Слухай онлайн
Політика

12 запитань до кандидата-мажоритарника: Андрій Павлів

Відомий львівський науковець та архітектор-урбаніст Андрій Павлів балотується до парламенту по мажоритарному округу №118. Ми поставили кандидату наші "12 запитань до кандидата-мажоритарника". Тож, що думає Андрій Павлів про ринок землі, як ставиться до ліберальних змін, та яку систему оподаткування підтримує, читайте в матеріалі Гал-інфо.

Економіка

1) Чи потрібно державні підприємства, які погрузли в боргах і не спроможні ефективно працювати, передавати в приватні руки?

 У першу чергу, треба з’ясувати, чому підприємство є проблемним. Друге, що треба розуміти, наскільки це підприємство наповнюватиме місцеву чи державну скарбницю. Вочевидь, що багато українських промислових об’єктів є збитковими через своє  адміністрування або неактуальну ринкову орієнтацію. Ці проблеми у цивілізованому  світі вирішуються: прводиться ґрунтовний аудит і все стає зрозумілим. Тільки отримавши зазначену інформацію, оцінивши ризики та переваги, можна починати думати, яку форму власності матиме підприємство. Але, все ж таки, якщо державне чи комунальне підприємство передається у приватні руки, найважливіше, щоб були захищені працівники. Люди не повинні втрачати робочі місця. Тож завдання держави у такому випадку максимально захистити трудові колективи. Я виступаю за те, щоб ці норми державних ґарантій були оновлені та чітко прописані в окремих законах та Кодексі законів про працю.

 2) Українська земля повинна належати тільки державі і продавати її не можна нікому, в тому числі іноземцям? Ваша позиція щодо ринку землі.

 Обіг земель сільськогосподарського призначення має регулюватися державою. Для цього необхідно створити окрему установу – державний земельний банк. Якщо громадянин хоче продати свій пай, він продає його банку, а той вже передає в оренду підприємцю. Звісно ж при такій системі мова про іноземців навіть не йде. Водночас, вважаю, що ми повинні стимулювати розвиток сільського господарство. Тим паче, якщо звернутися до цифр, то більше 30% європейських чорноземів знаходяться на території нашої держави. Ми вміємо обробляти землю та готові працювати. І це очевидно, оскільки велика кількість трудових мігрантів є жителями сільських територій. То чи не пора задуматися про створення гідних умов для людей в Україні?

 3) Яким повинне бути завдання держави в економіці – контролювати та ділитися грошима з «простими людьми» чи не втручатися і дати громадянам рівні умови для заробітку та ведення бізнесу?

Я прихильник неоліберальної ідеології. Себто в економіку помірно повинна втручатися держава, маючи контрольно-наглядову функцію, через прописані дієві нормативно-правові акти. У будь-якому випадку це не означає тотального втручання. Гарним прикладом функціонування таких моделей є країни Скандинавії.  А ось негативним прикладом невтручання держави  в економіку – стала всім відома велика депресія в США.

12 запитань до кандидата-мажоритарника: Володимир Доманський

Права людей

1) Чи готові ви підтримати Стамбульську конвенцію щодо протидії домашньому насильству по відношенню до жінок?

Європа – це, у першу чергу, культура. Якщо ми хочемо стати частиною цієї великої родини, маємо розділяти їхні цінності та погляди. Тому безперечно я підтримую зазначену Конвенцію Ради Європи та, у разі обрання мене у народні депутати, виступатиму з ініціативою її ратифікації.  Наш парламент отримав цей документ наприкінці 2016 року. Ганебно, що досі ми не можемо розпочати його імплементацію. Для мене абсолютно незрозуміла позиція багатьох активістів, політиків та громадських діячів, що вбачають у Конвенції загрозу для традиційної української сім`ї. Якщо знущання над жінкою є загрозою нашим традиціям, то ми, мабуть, розуміємо поняття «національної традиції» по різному. Ратифікація не тільки зобов’яже унормувати законодавство, але ще й буде певним світоглядним орієнтиром. Ба більше, такі кроки стануть додатковим сигналом для наших європейських партнерів про зрілість України та готовність долучатися до ЄС.

2) Ваше ставлення до таких ліберальних змін як легалізація проституції, грального бізнесу, канабісу, одностатевих шлюбів?

Усі перелічені у запитанні явища присутні у нашому суспільстві. Заперечувати це – означає замовчувати, тобто не вирішувати очевидне. Тож треба говорити та шукати цивілізовані шляхи подолання проблем. 

Стосовно проституції. Я вважаю, що люди, які виходять на вулицю, мають бути законодавчо захищеними, а каратися повинен клієнт. Маємо розуміти, що проституція процвітає не від хорошого життя. У нас важко знайти достойно-оплачувану роботу, особливо молодим жінкам. Тож держава, чи місцеве самоврядування має запропонувати альтернативу, у вигляді допомоги у працевлаштуванні.

Стосовно грального бізнесу. Казати, що в Україні заборонений гральний бізнес – означає дурити самих себе. В нашій державі відбулася тотальна підміна понять. Вийдіть на вулицю і подивіться, чи не на кожному кроці он-лайн казино. Чим вони відрізняються від автоматів, що колись стояли у тих самих приміщеннях? Ні чим, просто всі дії відбуваються в Інтернеті. У зв’язку з цим, державна та місцеві скарбниці втрачають великі кошти, як і втрачаємо людей, які є клієнтами таких закладів. В Україні потрібно виділити спеціальні зони, де існуватиме гральний бізнес. Та встановити конкретні обмеження для відвідувачів. Для цього необхідна прозора нормативно-правова база, яку я готовий напрацьовувати.

