Вугільна галузь сьогодні перебуває у вкрай складному фінансово-економічному становищі. Про причини кризи та шляхи її подолання - в інтерв’ю Гал-інфо розповів Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України.
У якому стані сьогодні перебуває вугільна галузь України?
Сьогодні українські шахти перебувають у дуже складному фінансово-економічному становищі, їх масово закривають. До початку війни в Україні налічувалось 145 шахт, із них 135 працювало. Тепер на території підконтрольній українській владі залишилося 49 шахт, із них 33 - у державній власності. Таким чином 95 шахт опинилось на окупованій території, з яких близько 20-22 шахт працюють в край нестабільному режимі видобутку вугілля. Головна причина глибокої кризи, яку переживає вугільна галузь, – незбалансована ціна на вугілля.
Окрім того, коштів на технічне оснащення шахт та капітальне будівництво практично не виділяють. При цьому на сьогодні найбільше страждають шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну.
Водночас у мене складається таке враження, що вугільна галузь є найбільш корумпованою. Корупція на шахтах почала дуже сильно розвиватися в часи Януковича, однак і тепер все залишилось, як було за утеклого президента.
І це особливо прикро ось чому. У нас великі запаси вугілля у надрах. Скажімо, в країнах ЄС таких запасів на 150 років, в Україні – на 400 років.
На скільки ми залежні від Росії у питанні ядерного палива та вугілля?
Ми залежимо від ядерного палива від Росії на 95% , окрім того, ми залежимо від нафти і, зрештою, починаємо залежати і від вугілля, маючи такі великі поклади вугілля, людський потенціал, розвинуту інфраструктуру. Якби зараз налагодити порядок у цілому енергетичному комплексі, то можна уникнути енергетичних проблем в країні і зберегти енергетичну безпеку.
Чому масово закривають шахти? Кому це вигідно ?
На жаль, шахти стало вигідно закривати у роки незалежності України, адже спеціально виділялись кошти на закриття шахт. Йдеться про мільярди бюджетних грошей, і це найлегший спосіб їх розкрасти.
На практиці це виглядало так. У шахтному стовбурі ставили перемичку, засипали породою. Будь-які підготовчі роботи не велись. Також на металолом здавали кольорові метали. Однак на тих шахтах, де нібито були проведені планові роботи із закриття, продовжували видобувати вугілля, але його не обліковували. Як наслідок, непоодинокі випадки смерті людей під час такого напівдикого видобутку.
Якщо говорити загалом, то яка виробнича потужність наявного шахтного фонду України?
Підготовлених виробничих запасів залишилося десь на межі 60 млн тонн. Якщо на рік видобувається близько 39 млн тонн, то цього вистачить на 1,5 року.
А чи є в Уряду глобальне бачення стратегії розвитку вугільної галузі?
Нема і в цьому вся проблема. Нещодавно я дізнався, що грантовий проект від Національного інституту стратегічних досліджень презентував свою стратегію розвитку вугільної галузі. Цей проект отримав 600 тис. фунтів стерлінгів від Уряду Великої Британії. Коли я ознайомився із цією стратегією, я був дуже здивований, бо один із пунктів передбачає закриття 47 шахт, а на їхньому місці вони пропонують вирощувати біомасу і з неї виробляти електроенергію. Це не стратегія – це вкрадені кошти.
Після цього я звернувся у Посольство Великої Британії в Україні. Станом на тепер, на жаль, усі кошти повернути не можна, але я сподіваюсь, що частина таки перейде на розвиток вугільної галузі в Україні.
Врешті, відповідну стратегію – планами, кошториси, терміни виконання, відповідальні особи – має розробити міністерство.
Скільки щороку вугільна галузь отримує коштів із держбюджету ?
Це дуже мале число – 1,8 млрд грн. При цьому значна частка цієї суми насправді перекладається із однієї кишені держави в іншу державну кишеню. Також виплачується зарплата гірникам, певний процент перераховують у соціальний фонд на виплату пенсій.
На вашу думку, скільки потрібно інвестувати, щоб вугільна галузь вийшла з кризи?
Потрібно близько 8,5 млрд грн. Також чиновникам потрібно перестати красти та збалансувати ціну на газ.
В одному із інтерв’ю ви сказали, що упродовж 2016 року ДП «Львіввугілля» неабияк обікрали, розкажіть детальніше.
До цього причетний Андрій Венгрин. Він раніше, ще за часів Демчишина (Володимир Демчишин – Міністр енергетики та вугільної промисловості України 2014-2016 р. – ред.), був "наглядачем" за вугільною галуззю на Донбасі. Згодом Андрій Венгрин намагався контролювати Львівсько-Волинський вугільний басейн, тобто розставляти там свої «кадри», тримав контроль над збагачувальною фабрикою.
