Вже традиційно щоп’ятниці у прес-центрі Гал-інфо відбувається відкрита дискусія. Сьогодні, 27 липня, фахівці та інші учасники зустрічі говорили про те, чому важлива Єдина автокефальна церква для України.
Модератором зустрічі був директор фундації "Андрей" Михайло Перун. Дискусію він розпочав з таких слів: "Сподіваюсь, що цей рік стане визначним для українського народу. Адже сьогодні Україна перебуває в очікуванні томосу - наданні автокефалії помісній українській православній церкві. Цьогоріч минає 1030 років з того часу як нашу церкву відірвали від материнської церкви - Константинополя. Бачимо, що сьогодні вище керівництво України та переважна більшість політичних сил, а також громадський сектор - працюють у напрямку створення незалежної церкви.
"Процедура отримання томосу не регламентована"
Релігієзнавець Анатолій Бабінський розповів, що процедура отримання томосу не регламентована, не існує чіткої процедури. «Немає певного переліку документів, який потрібно зібрати для отримання церковної незалежності. У такому випадку варто звертатись до прецедентів - історичних прикладів. Далеко ходити не потрібно. Сусідня держава Польща свого часу теж хотіла отримати томос і отримала. Сьогодні ця країна має свою автокефальну церкву. Аналізуючи цей історичний приклад, можна дійти певного висновку.
Зокрема, однієї з причин надання незалежності, як зазначалось у відповідному документі, було те, що колись польська церква фактично була частиною давньої київської православної митрополії. А остання свого часу була незаконно передана московському патріархату в 17 столітті. Власне на цій підставі Вселенський патріарх надав своїй дочці автокефалію.
Проте варто зауважити, що тут виходить така колізія, яка не вирішена по сьогоднішній день. Адже частинці цієї митрополії була надана автокефалія, а сама ця митрополія перебуває в підпорядкуванні московській патріархії. Хоч і маємо приклади, коли деякі церкви від'єднались від неї і продовжують існувати незалежно.
Уперше за багато років, ми чуємо з уст першого ієрарха риторику такого змісту: ми є церква мати, тому ми маємо право вирішити це питання. Аргументами цієї тези може стати те, що московська патріархія не давала відповідь Україні на питання щодо томосу протягом 25 років. Мовляв, ви не можете вирішити цю проблему загальноукраїнського значення, отже це зробимо ми - церква, яка мусить дбати про всі церкви вселенського православ’я", - розповів Анатолій Бабінський.
"Жодна автокефальна церква не постала без участі світської влади"
Також Анатолій Бабінський дав відповідь на питання чому до розв'язання цієї задачі залучений Президент, Верховна рада тощо. "Жодна автокефальна церква не постала без участі світської влади. Навіть більше, є такі приклади церков, які мають по два томоси, один з яких був виданий за сприянні світської атеїстичної влади (Чехія, Польша).
Якщо говорити про специфіку православної церкви у політичній площині, то варто згадати Росію. Існування російської православної церкви - це не тільки релігійний феномен, адже це не просто церква, а й організація, що вплутана у політичні процеси. Це водночас зумовлює участь представників української політики в отриманні томосу. Державна влада покликана дбати про безпеку держави у всіх її аспектах".
За словами Анатолія Бабінського, проблема української церкви полягає не лише у впливі Росії, а й у конфліктах та суперечностях всередині самої церкви.
"Сьогодні у церкві панує анархія, яка, на жаль, аж ніяк не сприяє об’єднанню. Навіть є нотки шантажу до Вселенського патріарха від тих, хто мав би йти на зустріч, шукати компроміси та бути зацікавленим у позитивному вирішенні проблеми. Всередині церкви є надто багато думок", - підсумував свій виступ Анатолій Бабінський.
"Автокефалія могла загальмуватися тільки в разі дуже гучних заперечень інших церков"
Михайло Перун процитував одне з останніх розслідувань журналістів, що було опубліковано на ВВС, де йде мова про те, що одночасно з Константинопольськими делегаціями по помісних церквах поїхали і представники РПЦ. Вони намагалися переконати своїх колег не визнавати нову церкву.
"Автокефалія могла загальмуватися тільки в разі дуже гучних заперечень інших церков. Константинополь хотів перестрахуватися, щоб крику [протестів] не було. Москва хотіла, щоб крик був... Зараз першочергове значення отримало питання, кому - Константинополю чи Москві - бути першим у православному світі. Ставки вищі [ніж питання про українську автокефалію]", - пояснює джерело ВВС, яке попросило про анонімність, оскільки не може коментувати публічно це питання.
Сьогодні РПЦ є найбільшою за рахунок того, що у своєму підпорядкуванні має найбільшу Київську митрополію. Якщо утвориться помісна автокефальна православна церква, то статус РПЦ знизиться, цього й боїться Росія".
