Слухай онлайн
Політика

Виборчий кодекс: Нові правила – старі принципи

Вже кілька місяців політична арена країни в постійному напружені очікувала такий вистражданий новий Виборчий кодекс. Адже для запеклої гри потрібні зрозумілі правила.

Спочатку довго і невпинно ділили Львівську область на райони, аби усім «зацікавленим» гравця було зручно виставити свою збірну. Пізніше – додавали обов’язкову гендерну квоту, довго переносили розгляд законопроєкту, далі - правки та спроби голосування. Згодом все ж призначили дату «великої гри» - 25 жовтня. На десерт – звісно сам Виборчий кодекс, правок на секундочку, було подано близько 4 тисяч, але враховано лише декілька. Словом, жонглювали, як могли. То закриті списки, мали стати відкритими, а згодом знову закритими, то підвищували, знижували, а потім знову підвищували відсоткову ставку мандату. Та ж історія була і з грошовою заставою, однак все ж за 101 день до місцевих виборів в Україні Виборчий кодекс було проголосовано. Але ще досі немає опублікованого Закону. Проте все ж спробуємо розібратись у цих нововеденнях та ще очікуємо «вишеньку» на торті для повного розуміння розкладу виборчого старту на Львівській політичній арені, а саме розподілу округів, що так виглядає буде ще тим «сюрпризом».

Керівник «April consult» Юрій Танасійчук

Про основні зміни виборчого закону, формування списків, виборчу квоту, бюлетень та що таке імперативний мандат, «Гал-інфо» , розповів експерт із виборчого права, керівник «April consult» Юрій Танасійчук.

Які основні нововведення Виборчого кодексу?

Зміни до Виборчого кодексу, які прийняла Верховна Рада України, стосувалися здебільшого Книги 4-ї – проведення місцевих виборів. Є процедурні зміни, які зробила Верховна Рада України, вони стосуються частково адміністрування і частково зміни виборчої моделі для голосування.

Щодо адміністрування, то усунуто певні прогалини і неузгодженості. Змінено дещо строки виборчих етапів під час виборчого процесу на цих місцевих виборах.

Загалом законопроект 3485 змінив таке:

  • Відтепер кандидат у депутати може балотуватися на цих же ж виборах і на міського голову, але не може балотуватися в іншу раду у малих громадах. Тобто кандидат на міського голову Львова може також балотуватися депутатом до Львівської об’єднаної територіальної громади, тобто до Львівської міської ради. Але не може балотуватися кандидатом у депутати у Львівську обласну раду, у Львівський район чи в будь-яку іншу громаду.
  • Залишили пункт про самовисування. Тобто кандидат на міського голову може бути самовисуванцем, але якщо він також бере участь у виборчому списку партії, то вже не може йти самовисуванцем на міського голову. І там, і там уже має бути політична партія.
  • З новацій Виборчого кодексу – зменшено грошову заставу, і це дуже важливо, адже був інформаційний бум щодо надвеликих розмірів виборчої застави. Тепер, наприклад, за кожного кандидата в депутати сільської і селищної, районної рад, міської ради, де до 10 тисяч населення, незалежно від того, самовисуванець чи партія, треба буде внести заставу 944 гривні 60 копійок, це 20% мінімальної заробітної плати. Там, де громада понад 10 тисяч населення, розмір грошової застави будуть розраховувати на кожні 90 тисяч виборців, і буде приблизно 18 тисяч 792 гривні на кожні 90 тисяч виборців. Якщо говоримо про місто Львів, то умовно цю суму множимо на сім чи вісім, і саме стільки політична партія має внести застави за свій виборчий список.

Як та ким будуть формуватись виборчі списки?

Виборчі списки традиційно формують на партійних зборах чи конференціях. Є момент щодо повідомлення виборчих комісій про проведення таких конференцій. Якщо раніше в законодавстві надавали право бути присутнім представникам територіальних виборчих комісій, то тепер це оминули і лише зобов’язали повідомляти виборчу комісію про проведення, повідомляти засоби масової інформації, в тому числі за допомогою інтернет-ресурсів, і проводити акредитацію представників преси.

То списки все ж відкриті чи закриті?

Виборчі списки залишились закритими, попри різні варіанти зміни просування по виборчому списку. Йдеться про те, що якщо кандидат набрав певну кількість іменних голосів за партію і за себе, то він може переміститися в регіональному партійному списку на вище місце. Крім того, парламент вніс правки (але на сьогодні ще не викладено редакцію, як саме це виглядатиме у Виборчому кодексі), згідно з якими перші номери в регіональних списках партій є так званими захищеними. Тобто якщо особа, будучи восьмою в списку, набрала понад 25% голосів виборчої квоти (у місті Львів це може бути порядку понад тисячу іменних голосів за себе), то вона переміщується вгору виборчим списком, але не першим номером, а другим.

Як будуть справлятись дільничні виборчі комісії, адже потрібно буде рахувати кожного кандидати окремо?

Так, буде складність у підрахунку. Окремими змінами все ж внесено можливість застосування засобів цифрового зв’язку. Але треба розуміти, що дільничні виборчі комісії зобов’язані будуть порахувати голоси за всі партії, за всіх кандидатів. Це декілька бюлетенів: наприклад, Львівська міська рада, міський голова, обласна рада, Львівський район. Окрім голосів, відданих за партію, потрібно також прорахувати іменні голоси. І це все вивести в протокол. Тут Верховна Рада фактично нічого не спрощувала, дещо скорегувала відомості, які мають бути внесені в протокол, і в принципі залишилася стара, надважка система адміністрування. Тому членам виборчих комісій буде доволі непросто правильно заповнити протоколи, а не тільки порахувати голоси.