Його система обкрадання щомісячно становила близько 20 млн гривень і відбувалась так: гірнича маса, яка видобувалась на шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейну, відправлялась для збагачення у ПАТ «Львівська вугільна компанія», при цьому штучно зменшували відсоток вугілля у гірничій масі і водночас збільшували відсоток породи (зольність, – ред.) та вологості. Врешті, із фабрики виходить концентрат і тут вже розкрадалось саме вугілля.
І таких схем не бракує. Якщо їх далі будуть «використовувати», то Україна залишиться без останнього ресурсу. В результаті таких корупційних схем та інших причин шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну не менш пограбовані, аніж на Донбасі.
Чи продовжує Україна купувати вугілля із Південно-Африканської Республіки?
Переважно Україна купує вугілля із Росії, але також із ПАР. Річ у тім, що Україна потребує на рік щонайменше 9 млн тонн антрацитового вугілля на внутрішні потреби. ПАР може видобути тільки 2,5 млн тонн такого вугілля, бо там немає таких запасів. Далі доставити кораблями через порти можна тільки 700 тис. тонн, а це менше, ніж місячна норма споживання в Україні.
Щодо Австралії, то звідти ми теж можемо привезти небагато, беручи до уваги те, що їхнє вугілля дорожче, ніж у ПАР.
Також Ігор Насалик (міністр енергетики та вугільної промисловості України, - ред.) каже, що Україна може купувати у США близько 3 - 4 тонн вугілля на рік. Однак американське вугілля не дуже підходить для наших ТЕС, окрім того, надто високі витрати на доставку.
А скільки Україна видобуває антрацитового вугілля і скільки може видобувати? В чому його особливість?
На території підконтрольній Україні немає жодної шахти, яка добуває антрацитове вугілля, навіть копанок. Всі шахти, що видобувають антрацитове вугілля, знаходяться на окупованій території. Антрацитове вугілля має кращі якісні параметри, має вищу теплотворність, містить менше сірки (тобто більш екологічне: менше попелу і сірчаних викидів в атмосферу та шлаків у грунт) та меншу зольність.
А що у нас із формулою «Роттердам+» ?
Формула «Роттердам+» є дуже дорогою, бо вугілля має бути куплене за світовою ціною, доставлене у порт Роттердам, далі розвантажене, далі знову завантажене, щоб завести його в Україну, після чого знову розвантажити. Це набігає чимала копійка.
Але ця формула закладена у тарифах чи ні?
Вона в Україні не працює, тому що вугілля з українських шахт купувалося вдвічі дешевше.
Кому належать приватизовані шахти ?
В Україні (на території підпорядкованій українській владі, – ред.) 16 шахт є приватизовані, ці копальні є доволі добре оснащені.
10 шахт у місті Павлограді ( Дніпропетровська область, – ред.) були приватизовані ще на початку 2000 року. Шахти Добропілля (Донецька область, – ред.) – взяті в оренду ДТЕК – компанією Рената Ахметова.
Ще одна шахта із великими промисловими запасами коксівного вугілля належить російському олігарху Віктору Нусенкісу. Що стосується шахт на окупованій території, то там майже усі вони належать Ренату Ахметову: у Донецькій області – одна, Луганській – 15.
Питання безпеки. Як часто мають проводитися планові перевірки на шахтах і як часто вони таки проводяться?
Взагалі-то перевірку щодо газового фактора та щодо вибухонебезпечності треба проводити щодня. Однак, на жаль, у нас деморалізована і майже непрацездатна Державна служба з питань праці, також ліквідовано Держгірпромнагляд, а внутрішній контроль із боку міністерства дуже слабкий.
Хто повинен відповідати за техніку безпеки на шахтах?
Директор, головний інженер.
Як часто керівники несуть відповідальність за нещасні випадки на шахтах?
За всю історію незалежності України я, по суті, не пам’ятаю таких випадків. Зазвичай, винні ті, хто загинув, або ж винними стають прості робітники. Часто трапляється, що керівники кажуть: «Ти будеш винен, зрозумій нас, ми сьогодні тебе звільняємо, завтра знову поновимо».
Таке сталось зокрема на шахті імені О. Ф. Засядька (Донецьк, – ред.), коли 2007 року впродовж 2 тижнів у шахті загинуло 106 шахтарів. Перший раз 55 людей, другий – 45 і третій – 6 шахтарів. Після тих випадків за призначенням Юлії Тимошенко (тодішній прем’єр-міністр України, – ред.) шахту було закрито.
Як визначила спеціальна комісія, причиною тих нещасних випадків було те, що на великих глибинах відбувалися техногенні процеси, які ще не піддавались вивченню нашою наукою і які неможливо було контролювати. Однак я переконаний, що причиною аварії були не природні фактори, а недопустимо високий рівень видобутку вугілля для тих умов.
