Сьогодні, 2 жовтня, у Львівській обласній раді відбулися громадські слухання з приводу можливого видобутку сланцевих вуглеводнів на території Олеської площі. Поки у сесійній залі тривали дебати про позитиви та ризики такого процесу, під стінами Львівської облради зібралися люди, які вимагали не допустити початку цього процесу.
Спершу присутні слухали аргументи «за».
Представник Кабміну Олександр Сушко наголосив, що питання видобутку сланцевого газу на Львівщині – це питання енергетичної незалежності від Росії.
«Це дуже важливе питання для держави», - заявив представник Кабміну.
Він наголосив, що проект угоди про видобуток сланцевих вуглеводнів не новий, адже його вже два роки розглядають в Україні. Згідно з проектом угоди, перші п’ять років на Львівщині відбуватимуться пошукова роботи.
Привабити депутатів до цього питання вирішили мовою цифр. Як зазначив Сушко, зобов’язання інвестора на першому етапі - 350 млн доларів. На другому етапі інвестиції сягнуть 3,2 млрд доларів. За словами представника Кабміну, це більше як тисяча робочих місць на Львівщині.
Перший заступник міністра охорони і захисту природного середовища Володимир Ігнащенко наголосив, що проект угоди ще не схвалений Кабміном. І запевнив, що схвалять його лише за умови погодження місцевими радами.
«В угоду включено, що 10% від видобутку вуглеводнів залишаються у розпорядженні України. Щодо хімічних реактивів, які використовують при гідророзриві, то компанії, які займатимуться видобутком, будуть оприлюднювати їх. «Шеврон» взяв зобов'язання називати конкретну речовини при гідророзриві. Шкода, яка теоретично може бути заподіяна довкіллю, відшкодовується «Шевроном» у повному обсязі», - сказав Ігнащенко.
За його словами, обов'язковим буде і екологічний аудит ділянок. На Львівщині йдеться про ділянку площею 6,3 тис. км.
«Після дослідження інвестор зосередиться лише на окремих ділянках, а решту повернуть державі. Якщо пошукова роботи проведуть до позитивних наслідків, що не обов'язково, інвестор зосередиться на невеликий кількості ділянок. Також ділянку орендуватимуть максимум 15 років, бо це максимум використання свердловини, а потім – рекультивація», - сказав Ігнащенко.
Американський економіст українського походження, доктор Ірина Лендел вважає, що в Україні не правильно трактуються окремі поняття із видобутком сланцевого газу.
«Природний газ вже видобували в Україні. Україна потребує більшої енергетичної незалежності. США вкладають у відновлювальні види джерел, але вони ще не є досконалими. Люди хочуть вигоди, але не розуміємо, що для цього треба чимось жертвувати», - сказала вона.
За її словами, екологічні ризики можливі, якщо не зберігати технологію видобутку, однак економічні вигоди теж є.
Зрештою, за її словами, економічні вигоди будуть помітні не одразу. Вона закликала йти на контакт та діалог, адже Україна має велику кількість газовиків і потенціал створювати свої власні компанії, які вчитимуться і самі буритимуть та видобуватимуть газ згодом.
«І в Україні, і в Америці ведеться інформаційна війна. Хто фінансує фільми-страшилками? Їх фінансують, ті у кого перестати купувати газ. Треба дивитись кому це вигідно», - сказала Лендел.
Як зазначив голова львівської ОДА Віктор Шемчук, Львівщині потрібно зробитиме свій цивілізаційний вибір.
Він закликав політичні сили Львівської облради дати для себе відповідь.
«Політичні сили мають своїх керівників, які будуть кандидатами у президенти. Вони теж мають визначитися із цим питанням - куди вони будуть ввести свій народ? Уряд може допомогти вирішити фінансові питання екологічних проблем Львівщини, такі, як рекультивація сміттєзвалища і будівництво сміттєпереробного заводу. Ми зараз намагаємося "торгуватися" з урядом з цих питань», - сказав Шемчук.
Однак громадськість, яка брала участь в обговоренні висловилась з цього приводу дещо негативно. Ректор Лісотехніки, академік Юрій Туниця заявив: «Мене дивує одне - чого ми ділимо шкурку не вбитого ведмедя. Чому ми ділити те, чого не маємо».
Ці слова зал зустрів оплесками. Він зазначив, що на ЧАЕС теж був чотирикратний захист і технологія безпеки, однак це не врятувало від загроз.
«Треба говорити про безпеку області. Можливо ця фірма і хороша, але треба було б гроші, які передбачені на безпеку вкласти раніше», - сказав він.
За його словами, він не почув переконливих аргументів та гарантій екологічної безпеки регіону. За словами академіка найперше – це має бути об'єктивна наука.
Доктор геологічних наук, в. о. директора Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту Ярослав Лазарук переконаний, що енергетична незалежність в даному конкретному випадку – дуже відносна.
«Україна буде енергетично незалежною лише на три роки максимум, а може сланцевого газу і на рік не стане. Треба думати про ризики. Олеська ділянка має багато розломів. Коли робити крекінг (технологія гідророзриву), то нема гарантій, що ці тріщини не розкриються і токсичні речовини зможуть потрапити у приповерхів води. Я простежив кластери свердловин, вони розташовуватимуться просто на лініях розломів», - сказав Лазарук.
