Про звязок між мовою та якістю життя
Слухай онлайн
Cуспільство

Про зв’язок між мовою та якістю життя

Часто можна почути, що «мова не на часі». Мова, мовляв, це питання десяте (а то й двадцяте). Найперше, нам кажуть, влаштуймо комфортне й заможне життя, а тоді можна буде подумати і про мову – якщо когось це «надумане й штучне» питання ще буде цікавити.

Але знаєте, що найцікавіше? Найцікавіше те, що питання мови й питання рівня життя дуже прямо пов’язані! І зв’язує їх почуття поваги до себе, почуття гідності.

Неможливо влаштувати собі комфортне й заможне життя, не навчившись себе поважати. Повага до себе породжує високі вимоги до якості життя, тобто абсолютно до всього, що нас оточує. До якості доріг, якості води в водопроводі, якості їдла у холодильнику, якості обслуговування в державних установах, якості освіти, якості безпеки… Цей нескінченний ряд можна довго продовжувати. Поважаєш себе – вимагатимеш якості – врешті-решт, влаштуєш її для себе. Але найперше потрібно себе поважати.

А тепер – мова. Зневажливе ставлення до власної мови – це не більше й не менше як наслідок браку поваги до себе. Це певний маркер. Нехтуєш мовою – не поважаєш себе. А не поважаєш – то не мрій про комфортне життя!

От я, приміром, аналізую свої закордонні поїздки останніх років. Стамбул, Будапешт, Таллінн, Стокгольм, Берлін, Амстердам, Іракліон, Шарм-ель-Шейх, Краків… Знаєте, що в усіх цих містах є спільного? Три речі:

1) Всі вивіски та реклама у цих містах лише рідною мовою.

2) Мешканців цих міст не цікавить, чи зрозуміють ці надписи туристи і гості міст

3) Мешканці цих міст не будуть з вами спілкуватися не рідною мовою (за винятком хіба торгашів Стамбула і Шарм-ель-Шейха). Найбільше, що можуть зробити, – перейти на англійську.

Бачите зв’язок? Все це – комфортні міста. Вони влаштували собі достойне життя, бо навчилися себе поважати. Й вони примусять вас поважати їх також.

А тепер порівняймо їх з нами. Перейти на російську? Та запросто. Навіть у Львові! Причому, що найцікавіше, не тільки із росіянами. Одна знайома мені нещодавно розповідала історію, що поляк попросив її перейти на російську: українську, мовляв, він не розуміє, але знає російську. І ще був здивувався, коли та сказала, що їй то не буде приємно. Як так, каже, це ж просто засіб спілкування! Що вам та російська мова зробила?! 

Нас почнуть поважати у світі тільки тоді, коли ми почнемо поважати себе. Коли ми перестанемо бути малоросами, а станемо українцями. З рідною мовою, культурою, самобутністю й почуттям національної гідності.

Час формувати українську націю. Повага до мови – це синонім поваги до себе. А з поваги до себе починається й достойне заможне життя.

Роман Андрусяк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...