Слухай онлайн
Політика

Віктор Кривенко: Ми забезпечимо українцям гідність, міць, та добробут

10 січня Народний рух України на своєму з'їзді висунув голову партії, народного депутата Віктора Кривенка кандидатом на посаду Президента України. Сьогодні ми говоримо з ним про те, чим живе зараз РУХ, і з якою програмою йде на вибори його лідер.
Віктор Кривенко

Народний Рух має давню історію, а який він сьогодні?

Рух відроджується. Двадцять п’ять тисяч членів партії, ми одна з найбільших партій в Україні. З них три тисячі вже понад 25 років у Русі, який показує нашу історію, нашу вісь, наші ідеологічні дороговкази, які не дозволяють молодим рухівцям, новим рухівцям відійти, який показує, що це не політпроект, який вчора виник, завтра зникне. І в цьому відношенні Рух зростає. В минулому році ми прийняли понад півтори тисячі нових членів.

Наскільки корелюється система цінностей з тим Рухом, який ми знали тоді?

Україноцентризм, відсутність етнічного і мовного шовінізму. Ми приймаємо нових членів у Харкові, в Херсоні, в Одесі. По всім містам, де приходимо, люди бачать історію, а з іншого боку бачать нові справи конкретні. Ірпінь, Суми, Сміла, Полтава, зараз Ромни, Одеса, де ми боремося з злодійкуватою місцевою владою. Можливо бачили – два місяці переховувався Труханов, мер Одеси за кордоном по заводу «Краян». Зараз його судять. Це по моїй заяві в НАБУ. І два замахи на вбивство наших рухівців в Одесі, коли вантажівка в’їхала в машину, коли трубою по голові вдарили мою помічницю.

Ви говорите про відсутніть мовного шовінізму, але стали автором закону про квоти української мови в радіоефірі

Співавтором. Ще я один з ключових борців за сьому статтю закону про освіту. Зараз на нас угорці ображаються. Розумієте, Росія чітко усвідомила, що їй не вдасться провести другу державну мову. І вони назвали її мовою національних меншин. І намагалися провести навчання в школах мовами національних меншин. І ми сім годин билися на третьому поверсі верховної ради, коли приймався закон про освіту, і нам вдалося чітко добитися, щоб до 11 класу не було навчання мовами нацменшин, а було лише їхнє вивчення. Тому, що фактично це робилося тільки заради того, щоб зберегти російськомовні школи – в центрі країни, на сході, на півдні. Мене дивують в тому числі львівські народні депутати, які виступали за цей варіант. Я зараз не хочу переходити на особистості. Під час цієї дискусії до лав Руху вступив Директор інституту Української мови – Павло Юхимович Гриценко. Якщо ви пам’ятаєте, проти закону Ківалова-Колесніченко він виступав в Конституційному суді і захищав українську. Взагалі дуже відома, знакова людина для захисту української мови. І я, голова міжфракційного об’єднання «За мову». Але при всьому цьому російськомовний єврей Едуард Гурвіц був довіреною особою у Чорновола на виборах у 1991 році. Олександр Бураковський був головою комісії Національностей у Народному Русі. Я нещодавно запитував у Джемільова, коли він в Рух вступив. В 1998 році Рефат Чубаров на мій день народження привітав мене і подякував за ту важливу справу, яку я роблю разом з побратимами по відродженню Народного Руху України. Тобто ми боремось за все українське. Але при цьому хіба російськомовні хлопці, які воюють за Україну і життя своє віддають, що, вони гірші за українців? Ми займаємося українізацією. У нас вже ті хлопці, які прийшли, які захистили Одесу другого травня, вони були російськомовні. Більша половина з них вже говорить українською. Але ми не ділимо по цій ознаці українців.

Ви говорите про прагматичну роль культури. Як це розуміти?

Чому за історію окупації України Російською Імперією за 350 років – 64 рази забороняли українську мову? Чому поляки зараз роблять безкоштовні курси польської мови? Тому, що всі розуміють, що мова – основа національної культури, національна культура – основа бажання мати державу. Нація культуру захищає, розвиває і просуває. І саме тому, угорці, румуни, французи, всі так б’ються за свою культуру. Якби ми займалися українською школою, українським Пластом, вихованням молоді і вкладали в це мінімальні гроші з 1991 року, не було б війни на Сході, не було б тисяч жертв, не було б десятки мільярдів доларів втрат, і ми б розвивалися набагато якісніше і мали б якіснішу еліту. Тому, що різного штибу компрадори і космополіти, яким однаково де жити, і для яких Україна не є важливою, їх не хвилює. А нас хвилює, щоб зберіглась Україна. І тому треба займатися культурою, як стовпом української нації і української незалежності.

Ви один з понад чотирьох десятків кандидатів. Про що свідчить така кількість тих, що говорить, що готовий стати Президентом України?

