Прикраси, давні ікони та книги: у Львові показали те, що намагались вкрасти росіяни

Учора, 28 серпня, у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького відкрили фондову виставка "Позбирайте крихти, щоб не пропало ніщо".

Виставку приурочили до 130-ліття з часу відкриття Музею Ставропігійського інституту у Львові (1889–1939). Про це інформує кореспондент Гал-інфо.

1/7

Драматична доля скарбів

Виставка знайомить глядачів із багатою колекцією Музею Ставропігійського інституту. У залах Національного музею розмістили експонати, які послідовно розповідають про історію становлення музейного осередку, а також про виникнення Успенського ставропігійського братства у Львові (з 1788 року – Ставропігійського інституту), яке впродовж XVI–XIX ст. залишалося провідною національно-релігійною громадською організацією українців Галичини.

1/3

В експозиції виставки тісно переплелися дві тематичні лінії: історична та мистецька. Експоновані пам’ятки представлено у зворотній хронологічній послідовності. Тож глядач має змогу крок за кроком наближатися до витоків – у час заснування братства.

Основу експозиції становлять твори з фондових зібрань Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. Їх доповнюють предмети археології, світське портретне малярство, рукописи зі збірки Львівського історичного музею та документальні матеріали з Центрального державного історичного архіву України (м. Львів).

1/12

Від середини ХІХ ст. у Львові набуло особливої популярності музейне колекціонування. Це спричинило зацікавлення пам’ятками національного значення, етнографією та історією, що дало поштовх до формування перших у Галичині українських музеїв.

Зараз у музеї Шептицького відвідувачі можуть ознайомитись із археологічно-бібліографічними матеріалами виставки ( 1888 – 1889 рр.), яку свого часу організував Ставропігійський інститут. Ця виставка набула значної популярності в тогочасному суспільстві і спонукала дослідників до написання наукових праць.

1/7

Подальша доля виставки була драматичною. У 1915 році, під час відступу російського війська, москвофільське керівництво інститут вирішило «рятувати» музейну збірку від «знищення». Тому колекцію вивезли до Ростова-на-Дону. У Львові залишили лише те, що не мало історичного чи мистецького значення, або ж те, що фізично не вдалося перемістити.

Цінна музейна збірка провела 14 років за межами України. Лише у 1929 році, після тривалих і складних перемовин, які наполегливо вів Іларіон Свєнціцький, колекцію повернули.

1/5

Однак, через 10 років російські окупанти розпорошили музейну збірку між різними бібліотеками, музеями та архівами Львова та інших міст СРСР.

1/4

Відтак, після окупації Галичини Червоною армією (1939 р.) більшість музейних колекцій Львова (Оссолінеуму, Любомирських, НТШ, Богословської академії, Художньо-промислового музею, Народного дому й ін.) перерозподілили між «офіційно затвердженими» радянською владою музеями (1940 р.). Переважну частину зібрання Ставропігії було розділено між Львівським державним музеєм українського мистецтва (тепер – Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (НМЛ), Львівським історичним музеєм (ЛІМ) і Центральним архівом давніх актів у Львові (тепер – Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ України). Більшість пам’яток релігійного мистецтва сьогодні зберігається в НМЛ і є невід’ємною частиною найзначнішого в нашій країні й у світі зібрання українського сакрального мистецтва.

Що можна побачити сьогодні?

Смисловий стрижень експозиції виставки «Позбирайте крихти, щоб не пропало ніщо» формує колекція творів іконопису XVІ–XVIII ст. Значну частину ікон сьогодні експонують вперше (після 1888 року). До них долучено пам’ятки інших типологічних груп: світське малярство (портрети), предмети літургійного вжитку (дерев’яна пластика, декоративний метал, церковні тканини), археологія, рукописи і стародруки, а також архівні матеріали.

1/5

На виставці окрім давніх ікон та цінних стародруків можна побачити взірці богослужбових тканин із фігуративним гаптуванням срібними та золотими нитками. Серед них елементи облачення єрея – три єпитрахалі: відповідно ХV ст., ХVІ ст. і 1643 року. Ці пам’ятки, на думку мистецтвознавців, належать грецьким та молдавсько-волоським майстрам.

1/4

Також на виставці можна побачити три цінні гаптовані воздухи (верхній літургійний покров на чашу та дискос). Серед них вирізняється воздух середини ХVІІ ст, який, імовірно, належить відомій майстерні київського Вознесенського монастиря і є однією з ранніх збережених пам’яток шитва цієї майстерні. Іконографія цього воздуха відтворює сцену  «Покладання Христа до гробу».

1/4

Особливо цікавою є представлена на виставці колекція виробів із золота та срібла фондової групи «Київська Русь» Львівського історичного музею.

Це скарб срібних виробів, знайдений у 1896 році в невеличкому горщику на новому цвинтарі у с. Демидові (Жидачівський район Львівської обл.): один браслет-наручень, чотири спіральні браслети, чотири скроневі кільця та шість перстнів. Разом із цим скарбом виявили і 65 чеських монет, які дають можливість датувати цей скарб першою половиною ХІV ст.  

Виставка у приміщенні Національного музею у Львові ім. А. Шептицького (просп. Свободи, 20) триватиме до 10 жовтня 2019 року.

Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, 21 серпня Предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній відвідав Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові.