрія Ланюка, Віктора Теличка та інших.У свій час Микола Колесса написав для нас сюїту “В горах”, яку ми завжди залюбки виконуємо, записали на компакт-диск та у фонд республіканського радіо.
Але, звичайно, найтіснішою є співпраця оркестру з Мирославом Скориком. Він надсилав нам партитури творів навіть будучи за кордоном. Ми перші почали виконувати його знамениту “Мелодію” у версії для струнного оркестру. А прем’єри його 6 і 7 Партіт, Третього фортепіанного концерту, ’’Карпатської рапсодії’’, ’’Елегії’’, ‘’Поеми’’ для скрипки з оркестром, концерту для гобоя, концертіно для труби і арфи, транскрипції творів М. Березовського, М. Бруха, М.де Фальї, А. П’яццолли (перелік можна продовжувати), вже давно стали репертуарними в програмах оркестрів.
Мирослав Михайлович стояв у витоків джазу у Львові в 60 рр. Його пісні “Не топчіть конвалій”, “Намалюй мені ніч”, “Львівський вечір” облетіли всю країну. Скорик і до сьогодні залишився фанатом джазу. Тож джазові взірці стали окремим напрямом у творчості нашого оркестру. Скорик створив для нас безліч оркестрових творів та обробок цього жанру — джазові обробки рег-таймів С. Джопліна, п’єс Д. Брубека,сюїти “Поргі і Бесс” Дж. Гершвіна, рапсодію на теми “Бітлз” тощо. Нещодавно вийшов у світ компакт-диск ‘’Скорик у стилі джаз’’, на якому вже давно зпопуляризовані твори для одного і двох фортепіано з оркестром ми успішно презентували в містах України разом з автором.
Оркестр не боїться експериментів і нестандартних виступів тому співрацює з різнихи колективами,як джазового так естрадеого спрямування.
Особливий зал
— Органний зал — це окрема сторінка нашої історії. Ми дуже часто виступали тут,з солістами,хорами, грали з органістами: зі Самуїлом Дайчем, Віталієм Півновим, Надією Величко. Рік тому ми виконали з Надією Органний концерт Пуленка. Це була подія пам’яті Самуїла Дайча. Диригував І. Пилатюк. Саме йому належить ідея розпочати наш ювілейний ‘’марафон’’ в історичному для нашого колективу органному залі.
Концерт 25 травня має назву “Ретроспективи”. Це не лише ностальгія по минулому, але і своєрідний погляд у майбутнє. У програмі будуть твори, які не раз нами виконувалися і в Органному, з яких починали свій творчий шлях — “Дивертисмент” Вольфганга Амадея Моцарта і Чакона з опери Глюка “Паріс і Єлена”. Також прозвучить “Молитва’’ М. Скорика для струнного оркестру, дуже драматичний і глибокий твір. Віддамо данину “львівському Моцарту” — Францу Ксаверу, виконавши його Рондо для флейти і струнних зі солістом Андрієм Карп’яком. А на завершення прозвучить Серенада для струнних Петра Чайковського — це фундаментальний твір, лакмусовий папірець для кожного струнного оркестру.
У рамках святкування 60-річчя, оркестр “Академія” запланував ще кілька концертів. Тож чекаємо нових зустрічей від легендарного львівського колективу в Органному залі.
