Головним ньюзмейкером інформаційних приводів минулого тижня прогнозовано став Путін. Сьомого жовтня, 64 роки тому, він появився на світ у колишньому Ленінграді. А в день уродин цілий день провів біля телефону в очікуванні, що президент України його привітає, побажає міцного здоров'я і наснаги для подальших масових убивств українців.
За повідомленням кремлівської прес-служби, минулої п'ятниці Путін уже від самого ранку почав святкувати, а заодно і приймати привітання від іноземних колег. Свої побажання ювіляту виловили президенти аж шести країн – Вірменії, Казахстану, Таджикистану, Азербайджану, Узбекистану і слов'янської Білорусі. Це все. Усі решта лідери 252 світових держав Путіна проігнорували, чим дуже у Кремлі зіпсували святкову бравурність.
Дошкульне приниження та вражене самолюбство не розрадили запопадливі вітання прокремлівських сервілістів, які дарували 450 троянд кривавого кольору, називали ювілянта «самим сильним і яскравим політиком сучасності», вивішували у Москві, на Кримському мості, плакат із зображенням Путіна на тлі сирійського прапора із лицемірним двомовним російсько-арабським підписом: «Путін, дякую за мир», ні навіть бундючні запевнення, що незабаром у В'єтнамі та Кубі відновлять військові бази РФ.
Відразу по обіді прес-секретар Путіна навіть скликав екстрену прес-конференцію, щоби нагадати світовим лідерам: у Кремлі гуляють, у Путіна свято, де привітання? А ще Песков поскаржився на Петра Порошенка, який ювіляра не вшанував. Путіна не задовольнили вітання Леоніда Кравчука, першого президента України, йому обов'язково потрібні були офіційні побажання від Києва, щоби перед Заходом дефілювати: «Бачите, у нас із Україною все гаразд, лише дрібні сусідські чвари, знімайте санкції негайно. А ще й компенсацію виплачуйте».
На день 7 жовтня припала і десята річниця загибелі Анни Мазепи-Політковської, уродженки США (Нью-Йорк) і української правозахистниці, яка здійснювала свою почесну місію в путінській Росії. У ХХІ столітті вона стала однією із перших знакових офір кривавого кремлівського режиму.
Жертви на олтарі північного Мордору
Світлій пам'яті Анни Мазепи присвятив свою публікацію Карл Гершман, президент «Національного фонду за демократію», на шпальтах видання «Washington Post».
Автор статті захоплюється сміливістю покійної Анни та її далекоглядним і передбачуваним аналізом жорстокостей путінської політики на Північному Кавказі, яка сьогодні повною мірою повторюється у Сирії та Україні. «Анна вважала, – сказано в публікації, – що, говорячи правду і протидіючи терору, вона зможе запобігти перетворенню Росії у загрозу самій собі та всьому світові».
Після смерті Анни Мазепи-Політковської «скочування Росії в прірву тільки пришвидшилось». Інших «найбільших ворогів Кремля» теж убили, а серед них – Олександра Литвиненка, Наталію Естемірову, Бориса Нємцова...
За останні 10 років Росія окупувала 20% території Грузії, анексувала Крим, вторглась у Східну Україну та Сирію, розгорнула кампанію з дезінформації в Європі, застосовує хакерські атаки проти Заходу, відкрито фінансує маргінальні політичні партії та створює розбрат в ЄС і США, підкопуючи підвалини західних інституцій.
Анна Мазепа-Політковська висвітлювала у своїх публікаціях зв'язок між політичним злетом Путіна до вершин влади і розпалюванням антизахідних, антицивілізаційних настроїв у Росії. Путін використовував, зокрема, чеченське питання для консолідації і розширення своєї влади, а в російських лібералів не вистачило сил його зупинити. Зате у США є достатньо можливостей і засобів, аби Путіна стримати. Питання лише, щоб у керівництва Білого дому вистачило для цього політичної волі, – переконаний директор американського фонду.
Обама вважає Путіна недоговороздатним
Третє жовтня увійде в історію російсько-американських відносин як день, коли сподівання на їх прагматизм були остаточно зруйновані, – написав у своєму блозі на ресурсі «Slate» Джошуа Кітінг, політичний оглядач і колишній редактор зовнішньополітичного видання «Foreign Policy».
Спочатку Росія звинуватила США у сприянні «міжнародному терористичному альянсові» за підтримку антиасадівських повстанців. Далі Путін зупинив участь Росії у договорі про утилізацію збройного плутонію, вимагаючи скасування санкцій США в обмін на відновлення участі. У результаті такого неприкритого шантажу державний департамент США припинив переговори з Росією у питанні Сирії.