Нині шахта імені О. Ф. Засядька в робочому стані, але у зв’язку із блокадою вугілля не постачається в Україну, тому шахта фактично зупинилась, які і усі шахти на окупованій території. Власник шахти – народний депутат Юхим Звягільський.
Як часто гірникам мали б видавати новий спецодяг та взуття?
2 березня, коли сталася трагедія на шахті «Степова», я чув від журналістів, що шахтарі купують одяг на території шахт своїм коштом. Також купують світильники, інструменти і ще платять хабар, аби потрапити на роботу.
Яка статистика нещасних випадків на шахтах України?
На 1 млн тонн видобутого вугілля припадає 2-3 людські життя.
Яка середньостатистична заробітна плата шахтарів?
Я є розробником Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". На мою думку, я прописав там найкращу норму про погодинну оплату праці, але нині в нас існує відрядно-преміальна система оплати – чим ти більше видобув вугілля, тим матимеш вищу зарплату.
Часто стається, що шахтар, не маючи належних засобів захисту, змушений лізти у шахту, бо йому треба прогодувати свою сім'ю. Якщо шахтар не порушує техніки безпеки, то і заплатять йому 2/3 тарифної ставки.
Виходить такий алгоритм – я, бажаючи заробити більше, лізу без спеціального обладнання у глибочінь шахти, а моя сім’я тим часом немає впевненості, що я сьогодні повернусь додому. Так не повинно бути. Середньостатистична заробітна плата гірників становить 8-9 тис. грн. Я думаю, це дуже мало.
Чому шахтарям часто і в величезних обсягах затримують зарплату?
Це зроблено штучно. Якщо комусь не доплачують зарплати, то хтось ці кошти вкрав. Це рабовласницьке ставлення власника-держави до людини важкої праці.
Якщо ці шахти, які зараз є на окупованій території, повернутися під контроль України, чи можна говорити, що видобуток тих шахт буде достатнім, аби не купувати вугілля у Росії.
Якщо ці шахти будуть збережені, тоді так.
Розкажіть, про перебіг розслідування причин вибуху на шахті «Степова»?
Однією із реальних причин цієї надзвичайної ситуації, я вважаю, було те, що Державною службою України з питань праці не здійснювався належний контроль. 2016 року Державна служба України з питань праці зробила комплексну перевірку на цій шахті. В останній день перевірки мені вдалось направити нашого експерта. Ми виявили багато порушень правил безпеки. Тоді ми змусили усі ті порушення відобразити у протоколі, було складено 14 актів. За кілька тижнів до Державна служба України з питань праці зробила перевірку своїх приписів відносно ліквідації порушень і констатували, що порушень нема.
Я спілкувалась із гірниками, за їх словами, під час аварії не було обвалу породи, однак ми усюди читаємо інформацію про те, що таки обвал породи стався. Поясніть, стався, чи ні.
Мені здається, що об’єктивно розслідувати усі причини аварії тепер складно, тому що лише на 8 день після трагедії було створено експертну групу. Було створено дві комісії – Урядову і комісію від Державної служби України з питань праці. Це вперше за усю історію незалежної України було створено аж дві комісії.
На мій погляд, комісія від Державна служба України з питань праці була створена із некомпетентних людей. Однак станом на сьогодні вже завершено розслідування, і Урядова комісія погодилась із висновком комісії Державної служби України з питань праці.
Як відомо, минулого тижня директор шахти «Степова» Сергій Смеричанський написав заяву на звільнення. Що ви думаєте з цього приводу?
У тій ситуації, яка склалась, директор давно б мав уже звільнитися.
Чи вірите, що когось таки притягнуть до кримінальної відповідальності за смерть 8 гірників на шахті «Степова» ?
Кожна свідома людина розуміє, у якому жалюгідному стані перебуває вугільна галузь та які небезпеки можуть тут статися. На жаль, на підсвідомому рівні усі ми в очікуванні чергових, ще більше масштабних аварій.
Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» має намір від’єднатись від держпідприємства. Що це означатиме і чим загрожуватиме?
Тут важко сказати, бо децентралізація з одного боку це добре, а із іншого – шахтний фонд дуже складний. тут треба вивчити це питання, бо є різні погляди на цю ситуацію.
Що нині коїться на шахті №10 «Нововолинська»?
Шахта №10 «Нововолинська» – це одна із двох шахт ДП «Волиньвугілля». Ця шахта будується ще з 1989 року, але досі недобудована. Цього року із Держбюджету виділено 150 млн гривень на продовження спорудження цієї копальні, але роботи не ведуться. Є інформація, що хочуть зупинити будівництво, а це означатиме, що впродовж стількох років державні кошти просто «закопували» в землю.
Цю шахту вже кілька разів мали запустити в експлуатацію. Коли прем’єр-міністром України був втікач Микола Азаров (2010 – 2014 рр., – ред.), то її кілька разів нібито запускали, але, звісно, що вугілля не видобували.
Розмову вела Тетяна Яценко.