Про те, що не дослухалися до рухівської пропозиції. Ми пропонували повернути як було двадцять п’ять років тому, коли для того, щоб бути кандидатом, треба було зібрати сто тисяч підписів. Тому, що два з половиною мільйона гривень для Руху – це великі гроші, нам набагато легше було б зібрати підписи. А для лідируючих на цей момент кандидатів це копійки у порівнянні з тими бюджетами, які вони мають. І зараз більше половини – це є технічні кандидати. Там жінку проти жінки випустимо, вона щось там забере. Там генерала випустимо проти полковника, чи навпаки, вони один у одного позабирають. Там, однакові прізвища, там, нікому не відомих запускаємо для того, щоб вони просто подали членів до окружних і виборчих комісій, щоб вони подали членів до ДВК, спостерігачів, тому, що готуються різні варіанти фальсифікацій. Там, ця група кандидатів підтримає мене за тиждень, та група кандидатів підтримає мене між першим і другим туром. І бачимо, що в Україні понад 350 партій і лише 24 партії змогли виставити хоча б якихось кандидатів. А от Народний Рух України – у нього є програма, у нього є історія, у нього є люди. От на Львівщині понад чотири тисячі членів Народного Руху. Нам є кого представляти. Ми прийняли рішення ще в Одесі 2 червня про участь у виборах. У нас є чітке розуміння, чому ми ідемо, яку ми хочемо позицію донести і укріпити, і внести в порядок денний. А кого представляють люди, в яких немає ні партій, ні реальних програм. Це технології, і люди мають це розуміти.

А є ще частина кандидатів, які йдуть на президентські вибори для того, щоб продемонструвати свої політичні сили, націлюючись на парламентські.

Ну це нормальна історія. Нас чекають троє виборів. У нас – президентські, потім вибори парламентські, потім місцеві, і я вірю, що Рух буде відроджено у Верховній Раді, потім вибори місцеві. Перший раз у 2015 році Рух не пройшов у Львівську міську Раду. Я впевнений, що Рух пройде, у нас буде потужна фракція в наступній міській раді. Сьогодні зустрічався в багатьох колективах, я бачу підтримку Народного Руху, я бачу повагу до рухівців.

То Віктор Кривенко цілиться на парламентські, чи все ж таки прямує до президентського крісла?

Для нас Рух – це життя, це все ж таки не прості слова. 24 грудня, на день народження Чорновола, понад тисячі рухівців зібралися в Києві. Ми проголошували про участь у виборах, про те, що Рух прийняв рішення, хто буде кандидатом від Народного Руху України. І в нас є результати. Ось зараз були вибори до об’єднаних громад 23 грудня. Мене цікавлять об’єднані громади, саме там де суб’єктом висування є партія і за партію голосують. В Бібрці ми набрали майже десять відсотків. В Радехові ми пройшли, в Копиченцях, Ківерцях. Рух відроджується, до нас приходять військові, спортсмени. Ми справді шукаємо людей україноцентричних, хто щось може робити в команді. Нам треба зараз знайти п’ятдесят тисяч кандидатів в депутати. 1700 до обласних рад, до міста Києва 120, 1070 до обласних центрів, понад 3000 до міст обласного значення, і 30-40 тисяч до об’єднаних територіальних громад на районний рівень. Україна починається з тебе. Ми не повинні на когось перекладати ні питання особистої кар’єри, ні питання сім’ї, ні питання того, що в під’їзді щось там тхне та намальовано. Це я керую своїм життям, я керую під’їздом, я маю зібрати всіх, переконати. У мене в під’їзді вісім партнерів чи десять, у ОСББ у мене сто партнерів, в районі у мене тисяча партнерів, в місті десять тисяч чи сто тисяч, в Україні – сорок мільйонів. Я маю з ними домовитися і я маю ходити на вибори. Одна з цілей нашої участі у виборах - це донести до людей, що вони зобов’язані ходити на голосування. Що той, хто не ходить голосувати, той зневажає нашу історію. Тому, що українці тисячу років гинуть за волю, проливають ріки крові. А воля – це право обирати свою владу. Це право не мати генерал-губернатора і окупаційний режим з Варшави, або з Відня чи з Москви, а самим владу обирати. І коли той, хто не ходить голосувати, не ходить на вибори, він не має права без сорому дивитися дітям своїм в очі, він не має права говорити, що він поважає нашу історію, де ріки крові пролиті, що він поважає наших ветеранів. Бо я бачу людину, яка однією рукою пише пости, що вітає ветерана УПА, а наступний пост, що він на вибори не піде. Що у нього в голові? Він зневажає тих воїнів, які сьогодні на сході воюють. Дружин, які їх чекають, маму, яка чекає сина, тому що він воює за волю. А тобі важко прийти проголосувати? Я використовую участь в ток-шоу, в ефірах, зустрічах, для того, щоб людей переконати, що вони зобов’язані ходити голосувати. Щоб називати себе повноцінним громадянином.