Раніше позиція Білого дому полягала в тому, що з Росією можна і потрібно співпрацювати у тих сферах, де інтереси двох країн перетинаються: це контроль над зброєю, ядерні угоди, Афганістан, Сирія тощо. Однак останній крок Путіна показав, що він схильний використовувати партнерські угоди як важіль тиску на зовнішню політику США.
Аналітик Джошуа Кітінг зазначив, що найближчим часом США посилять санкції стосовно РФ. І хоча катастрофічні наслідки свого демаршу від третього жовтня Росія не відразу відчує, проте у перспективі зміни в американській зовнішньополітичній риториці стануть для неї дошкульними.
«Подарунки» від Керрі і Сороса: Асад і Путін – ймовірні військові злочинці
У Вашингтоні 7 жовтня державний секретар США Джон Керрі офіційно заявив під час брифінгу, що дії Росії в Сирії, у контексті підтримки режиму Башара Асада, треба розслідувати як ймовірні військові злочини, – повідомило інформаційне агентство «The Associated Press».
Джон Керрі звинуватив Москву і уряд у Дамаску в цілеспрямованій стратегії тероризму стосовно цивільного населення Алеппо. Виступаючи у Вашингтоні спільно зі своїм французьким колегою Жан-Марком Еро, Джон Керрі повідомив, що у четвер, 6 жовтня (напередодні 64-річчя путінського ювілею), у результаті авіаційної атаки з повітря на ще одну лікарню, в Алеппо було вбито 20 цивільних осіб і кілька десятків поранено.
За словами держсекретаря, тепер цілком очевидно, що такі авіаційні удари не мають нічого спільного з випадковістю, а тому настав час, щоби ті, хто віддають такі накази та їх виконавці були притягнені до відповідальності.
Два дні раніше з аналогічним закликом розслідування у Міжнародному суді військових злочинів у Сирії виступив мільярдер Джордж Сорос, опублікувавши звернення на своєму сайті «Оpen society foundations».
Він також апелював до всіх росіян, до громадян Європи і всього світу «не залишати дії Путіна без уваги і не сидіти, склавши руки». Сорос вважає, що весь світ повинен висловити своє обурення і «покласти край цим мерзенним учинкам Путіна».
Костянтин Боровий: Росію очікує не один трибунал
Політик Костянтин Боровий назвав ядерний демарш Москви, який відбувся на тлі звинувачень Кремля у скоєнні військових злочинів, неконструктивним і недалекоглядним, – пише ресурс «Newsader».
Боровий розповів, що на дослідження в ядерній сфері у США виділяють величезні кошти – як приватні особи, так і державні інституції, серед яких і Пентагон. Співвідношення часток у співфінансуванні ядерних досліджень за російсько-американською угодою – сто до одного на користь США.
Ядерний демарш Путіна – це черговий удар по науковим дослідженням у РФ. Значить, через деякий час ще десяток відомих російських учених виїдуть із країни у Сполучені Штати і Європу, оскільки для них на батьківщині роботи не буде. Кремль неухильно перетворює Російську Федерацію в пустелю, де в скорому часі знедолені громадяни будуть ходити від міста до міста у пошуках шматка хліба. Перспектив – жодних.
Водночас Москва скоює військові злочини. Всі це бачать і документують, а під час слухань у майбутніх кримінальних судах все буде доведене. Росію чекає об'єднаний трибунал по сукупності військових злочинів за останні 10 років: за Грузію, за авіарейс MH17, за анексований Крим, за війну на Донбасі, за війну в Сирії, за знищення цивільного літака над Синаєм, за знищення літака президента Качинського біля Смоленська, – переконаний опозиційний політик Костянтин Боровий.
Ультиматуми Кремля
Мері Дежевські, британська журналістка і членкиня путінського Валдайського клубу, на сторінках видання «The Guardian» взялась мирити США і Росію. Вона засудила аналітиків-песимістів за інформаційне нагнітання ситуації й порівняння нинішніх американсько-російських відносин із найгіршим періодом «Холодної війни».
Авторка переконана, що обидві країни «грають, у певному сенсі, на внутрішню аудиторію», а під час аналітики «цей фактор часто не беруть до уваги». Демократам у США важливо продемонструвати, що вони не безхребетні, а Путін прагне апелювати до почуттів росіян на тлі падіння рівня життя в Росії. А тому «апокаліпсису в американсько-російських стосунках не буде».
Домовленості про припинення вогню в Сирії ще остаточно не провалилися через «випадкові бомбардування Росії». Проблема в тому, що США і Росії потрібно «навчитись спільно контролювати у Сирії своїх клієнтів», а також узгоджувати свої рішення з інтересами Саудівської Аравії, Ірану і Туреччини.