За його словами, це питання переходить у емоції. Для того, щоб бути переконливим, він продемонстрував аеро-фотознімки із США в місцевостях, де видобувають сланцевий газ.
Геть не привабливі картини спотвореного ландшафту сучасного Техасу відверто кажучи викликало у присутніх певні сумніви.
«Це техногенна пустеля, але вона не настільки густозаселена, як Львівщина. Подивіться, на фото видно, як та ж фірма, що хоче видобувати сланцевий газ на Львівщині, зберігає тверді відходи. Думаю, що завернуть у поліетилен і присиплють землею. А куди діти басейн з хімікатами? Доцільно обмежитися наразі етапом вивчення ресурсів. Проводити такі дії на найбільш густонаселеному регіоні, інакше як злочин не назвеш», - заявив він.
Геолог вважає, що 80 тонн хімікатів після видобутку сланцевих вуглеводнів залишаться в Україні
Науковці та громадськість звернулася до депутатів добре зважити цю ситуацію та голосувати за це питання поіменно, щоб громада через півстоліття знала прізвища тих, хто голосував «за».
Також у Львівській облраді виступили представники громадськості з Донецької та Харківської областей. Вони назвали Львівщину останнім фортпостом і попросили не поспішати давати згоду, адже вони вже відчули наслідки видобутку сланцевих вуглеводнів на собі – вода стала чорною, басейни з відпрацьованою речовиною заражують хімікатами криниці, хворіють люди, а діти народжуються із патологіями.
Цікаво, що позиція фракцій, які раніше висловлювались негативно тепер змінилася.
Голова комісії екології Олексій Балицький зазначив, що депутатів просять віддати третину Львівської області на 50 років.
«Якщо хтось скаже, що тут в угоді є енергетична незалежність, то це не так. В угоді не передбачено, що ми будемо мати газ чи енергетичну незалежність. Ми будемо лише мати відсоток від прибутку компанії, яка видобувтимуть сланцеві вуглеводні. Ці кошти йтиметься у державну казну і лише 10% йтиметься на Львівщину, і то за умови зміни бюджетного кодексу. Зверніть увагу на те, що це угода про розподіл вуглеводнів, а це і нафта, і газ і інші корисні копалини", - наголосив Олексій Балицький.
За його словами, угода є потрібна Україні, але якщо Україна йде у Європу, то вона пропонує нам енергозбереження та альтернативні джерела. "Угода потрібна державі, але чи вона потрібна Львівщині. Чи не буде так, що через 10 років вода буде дорожча за газ", - сказав Балицький.
Як розповів у коментарі Гал-інфо Олексій Балицький, обговорення між фракціями цього питання не було, так як і не було консультацій.
«Я знаю, що консультації були з боку Ірини Лендел, яка вела перемовини з фракціями та їх представниками. Напевно рекомендували чи наполягали. Зрозуміло, що дискусію веде й адміністрація. Моя особиста позиція, як голови комісії, враховуючи ту численну масу зауважень, враховуючи те, що воно не принесе нам економічної вигоди, крім економічного лиха, не варто поспішати. Сланцевий газ, який є на нашій території, нікуди не дінеться. Правильно було б включити представника нашої області до міжвідомчої комісії і лобіювати ті інтереси та йти прозорим шляхом», - сказав Балицький.
Чит. також: «Посол США «прощупав» твердиню Галицького П’ємонту. Фото»
Депутати, які були присутні на слуханнях, розповідають про те, що фракція партії УДАР, яка була категорично проти видобутку сланцевого газу, вже готова голосувати «за». Навіть НРУ не є таким однозначним в цьому питанні.
Нагадаємо, як раніше повідомляло Гал-інфо, ініціативу видобутку сланцевого газу відкрито підтримала фракція «Батьківщини» та Партії промисловців і підприємців. Так саме депутат цієї фракції Михайло Дзюдзь виступив із ініціативою внесення в порядок сесії питання розгляду угоди про видобуток сланцевих вуглеводнів.
Як заявила народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех, центральна влада хоче перекласти відповідальність за угоди про розподіл вуглеводнів та за наслідки їх реалізації на депутатів місцевих рад.
«Я хочу запитати представників виконавчої влади: покажіть тих людей, які поставлять підписи під експертизами й будуть готові нести відповідальність за економічну, екологічну й правову складові цієї угоди. Немає таких людей... Хто захоче відповідати за «Геосервіс», за «Надра Олеська», за екологічні ризики? Тому влада хоче перекинути відповідальність на депутатів місцевих рад, зокрема депутатів Львівської обласної ради, яких можна змусити голосувати, залякати, завести на них «папку».Зараз тих депутатів нема, бо вони втекли із зали. Їхні підписи вже стоять. Станом на учора вже було зібрано 59 підписів депутатів, які погоджуються на видобуток сланцевих вуглеводнів», - заявила Ірина Сех.
У коментарі журналістам вона заявила, серед 59 депутатів є представники різних фракцій, однак, які саме вона називати не захотіла.
Відповідаючи на запитання Гал-інфо, чи є у списку депутати від «Свободи» вона сказала: «Сподіваємося, що із «Свободою» все буде добре. Якщо таке буде, то таких депутатів у фракції «Свобода» не буде».
Фото - Павло Паламарчук, Гал-інфо.