Але це не всім подобається

Не всім. Але ми не гривні, щоб всім подобатися. Ми маємо говорити правду людям. І коли в 1991 році українці обрали незалежність від комуністичної держави, то вони обрали комуніста Кравчука Президентом, а не рухівця Чорновола. А вибрали б Чорновола, це була б абсолютна інша держава. Була б люстрація, декомунізація. Ми ж тоді жили краще, ніж поляки. А тепер яка різниця? Бо там обрали друзів Чорновола, які боролися з комуністичною машиною. Валенсу в Польщі, в Чехії Гавела, в Литві Ландсбергіса. Я тут до речі в нього влітку був, він мені побажав успіху, підписав прапор. Тому нам треба розуміти, що завжди є причина і наслідок. У Біблії написано – закон сіяння і жнив. Обрали комуніста Кравчука - він зафіксував російський флот в Криму, почав здавати зброю, роззброїв нас, зберіг комуністичну владу, комуністичний парламент, який став основою цього комуно- олігархічного режиму. А потім він з Медведчуком в опозиційному блоці «Не так» говорив про інтеграцію в Російську Федерацію. І на з’їзді Партії Регіонів виступав, розповідав, який Янукович найкращий менеджер і господарник.

Де гарантія, що прийшовши на дільниці виборці голосуватимуть усвідомлено?

Максимально, що ми робимо на кожній зустрічі, це нагадати про обов’язок людини проголосувати по совісті. Зараз третина виборців проголосує за гроші. Підкуп шалений - за гроші, за гречку. В Радомишльському районі висипали машину - люди нагрібають хто в кишені, хто відром, хто мішком. Там м’ясо роздають, там лампочки, там сірники, там курей. Фантастичний підкуп. Зараз збирають дані агітатори, договори з виборцями підписують. Я завжди прошу на всіх зустрічах: якщо навіть прийняли рішення взяти ці гроші, так, ці гроші в вас вкрали перед цим, це така форма перерозподілу. Але той, хто вам їх дає, він їх дає для того, щоб красти на майбутнє, красти надалі. Ні у якому випадку за нього не голосуйте. Якщо вам хтось щось дає – взяли три пальці, запхали руку в кишеню, сформували комбінацію і за нього ніколи в житті не проголосували.

Що ж пропонує українцям Віктор Кривенко, як кандидат у Президенти?

Гідність. Міць. Добробут. Гідність – це бажання мати свою державу Українець завжди хотів мати волю. Гідність – це можливість свою родину забезпечити, щоб не було потреби ховати очі від дружини і від дитини і їхати на заробітки в Польщу. Подивіться, ми 150 років експортуємо людей. Взагалі нещасність нації вимірюється кількістю діаспори. Ми п’ята-шоста нація в світі за нещасністю. Тому, що нація не змогла здобути своєї держави, здобути якісного управлінського апарату, який би зробив робочі місця, економіку, доходи, достойне життя в Україні. І люди були вимушені від'їжджати чи від голоду, чи від репресій окупантів. Сто років тому ми загубили державу і загубили сто мільйонів вбитими й ненародженими. Нас би зараз було сто шістдесят – двісті мільйонів українців. І коли ми говоримо про гідність, то ми хочемо мати свою державу, в якій ми можемо гідно жити. Коли ми говоримо про міць – ми говоримо про сильну армію. Про високоточну зброю. Про резервну армію. Щоб кожен знав, де його зброя, хто його побратими по підрозділу, де його автомат пристріляний, і хоча б тиждень – два тижня на рік проходили збори. Про вільне володіння зброєю. Тому, що там, де вводили вільне володіння зброєю, злочинність падала. Бо у злочинця зброя є, а у порядної людини немає. Зрозуміло, обмеження по калібру, умови зберігання. Ми говоримо про кібервійська. Ми говоримо про максимальну автоматизацію і роботизацію, тобто безпілотні системи мають бути, як в усьому світі. Міць – це міцна економіка і міцна держава. Нація без держави неможлива. Коли ми говоримо про добробут – фактично це є наслідком. Це є те, заради чого працює батько, щоб родину годувати, це є те, заради чого має уряд в країні працювати, щоб дати достойне життя своєму народу.

Тому я закликаю всіх ознайомитися з нашою програмою. В своїй програмі ми чітко показуємо економічний напрямок – як ми робочі місця створимо, в якій галузях, як ми зупинимо відтік людей, сировини, грошей. Ми показуємо, як перемогти у війні. Що таке високоточна зброя. Я колишній заступник Гендиректора «Південмашу», заступник Голови Космічного агентства України, я знаю як перемогти у війні і що треба нам робити. Закликаю прийти 31 березня підтримати кандидата від Народного Руху України на цих виборах. Щоб ми могли чітко поставити це в порядок денний і поставити це як вимогу на всіх рівнях. І на цих виборах, і на парламентських виборах, і на місцевих.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");