Вчора, 18 червня, Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект закону «Про місцеві вибори» №2831-3. Політконсультант К&K Group Олександр Копил на прохання «Гал-інфо» зробив детальний огляд передбаченої законопроектом системи виборів та розтлумачив його особливості. Відтак, усе, що ви хотіли знати про законопроект 2831-3, але не знали, де запитати, ви знайдете в нашому матеріалі.
Вибори обласних, міських та районних рад
Специфіка закону полягає у тому, що це, по суті, є компромісом між мажоритарною та пропорційною системою з відкритими списками.
Наприклад, обласна рада у Львівській області буде обиратися таким чином. В обласній раді буде 80 депутатів. Вся область буде розділена на однакові за кількістю виборців 80 округів. Кожна партія, що бере участь у виборах, висуває на кожному окрузі по одному або по два кандидати (не більше).
Виборець одержує бюлетень, в якому будуть перелічені прізвища депутатів і вказана їхня партійна належність:
Іванов (партія Х)
Іваненко (партія Х)
Петров (партія Y)
Петренко (партія Y) і так далі.
Виборець голосує за одного з кандидатів. В разі, якщо партія висунула на окрузі лише одного кандидата, виборець побачить у бюлетені:
Іванов (партія Х)
Партія Х
Петров (партія Y)
партія Y.
Відтак, він матиме змогу вибрати або просто партію або конкретного депутата цієї партії.
Що виходить у підсумку? Всі голоси за партію Х чи за депутатів цієї партії, віддані на всіх округах, складаються. Так само рахуються голоси решти партій. Тоді партії, що отримали в підсумку 5 і більше відсотків голосів виборців, беруть участь у розподілі мандатів, як у звичайній пропорційній системі.
При цьому, у разі, якщо партія в сумі не подолала 5-відсотковий бар’єр, то до ради не потрапляє жоден її кандидат – навіть ті, що перемогли на своїх округах.
Коли встановлено перелік партій, що подолали 5-відсотковий бар’єр і, відтак, беруть участь у розподілі мандатів, розпочинається другий етап – встановлення внутріпартійного рейтингу всередині кожної з цих партій. Іншими словами, підрахунок голосів, які одержав кожен конкретний депутат цієї партії на своєму окрузі. Наприклад, якщо депутат Іванов із партії Х на одному з округів набрав 1000 голосів, а його колега Іваненко з цієї ж партії Х на іншому окрузі набрав 1100 голосів, то Іваненко посяде у внутріпартійному рейтингу вище місце.
Отже, якщо партія Х, припустімо, одержала 5% голосів, які мають бути конвертовані в 5 мандатів у Львівській обласній раді, то перші 5 кандидатів з найбільшим особистим рейтингом стають депутатами. Резюмуючи: певний член партії Х має набрати на своєму окрузі більшу кількість голосів, ніж його однопартійці на інших округах.
Відзначимо, що названа система голосування передбачає ситуації, коли деякі округи у підсумку не делегують жодного кандидата до ради, а деякі, навпаки, делегують двох кандидатів, себто обох кандидатів певної партії, якщо вони матимуть достатній рейтинг. Очевидно, буде приблизно 30% округів, які будуть не представлені або перепредставлені. Я не можу сказати, що це велика проблема, тому що це не є строго мажоритарна система, але психологічно виборцю важко буде пояснити, чому так сталося, що він голосував, але жоден кандидат від округу не пройшов.
Ще однією особливістю є те, що закон дозволяє створювати регіональні блоки між партіями. Партії можуть об’єднуватися на рівні області, рівні міста у різних конфігураціях. Але прохідний бар’єр для блоків партій становитиме 7%.
Додамо, що висуватися від партій можуть не тільки члени цієї партії, але також ті люди, що не є її членами. Тобто, приміром, громадський діяч не може йти на вибори від громадської організації, але може піти від партії. При цьому йому не конче вступати до неї, але він конче повинен бути в партійному списку.
Самовисування на цьому рівні також неможливе.
Вибори селищних і сільських рад
Вибори селищних і сільських рад обиратимуться за тією самою системою, за якою обиралися на виборах 2012 року, – за звичайною мажоритарною системою. Село чи селище буде поділене на певну кількість округів відповідно до кількості депутатів. На кожному окрузі проходитимуть звичайні вибори за мажоритарною системою. Кандидат, що набере найбільшу кількість голосів (відносна більшість), стане депутатом.
На відміну від виборів у обласну, міську чи районну раду, на цьому рівні партії гратимуть не таку значну роль, зокрема, буде можливим самовисування.
Кількість депутатів буде залежати від кількості виборців. Мінімальна кількість депутатів у сільських чи селищних радах – 10 мандатів.
Вибори мерів великих міст
Закон передбачає вибори мерів великих міст у два тури. Тобто, наприклад, мер Львова за цим законом обиратиметься абсолютною більшістю голосів виборців (50% + 1 голос виборців) у першому турі. Якщо в першому турі жоден із кандидатів не здобуде абсолютної переваги, буде проведено другий тур за участі двох кандидатів, що посіли у першому турі перше й друге місця.
Резюме
Закон є найбільш сприятливий для потужних парламентських партій, які мають рейтинг 5 і більше відсотків. Для нових невеличких проектів він не дуже сприятливий.
Закон ухвалений в першому читанні. Я впевнений, що будуть – можливо, навіть значні – правки до другого читання. Але вони не будуть стосуватися системи. Вони, скоріш за все, стосуватимуться таких моментів, як блоки чи другий тур виборів мера.
Чому провалився закон 2831-2?
Є об’єктивні, а є, як завжди у законодавстві, суб’єктивні причини – певна політична мотивація.
Що стосується об’єктивних причин, то це закон, що розроблений експертами, громадськістю. Він прогресивний, але воднораз складний для виборців. Якби ВРУ ухвалила цей закон, то виборець у кабінці одержав би маленький бюлетень, до якого мав би вписати дві маленькі цифри. Але на стінах і на стелі довкола себе він побачив би величезні списки партій і кандидатів. Виборець мав би знайти номер партії і номер кандидата. Уявіть бабцю, яка буде шукати ті цифри в довжелезних списках і вписувати їх туди. За такої системи була б велика кількість зіпсованих бюлетенів. Приміром, на польських виборах 2014 року, проведених за подібною системою, було 20% зіпсованих бюлетенів. Це дуже велика цифра.
Якщо казати про суб’єктивні речі, то, можливо, є політична доцільність. Можливо, Блок Петра Порошенка й Народний фронт, інші депутати, виходячи з своїх міркувань щодо того, який закон їм був би вигідніший, зручніший, обрали 2831-3.
Розмову вів Сергій Стуканов.
Фото - espreso.tv
