«Найбільше мене вразила їхня фізична підготовка», - це враження одного українського офіцера від зустрічі з американцями на Яворівському полігоні. Зрозуміло, в армії м`язи можна накачати, але як створити загалом у суспільстві моду на мускульні рельєфи. А це вже ширша проблема – культ фізичної культури. У нас - не спостерігається.
Натомість маємо шок від новин, що діти почали вмирати на уроках фізкультури.
Отож, журналіст Гал-інфо спробував дослідити, а що таке урок фізкультури у школах Львова тепер. Що змінилося після тих трагічних смертей, які сталися в школах інших областей, нажахавши всю країну? Чого бояться вчителі фізкультури? Як і хто заробляє на спортзалах?
До спортзалу - тричі на тиждень
Комп'ютеризація та малорухливий спосіб життя сучасних дітей стали головними причинами того, чому збільшили кількість уроків фізкультури. За винятком 10 та 11 класів, діти в усіх школах Львівщини нині мають три уроки фізкультури на тиждень. До слова, перед Євро-2012 тоді вже екс-президент ФФУ Григорій Суркіс заявляв, що в кожній школі потрібно ввести урок футболу. Не прижився, а уроків фізкультури побільшало.
Перед навчальним роком кожен учень проходить медогляд, на якому лікар визначає, чи йому можна займатися шкільною фізкультурою. До школи він приносить довідку, на якій вказана його група, а їх є чотири: основна,підготовча, спеціальна та медична.
Основна група означає, що дитина здорова і може виконувати усі навантаження на уроці фізкультури, складати всі нормативи. Підготовча – фізкультура дозволена, але заборонені значні фізичні навантаження, а виконання нормативів, коли потрібно проявити певну фізичну силу чи витривалість, ніхто не вимагає.
Якщо група «спеціальна», то це означає, що дитина звільнена від уроку фізкультури. Здебільшого вона сидить на лавці і допомагає вчителю проводити урок. Скажімо, рахує очки під час волейбольного матчу однокласників. Такі учні отримують оцінку «зарах».
Медична група означає, що у підлітка є якась особлива хвороба, а тому заняття фізичної культури має проводити лише спеціальний вчитель. При цьому якщо за попередні три групи відповідає вчитель фізкультури, то за медичну групу, яких є не так і багато, відповідальність несе окремий спеціаліст.
От і виходить, що чи не в кожній школі на одного вчителя припадає одразу три групи в одному класі: основна, підготовча та спеціальна. І на думку вчителів фізкультури, три групи на одному уроці – це неабияке навантаження на них.
Що цікаво, на районних чи міських змаганнях можуть виступати лише ті учні, які на фізкультурі входять до основної групи.
За словами вчителів фізкультури, нині чимало лікарів перестраховуються, пишучи у довідках підготовчу групу. Мовляв, не дай Бог щось станеться з дитиною, винним буде лікар.
Відсоток дітей, які займаються на уроці фізкультури у тій чи іншій групі у різних школах міста та області різний.
Ідеальний урок
Побувавши на уроці фізкультури в одній із шкіл Львова, автор зрозумів, що таке ідеальний урок. Найбільше запам'яталося те, як вчитель запитав у всіх учнів про здоров'я. Потім вони спільно перевірили пульс.
Найбільше діти люблять, звісно, ігрові заняття: баскетбол, волейбол, міні-футбол. І саме ті з них, які займаються ігровими видами спорту, краще і охочіше здають нормативи.
Як інші шкільні уроки, фізкультура має свій модульний поділ. Переважно в усіх школах він визначається за наявним інвентарем та можливостями спортивного залу. За підсумками кожного модуля, скажімо, «легка атлетика», вчитель виставляє оцінку. За підсумками усіх модулів в семестрі виставляється піврічна оцінка.
