Степан Баковський, сімейний лікар поліклінічного відділення Дублянської міської лікарні, працює вже 12-ий рік. Нововведення, що стосувалися декларацій, сприйняв з ентузіазмом, тому вже з першого дня – 1 квітня 2018-го – почав укладати угоди з пацієнтами.
Набрав максимум 1900. Договір із Національною службою здоров’я України районні лікарні підписували трохи пізніше від обласних, а тому першу підвищену зарплатню лікар ще не отримав, уже підрахував – вийде вдвічі більше.
«Роботи звісно побільшало, адже переводимо всю документацію в електронний варіант – рецепти, направлення, медичні картки чи лікарняні листки», - розповідає Степан Степанович, - «Ні за день, ні за місяць це зробити неможливо. Але це приємна робота, бо відчуваєш зміни на краще. Знаєш, що завдяки твоїм пацієнтам гроші з бюджету отримаєш не лише ти, але й медичний заклад – на обладнання та покращення умов. А прозоре фінансування – саме те, що потрібне нашій медицині. Як на мене - це перехідний етап до перевіреної в усьому цивілізованому світі моделі – страхової медицини».
Починати активне впровадження страхової медицини у МОЗ планують у 2020-му. Наразі ж усю систему охорони здоров’я потрібно до цього готувати, вважає Павло Ковтонюк – зам міністра, який відповідає за реформу фінансування медичної галузі: «Перед тим, як упроваджувати страхування, потрібно ввести новий механізм оплат медичних послуг усіх рівнів. Крім того, в пацієнта має бути вибір лікаря та медзакладу. Без цього страхування буде лише фейком».
Саме вільний вибір медика і є одним із факторів, через який українці так позитивно сприйняли підписання декларацій. Опитування показують – із 25 млн пацієнтів, що вже уклали договори з сімейними лікарями, понад 70% задоволені своїм вибором. Ще б пак – тепер власне здоров’я віддаєш в руки тому, кому довіряєш, а не фахівцю, на якого вказує місце проживання чи «прописка».
Дуже важливо, що й медичні заклади фінансуватимуть по-новому. Адже досі більше коштів отримували лікарні та поліклініки, в яких було більше ліжко-місць, незалежно від кількості пацієнтів. Тепер же орієнтуватися будуть саме на людей. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» означає, що держава платитиме медзакладам в залежності від того, скільки людей отримали там послуги. Так гроші за пацієнтами «пішли» до амбулаторій сімейної медицини, і заклади, що приєднались до реформи, вже отримали збільшене фінансування від держави.
Утім реформування сімейної медицини – далеко не єдине нововведення від Кабінету Міністрів. Ще з 2017-го року функціонує програма «Доступні ліки». За цей час нею скористалися 6,6 млн. людей, які отримали змогу безкоштовно чи з невеликою доплатою придбати в аптеці необхідні препарати. Йдеться про понад 250 найменувань ліків від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету ІІ типу. Шість десятків препаратів – абсолютно безкоштовні. Наразі урядовці працюють над тим, аби розширити перелік «доступних ліків» і ще більше спростити процес їх отримання. Вже з квітня їх виписуватимуть за електронним рецептом, що дозволить отримати ліки навіть в аптеці іншої області.
«Наступний крок – питання досліджень, аналізів, УЗД, рентгенів», - поділився планами прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, - «Ми зламаємо стару систему, і з 1-го липня почне працювати нова система. Не потрібно буде займатися самолікуванням. Прийшли до сімейного лікаря, отримали направлення, держава заплатить за послугу».
Всього у Держбюджеті-2019 на програму «Безкоштовна діагностика» заклали 2 млрд гривень. Таким чином пацієнти зможуть безкоштовно обстежитися. У переліку – 54 медичні послуги, в тому числі ендоскопічні дослідження та мамографія. Єдина умова – направлення, виписане сімейним лікарем.
Серед пріоритетів реформи є також оновлення швидкої допомоги. В роботі цих медиків рахунок йде на секунди – часто хвилина-друга може врятувати життя пацієнта. Для моментального прийому викликів і блискавичного відправлення мед бригад невідкладної допомоги модернізують диспетчерські служби. Для шести регіонів придбають нові «швидкі» із сучасним обладнанням, а лікарі пройдуть додаткове навчання. На ці потреби, а також на підвищення зарплат бригадам екстреної допомоги із бюджету виділять 1 млрд гривень.
Про ще одну тенденцію львів’янам особливо розповідати не потрібно. Відкриття Львівського перинатального центру стало топ-подією не лише для міста чи області, але й для всієї Західної України. Тут сотні дітей, які народилися завчасно, матимуть шанс на життя. Відкриттясучасних спеціалізованих лікарень у всіх регіонах – один із пріоритетів у реформуванні галузі. Окрім перинатальних центрів, слід згадати і про столичний «Охматдит», де минулоріч запустили діагностичний корпус, і про центри кардіо-судинної хірургії. За три роки по всій країні відкриють 39 нових кардіоцентрів. Кожен зможе отримати там допомогу цілодобово, а люди з гострим інфарктом міокарду – безкоштовне обстеження та стентування.
«Система охорони здоров’я в Україні десятиліттями недофінансовувалася і не змінювалася», - наголошує глава Уряду Володимир Гройсман, - «Нам ще працювати й працювати, щоб відродити українську медицину. Це лише перші кроки, а попереду ще багато роботи».
Власне щодо фінансування, то в 2019-му році на систему охорони здоров’я виділили 132 млрд гривень, а це на 15 млрд гривень більше, ніж минулоріч. І ці гроші планують витратити на два ключові завдання реформи: медики повинні отримувати гідну винагороду за свою роботу, а пацієнти – вчасну та кваліфіковану медичну допомогу.
Андрій СЕМЕНКІВ