Можна припустити, що пишучи ці рядки, Мері Дежевські так само внутрішньо усміхалась Путіну, як і на зовні – в лютому 2015 року – під час дебатів із американською екс-дипломаткою Коллін Граффі в студії «Sky News». Тоді британка наполягала, що убивства українських воїнів у Донбасі (як і сотень сирійських цивільних, вочевидь) – це лише «прагматична реакція Володимира Путіна на різні провокації Заходу».
Не відстає від британської колеги американський оглядач Леонід Бершидський. На сайті авторитетного видання «Bloomberg View» колишній москвич витончено зобразив Путіна найбільшим стратегом сучасності. Можна припустити, що старався догодити кремлівському лідерові напередодні його 64 ювілею.
Бершидський акцентував: Путін нагадав США, що Росія – ядерна держава (на відміну від її сусідів), і що вона буде себе поводити на світовій арені як рівна Америці, навіть якщо у Білому домі такою її не вважають. Далі автор повторив англійською путінські хлопчачі вимоги до США: скасувати «закон Магнітського»; скоротити військовий контингент та інфраструктуру на території країн НАТО, які вступили в альянс після 1 вересня 2000 року, до рівня 2000 року; скасувати економічні санкції проти Росії; скасувати Закон про підтримку свободи в Україні; сплатити компенсацію за втрату репутації Росії, а найголовніша вимога – компенсувати «економічну шкоду, заподіяну внаслідок контрсанкцій, вимушено запроваджених у Росії».
Ремарка. Із зазначених вимог можна дійти висновку, що це Обама силоміць змушував Путіна знищувати італійський пармезан і турецькі помідори. І що інтерв'ю Путіна німецькому виданню «Bild» було неправдивим, коли він розповідав про велику користь для РФ від американських санкцій. З точки зору логіки бізнесу, це РФ повинна би заплатити США чималий куш за отриману вигоду. Проте все навпаки. І сьогодні кремлівські вимоги суголосні з домаганнями Кірсана Ілюмжинова до Барака Обами: за те, що його, Ілюмжинова, внесли у санкційний список, Обама змушений надати Ілюмжинову громадянство США, його справу розглянути у Верховному суді США, де він доведе свою непричетність до фінансування уряду Асада, а тоді вибачитись перед Ілюмжиновим і сплатити йому аж $50 мільярдів «за нанесення шкоди діловій репутації».
Повернімось до Бершидського. Автор стверджує: Путін далекоглядно бачить, що його войовничість дорого обходиться країні, проте він має тверде опертя – народ Росії – який готовий до будь-яких економічних труднощів, навіть їсти лободу, якщо тільки мова йде про протистояння США, фантазує оглядач «Bloomberg View».
Наступному президентові США доведеться вирішувати, що робити з Росією. Можна посилити санкції і безконечно довго чекати, коли ослабне російська економіка й позначиться на політичній позиції Кремля, однак такий неконструктивний підхід може мати непередбачувані наслідки для США на Близькому Сході та в інших регіонах світу, залякує Бершидський американців фрагментами з кремлівської методички. І попереджає: президент РФ подав чіткий сигнал кандидатам у президенти США, що відновлення відносин із Росією обійдуться Білому домові дуже дорого.
Путіна треба отверезити
Томас Фрідман, відомий журналіст, письменник, лауреат трьох Пулітцерівських премій, на шпальтах «The New York Times» порадив Путіна отверезити.
Автор запропонував уявити таку ситуацію: хакери оприлюднюють інформацію, що Путін володіє в Європі нерухомістю й активами на загальну суму понад $30 мільярдів. І публікують карту, на якій позначені закордонні маєтки Путіна, де вони знаходяться. Журналіст вважає, що для Заходу настала догідна пора дати Путіну відчути на собі його ж гідридні маніпуляції.
Томас Фрідман процитував головного редактора «Die Zeit», який відзначив, що Путін перебуває зі Заходом у стані війни, але Захід «наполегливо чіпляється за ідею пристойних відносин з Росією». На думку Фрідмана, Захід повинен перестати підставляти іншу щоку людині, чиї вчинки у Сирії та Україні класифікують як військові злочини.
Ремарка. Обама вважав, що тактика поєднання тиску на Росію і співробітництво з нею зможе стримувати агресивну поведінку Путіна. У теорії – це правильний педагогічний підхід, проте не у випадку із несумлінним учнем, який не відвідує уроки, через що й не засвоює навчальну програму. І дуже дивно, що увесь вашингтонський педагогічний колектив тривалий час не звертав уваги на такий очевидний факт.