Новий бюлетень: яка його структура?

Верховна Рада дещо позитивно скоригувала форму виборчого бюлетеня. Треба нагадати, що саму форму виборчого бюлетеня затверджує Центральна виборча комісія своєю постановою, а комісії на місцях вже оформлюють зміст виборчого бюлетеня, тобто з персоналізацією кандидатів і партій. Раніше бюлетень виглядав таким чином, що зверху обираєш партію, а знизу маєш змогу обирати кандидата від партії і віддати пріоритетно за нього голос. Тепер навпроти кожної партії буде можливість поставити позначку за цю партію і також зазначити номер кандидата, кому конкретно з цієї партії людина віддає голос. Така візуальна оптимізація насправді дуже важлива.

Які зміни у виборчій квоті?

Сама виборча квота не змінилася. Тобто в деяких випадках вона навіть зросте, оскільки кількість депутатів у місцевих радах у внесеннях змін Верховна Рада теж дещо скорегувала. Кількість депутатів в окремих радах скоротилася, а це, відповідно, збільшить виборчу квоту пропорційно в кількості голосів, які суб’єктам виборчого процесу треба зібрати, щоб здобути бодай один мандат від політичної партії.

Як цю квоту розраховувати тепер?

Скажімо, умовно у Львівській області прийшли і проголосували один мільйон виборців. За партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр (він залишився), віддало голоси 900 тисяч виборців. Для розрахунку виборчої квоти враховують голоси, віддані за партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр, і це доволі логічно і правильно. І якщо це 900 тисяч виборців у межах Львівської області, які підтримали партії з подоланим бар’єром, і, для простішого моделювання, зазначимо, що в раді умовно буде 100 депутатів, то 900 тисяч голосів ділять на сто, і виборча квота становитиме 9 тисяч голосів. Тобто за кожен мандат, щоб його здобути, партія має отримати 9 тисяч голосів, враховуючи корективи на захищені перші номери.

Чи є зміни у квоті для голосування мера?

Так, щодо міського голови, то тут зробили іншу градацію: громада до 75 тисяч виборців і після 75 тисяч виборців. Якщо громада до 75 тисяч виборців, то голову обирають в один тур, тобто хто набрав найбільше голосів, той і переміг. Після 75 тисяч виборців іде система так званої абсолютної більшості, тобто кандидат має набрати 50 % плюс один голос, щоб перемогти в одному турі, або відбудеться другий тур. У малих громадах грошова застава для кандидата на голову буде в розмірі мінімальної зарплати – 4 тисячі 723 гривні, а у великих містах також будуть розраховувати на кожні 90 тисяч виборців. Чотири мінімальні зарплати фактично треба буде множити на кожні 90 тисяч виборців. Наприклад, у Києві така застава на міського голову сягатиме порядку 440 тисяч гривень. Важливо розуміти, що для малих громад Верховна Рада змінила модель, і це погано – перегравати модель обрання депутатів напередодні голосування. Рада посунула критерії, що таке менша громада, що таке більша, до 10 тисяч виборців. У попередньому варіанті Виборчого кодексу було зазначено, що в громадах, де до 90 тисяч виборців, обирають депутатів у мажоритарних округах, багатомандатних, тобто декілька депутатів від одного мажоритарного округу. Тепер ця норма стосується тільки громад, де до 10 тисяч виборців, і це фактично невелика кількість громад. Усі, де понад 10 тисяч виборців – обирають за партійними виборчими списками. З цим фактично пов’язана партизація виборчої системи.

Чи є обмеження щодо реклами в соцмережах?

Рада фактично не врахувала впливу соціальних мереж і не зробила якихось обмежень щодо використання соціальних мереж або правил чи норм використання соціальних мереж під час виборів. Це насправді погано, оскільки потужні кампанії йдуть за допомогою соціальних мереж. Добре, що Рада відкинула будь-які варіанти інтернет-голосування.

Голосування не за місцем реєстрації?

Рада дещо пішла на суттєві поступки тимчасово переміщеним особам і закріпила і спростила процедуру зміни виборчої адреси, щоб була можливість подати через Державний реєстр виборців вмотивовані документи про те, що особа проживає в іншому населеному пункті, ніж адреса реєстрації, і дозволила їй стати виборцем на відповідних місцевих виборах.

Що усунув новий кодекс та яка роль імперативного мандату?

Щодо самого Виборчого кодексу, то в ньому усунено суперечності процедурні і редакційні, які були і які унеможливлювали певні процедури під час проведення виборів, особливо в роботі територіальних виборчих комісій. Але кодекс більше партизував самі місцеві вибори і посилив роль імперативного мандата. Тепер депутат, який буде неслухняним перед партією, може позбутися представницького мандата в органі місцевого самоврядування, навіть попри те, що його обирали люди і перемогу він здобував саме за підтримки людей. Також хочу зазначити, що на момент запису інтер’вю, ще не має остаточної публікації Закону, відповідно знаючи, як приймаються правки навіть ці твердження мажуть ще змінитись.

Розмовляла Христина СЛЮСАРЧУК

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");