Що цікаво, кожна велика школа має свій профільний вид спорту. Якщо, скажімо, у школі нормальний спортивний зал і вчитель любить баскетбол, то головним у цій школі однозначно буде цей вид спорту. У селах, де переважно немає нормальних спортивних залів, профільним видом спорту, звісно, є футбол. Сільські діти – вони, як відомо, міцніші від міських і ганяти м'яча на вулиці можуть навіть взимку.
Через трагічні випадки на уроках фізкультури, що кілька років тому нажахали всю Україну, у школах скасовано складні фізичні нормативи як-от кроси на час. Вчителі самі зізнаються, що давати серйозні навантаження дітям на уроках бояться, оскільки будь-яке нещастя - це надзвичайна ситуація, у якій завжди звинувачують вчителя.
Інвентар – за свої гроші
Тема спортивного інвентаря для шкільних залів заслуговує на окрему розмову. Держава вже три роки не дає на це ні копійки, директори шкіл виділяють кошти із батьківських фондів. Іноді вчителі фізкультури просять здати по 5 гривень на м'яч – тільки для свого класу. Батьки обурюються, але скидаються.
Загалом ситуація така: якщо директор «спортивний», то з інвентарем у школі все добре, а якщо спорт йому байдужий, то повна біда.
Трапляється, що спортивним інвентарем забезпечують школу випускники, які мають свій бізнес, міцно стоять на ногах і не забувають своєї школи.
Вигідні лише платні гуртки
Спортивні гуртки у школах, або, як їх по-іншому називають, секції, можуть бути створені лише за доброї волі двох людей: директора школи і вчителя фізкультури. Директорське благословення тут первинне.
На кожну школу виділяють, для прикладу, 20 додаткових годин на гуртки, за які вчителям оплачують. Завдання директора - визначити, скільки і яких буде гуртків: з української мови чи з баскетболу. Такий гурток для дітей мав би бути безплатним.
Часто до шкіл у великих містах приходять тренери, які готові безплатно навчати дітей того чи іншого виду спорту (зарплату вони отримують у своїх організаціях), і просять лише надати спортзал. Директори їм, зазвичай, відмовляють, оскільки безплатні гуртки для них не вигідні. Для чого надавати зал, скажімо, під міні-футбол, якщо за танці діти платитимуть тренеру 250-300 гривень в місяць і з того щось отримає й директор... Зважаючи на це, у наших школах достатня кількість гуртків з бальних танців, бойового гопака тощо. Словом, тенденція така: ті види спорту, за які батьки готові платити, витісняють решту.
Скільки заробляє вчитель фізкультури і як підробляє директор
Зарплата вчителя фізкультури у Львові та області різниться. Вона коливається від 1500 до 3000 гривень. Приблизно 1500 гривень отримує вчитель, який не має досвіду роботи, щойно закінчив університет і має приблизно 18 годин на тиждень. Зарплата 3000 гривень – у вчителя з певним рівнем кваліфікації та більшою кількістю годин – 22-23 на тиждень.
Однак, оренда спортзалу під той чи інший вид спорту вартує, і тут можна добряче заробити. Чимало людей настільки люблять певні види спорту, що готові ними займатися за власні гроші. У багатьох школах Львова в післяурочний час розписані тренування з волейболу, баскетболу чи міні-футболу не однієї «групи здоров'я». До цієї групи можуть входити як студенти, так і старші парубки з пузатими дядьками.
Оренда спортивного залу у типовій львівській школі в середньому обійдеться 150-200 гривень за годину. При цьому у місті є школи з таким щільним графіком, сформованим «колишніми учнями», що записатися комусь новому під цей тариф зовсім непросто.
Директори деяких шкіл, які, зазвичай, касують такий спорт, навіть просять платити наперед і записуватися з початку вересня. Автор цих рядків не раз був свідком, коли директор школи не лінувався вийти з дому, аби заробити 200 гривень у вихідний. Для цього потрібно лише відчинити шкільний спортзал для чергової «групи здоров'я».
Богдан Пастернак.
