У суботу, 31 серпня, у Домі Франка відбулася урочиста подія з нагоди 163 річниці від народження Івана Франка – творча зустріч з Народним артистом України Святославом Максимчуком.
Гість музею Івана Франка розповів про захопливі та водночас моторошні історії з життя, зокрема, про своє знайомство з Каменярем. Святослав Васильович відвідав безліч міст України та світу загалом, де нагадував людям про завіти Каменяра у своїх декламаціях. Утім його шлях до визнання та успіху був тернистим.
Народився Святослав Васильович на Рівненщині у 1936 році. Однієї ночі 17 березня 1943 року до його села увірвалися німці разом з «шульцманами». Ті спершу відправляли людей до комори, а потім їх там розстрілювали.
Майбутнього народного артиста України разом з братами та сестрами закрили в льосі. Тим, хто ховався від ворогів пощастило більше. Серед тих щасливчиків був і батько. Втім бабусю чекала гірша доля – її розстріляли біля дому сусідів. «Коли ми втікали, я обернувся назад і побачив, як горить все наше село».
У 1944 році Святослав Максимчука відправили до школи в сусіднє село, аби вчився грамоти. «Батько мій вчився в школі два тижні, але мав нахил до слова, вивчав довгі вірші напам‘ять, а мати була неписьменна».
Артист згадував, як радів, коли йому вдавалося хоча б на хвилю взяти до рук художню книгу. «То для мене був Великдень. Адже мама завжди знаходила для мене роботу, а її в селі багато».
Навіть в школі його патріотизм та бажання вчитися важко було не помітити. «Якось вчителька на уроці літератури сказала: "Великий вплив на творчість та життя Тараса Шевченка мав Некрасов. На що я заперечив, адже Некрасов був набагато молодший за Шевченка. А у відповідь почув різке: "Максимчук, ти націоналіст, сідай».
Однак це не зупиняло артиста рухатися вперед та завжди відкривати для себе щось нове. «Коли я навчався у Харківському університеті мистецтв, то на ІІІ курсі відкрив для себе вперше «Похорон» Франка . А вже у 1964 році, коли переїхав до Львова, відкрив його зовсім по-новому. Тому тільки та людина, яка в житті пережила труднощі та негаразди, по-справжньому може зрозуміти зміст Франкових текстів», - зауважив Святослав Васильович.
Втім, доля готувала для нього ще багато «сюрпризів». На Всеукраїнському конкурсі читців Франка у Львові він здобув ІІІ місце на Всеукраїнському конкурсі професійних читців імені Івана Франка, всупереч тому, що голові журі заборонили присуджувати йому будь-які нагороди. А свого ім‘я в списку учасників ІІ туру артист взагалі не знайшов. «Публіка обурювалася і кричала: Максимчука, Максимчука, але я вже не виходив», - пригадав пан Святослав.
Нерідко його прихильники, глядачі кажуть: у нього цілий комп‘ютер в голові! На що артист просто відповідає: «Я цим живу!»