"Росія вже давно зазіхає на українську церкву"
Завідувач відділу історії православ'я України у Львівському музеї історії та релігії Людмила Хотькова розповіла, що Росія багато століть поспіль чинить опір у розвитку української церкви.
"Російська церква давно почала зазіхати на українську, ще починаючи з Переяславської угоди. Цей процес тривав близько 30 років. І вже 1686 року українська церква втратила автокефалію та стала підпорядковуватись Московському патріархату. Ці події по праву можна вважати великої історичною несправедливістю.
Тоді це відбувалось завдяки таким же методам як і сьогодні. Зокрема, шляхом підкупів, інтриг, хабарів тощо. Константинопольській патріарх Діонісій, який пішов на такий крок, був засуджений Вселенським православ'ям. Після чого за свої дії, які визнали неканонічними, він позбувся сану. Але українська церква так і залишалась у підпорядкуванні Росії.
Востаннє про єдину церкву задумалися 100 років тому при спробі відновити українську незалежність. У 1921 році Василю Липківському вдалося відродити Українську Автокефальну Православну церкву. Щоправда, завдяки "старанням" радянської влади зберегти її не вдалося."
Новинський: Я сам особисто буду захищати Лавру
Дискусію продовжив Михайло Перун: "Можемо спостерігати як у позитивну сторону змінилась церковна риторика між представниками православ'я, католиками та протестантами. Діаметрально протилежним прикладом цього є меседжі опозиційних сил в Україні.
Ось, наприклад, 25 липня на інтернет- порталі "Лівий берег" вийшло інтерв'ю з одним із лідерів "Опозиційного блоку" Вадимом Новинським - "Я сам особисто буду захищати Лавру". Риторика цього політика є яскравим прикладом російської агресії та нелюбові до України в середині цієї самої України та українського православ'я як такого.
У контексті нашої дискусії хочеться згадати слова видатної української поетеси Ліни Костенко: "Якщо нація думає, що їй на колінах добре, то вона помиляється. Натомість, нація повинна встати з колін та довершити свою працю". Рівно так само, українське православ'я повинне встати з колін разом з мирянами, аби збудувати українську помісну автокефальну православну церкву".
"Незалежна держава повинна мати незалежну церкву"
Заступник директора з наукової роботи Львівського музею історії та релігії Лілія Муравська переконана, що "сьогодні Україна підійшла якнайближче до реалізації мрії - отримання томосу, адже українська церква виконала всі умови зі звернення єпископатів Вселенського патріархату. Безумовно, незалежна держава повинна мати незалежну церкву".
Голова Союзу Українок Орислава Хомик розповіла, що всі члени Союзу відразу підтримали рішення про томос та навіть написали листа до Вселенського патріарха. Вона дуже сподівається, що українська церква нарешті зможе стати єдиною.
Агресивна політика Росії проти української церкви
Михайло Перун розповів, що інтернет-видання "Православие и мир" нещодавно опублікувало розмову з представником Константинопольського патріархату митрополії Прусського Елпідофора, який розповідає про перешкоди в об'єднані церков в Україні.
"Основна причина того, чому українські православні церкви не можуть об'єднатись, криється в агресивній політиці, яку провадить Росія щодо України. Таку думку висловив член Синоду Вселенської патріархії митрополит Елпідофор.
Варто нагади про події в Росії. Нещодавно, патріарх московський Кирил, коли вшановував століття розстрілу родини Романових змінив свою риторику. Він вже не говорить про братні три народи: Росію, Україну, Білорусь, як це було раніше. А натомість, виголошує проповіді про єдиний російський народ. Мовляв не існує поділу.
Також під час свого публічного виступу Кирил жодним чином на згадав про те, хто розстріляв Романових. З його виступу склалось враження, що це злі демони вбили родину, а не більшовики за прямим наказом Леніна. Більше того, ці меседжі опублікували у західних ЗМІ. Не можна замовчувати і той факт, що Кирил - це п'ята офіційна особа в російському політичному житті.
Українська автокефалія – це ще й неабиякий удар по впливах російської церкви
Політичний оглядач Віктор Біщук наголосив на тому, що українська автокефалія – це ще й неабиякий удар по впливах російської церкви. Як розповів політичний оглядач Віктор Біщук, мова йде про адміністративні, пропагандистські, політичні та навіть бізнесові впливи російської церкви.
Для України, за його словами, це ще й питання безпеки. Бо ж українська церква московського патріархату є хорошою базою ресурсів для антиукраїнських політичних сил. "Безумовно, вона є й потужним рупором кремлівської пропаганди. Достатньо навіть того факту, що саме храми московського патріархату були прихистками для антиукраїнських активістів у 2014 році", - наголосив Віктор Біщук.