Отже, пише Фрідман, сьогодні Вашингтон усвідомив, що його політичний тиск на Путіна для плідної співпраці був недостатнім, що його треба нарощувати. Адже проблема із Путіним уже вийшла поза межі його вчинків у Сирії та Україні, тепер мова йде про США та Європу, як про базові цивілізовані норми, авторитетність і цілісність демократичних інституцій.
Росія – це всесвітнє вогнище зарази
Допоки знані експерти аналізують і вивчають, наскільки Путін порушив міжнародні норми добросусідства і скільки накоїв військових злочинів, Марія Лондон, телеведуча гостро-аналітичної програми «До речі, про погоду» на новосибірському телеканалі «Регіон-ТБ», заявила, що завдяки путінській внутрішньодержавній політиці «Росія стала всесвітнім вогнищем зарази».
Сибірський регіон лідирує у РФ за числом хворих, в яких уперше виявили ВІЛ-інфекцію, а за числом усіх ВІЛ-позитивних осіб посів друге місце в Росії. Причина полягає у тому, що іноземну вакцину, на підставі путінських антисанкцій проти Заходу, придбати неможливо, а розробку власного замінника зупинили – не вистачило 200 мільйонів рублів. Марія Лондон обурилась, мовляв у кількох десятків російських чиновників маєтки дорожчі у кілька разів.
Телеведуча наголосила, що відтепер у групі ВІЛ-ризику в Росії опинилося все населення незалежно від віку, сексуальної орієнтації та наркотичної залежності, адже за показником ВІЛ-інфікованих РФ обійшла Африку.
Марія Лондон розповіла: «Медицина РФ, завдяки старанням Путіна і його уряду, скочується у тартарари. Катастрофа. Ось, мабуть, єдине визначення, яке можна дати російській медицині. Повсюдне зростання завчасної смертності, гострий дефіцит медичних кадрів, відсутність ліків та доступності елементарної медичної допомоги. Це тезисні підсумки оптимізації охорони здоров'я в РФ. У листопаді 2015 року голова національної медичної палати Леонід Рошаль назвав злочином проти людства програму оптимізації медицини і скорочення фінансування охорони здоров'я. У цьому році міністр фінансів Силуанов запропонував знову скоротити і так скорочене фінансування охорони здоров'я ще у три рази – із 46 до 13 мільярдів рублів. Цього вистачить на зеленку, бинт і ватку. Міністрові неважливо, що Росія перетворилась у всесвітнє вогнище поширення зарази».
А нещодавно «відзначився» і Мін'юст РФ. Незважаючи на офіційно оголошену в Росії епідемію СНІД, чиновники домагаються закриття організацій, які борються з поширенням ВІЛ-інфекції. За один тільки тиждень Мін'юст оголосив «іноземними агентами впливу» дві відомі російські некомерційні організації, які багато років займаються профілактикою ВІЛ. Ну, і не хворі вони там, на Москві, – риторично запитала телеведуча.
Підсумки тижня
Світові події другого плану, що відбулись минулого тижня, мимоволі були відтиснені ще далі – вглиб політичної авансцени. А на передньому плані двоє провідних акторів – США і РФ – били горщики, потрясали войовничим опіренням і залякували один одного бойовими вигуками. Обидві сторони, як зазначили аналітики, остаточно повернулись до риторики найнапруженішого періоду «Холодної війни».
У Білому домі вкрай незадоволені провалом перемир'я у Сирії та триваючою ескалацією в Україні. Фактично, на завершення президентської кар'єри Обами його у Кремлі «пошили в дурні». До американського президента Путін завжди ставився то зі закамуфльованим, то із відвертим презирством, а тепер, уже й не приховуючи, «вихлюпує на нього всю свою накипілу жовч» (Джон Шіндлер, «New York Observer»).
Знаючи, що до кінця своєї каденції Барак Обама вже не посилить у Сирії військову присутність США, кремлівські скрепоносці приволокли туди ракетно-зенітні комплекси С-400 і бундючно нахваляються збивати всі невпізнані американські літальні об'єкти. А ще напередодні литовських парламентських виборів та з нагоди путінської 64 річниці, щоби створити в Альянсі напругу, затіяли біля кордону Латвії гру в солдатики із бомбардувальниками, винищувачами і десантними військами, посиленими танковою ротою.
«Бойові коні» Пентагону, які вже віддавна б'ють копитом і тільки чекають нагоди довести американському народові, що недарма перебувають на його утриманні, закликають: «Барак, дай команду! Путін вгомониться, коли отримає добрячих запотиличників».
Як повідомило видання «Independent», під час щорічної конференції Асоціації Армії США у Вашингтоні, яка відбулась 4 жовтня, генерал-майор Вільям Хікс повідомив, що війна з путінською Росією практично неминуча. Вона буде кривава, але швидка і фатальна для носіїв кремлівських скреп.
Ярослав Левків.