Стосовно канабісу. Легалізувати марихуану однозначно не можна. Люди, що опираються на досвід тих 30 країн, де вживання дозволене повністю або частково, не є аргументом. Не правильно порівнювати Україну з Ямайкою чи Канадою. Там зовсім інша культура як сприйняття, так і споживання.

Стосовно одностатевих шлюбів.  Це справа кожного і справа приватна. Втім, одностатеві шлюбі для нас ще занадто ранній крок.

 3) Як би ви оцінили рівень дискримінації в суспільстві за шкалою від 1 до 10? Поясність чому.

На 4. В Україні ця проблема існує, але на перший погляд не сильно виражена. Справа втім, що громадяни самі не завжди усвідомлюють, що їх дискримінують, тому немає відповідних реакцій, які не стають каталізатором суспільної дискусії. Для прикладу, людина шукає роботу, і натрапляє в оголошенні на обмеження за віком чи статтю – це є непряма дискримінація. Про таке необхідно відразу інформувати відповідні органи влади та добиватися вжиття заходів. Є прояви дискримінації, які регулює законодавство, викорінюючи їх, але є й такі, що укорінились в соціальних звичаях і. З останнім боротись набагато важче. Водночас, мені подобається, що українці вчаться бути толерантними. Це помітно, особливо спілкуючись з іноземцями. Маю надію, що така динаміка подолання дискримінаційних явищ продовжуватиметься.

12 запитань до кандидата-мажоритарника: Михайло Мицак

 Війна на Сході

1) Чи повинна держава Україна виплачувати пенсії людям на окупованих територіях та вести торгівлю з ОРДЛО?

Дуже болюче та тонке питання. Не виплачувати пенсію людям, що живуть на непідконтрольній Україні території - автоматично означає визнати ці квазіутворення. Люди, які живуть на території ОРДЛО є громадянами України, а окуповані території – частина нашої унітарної держави. Тож правова логіка, думаю, зрозуміла всім.Втім, я є великим противником ідеї перераховувати пенсії на платіжні картки, з причини не функціонування там українських банків. Якщо людина хоче отримати пенсію, необхідно виїхати на підконтрольну Україні територію, пройти перевірку і тільки тоді отримати свою пенсію. У цьому випадку не вбачаю ніякої дискримінації, це заходи для збереження національної безпеки. Про торгівлю й мови бути не може, крапка. В іншому випадку ми війну не закінчимо, оскільки створення тіньового підприємництва буде додатковим стимулом затягувати ці страшні процеси. Якщо потрібні товари – є гуманітарна допомога.

2) Чи потрібне обмеження деяких прав (наприклад право обирати та бути обраним) та перевірка населення Донбасу та Криму органами безпеки після повернення цих території до складу України?

Однозначно, як ми закінчимо війну, Служба безпеки України має перевірити громадян, що проживали на територіях ОРДЛО та анексованого Криму. Звісно я не прихильник радикально-жорстких методів. Тому такі перевірки мають бути цивілізованими та у рамках права. Це дуже важливо для безпеки нашої держави. Треба пам’ятати, що там живуть й ті люди, які хочуть повернення.  Після перевірки, у разі не виявлення порушень, люди можуть користуватися усіма правами, що дає їм паспорт українця.

 3) Особисто для вас або для політсили, яку ви представляєте, якими є «червоні лінії» під час переговорів щодо миру на Сході?

Ніякого федералізму. Ніякого особливого економічного та територіального статусу. Притягнення до кримінальної відповідальності усіх причетних до злочинів проти людяності та державності.

12 запитань до кандидата мажоритарника: Артем Федецький

Соціальна політика

1) Чи погоджуєтесь ви з думкою, що держава взяла на себе надто багато соціальних зобов’язань, які не спроможна виплачувати, і частину пільг потрібно скасувати або переглянути?

Згідно Конституції України, статті 49 - усі громадяни мають гарантоване державне (безоплатне) медичне обслуговування, що лягає тяжким тягарем на державний бюджет України. Тільки цьогоріч Україна повинна сплатити близько 40% коштів бюджету за повернення боргів. Слід переглянути соціальні зобов’язання, зберігаючи їх тільки для малозабезпечених верств населення.

2) Чи має держава забезпечувати кожного громадянина повним пакетом соціального забезпечення з народження і до смерті?

Такі традиції є у держав, які у не далекому минулому (близько 50 років тому) були у своїй більшості кочівниками з племенно-родинним устроєм, що жили в шатрах. Отримавши зненацька доступ до  вуглеводної суміші (нафта, газ), прийняли рішення прив’язати добробут майбутнього покоління до вартості природних запасів, які використовуються в енергетиці. Швидкі технологічні зміни в світі можуть знецінити важливість нафти та природнього газу. Майбутнє України слід вибудовувати формуючи та плекаючи інтелектуальну націю, яка буде формувати сучасні інноваційні технологіі. Це найкращий пакет забезпечення майбутньої  форми зрілого та самодостатнього суспільства. 

3) Чи підтримуєте ви думку про те, що багаті повинні віддавати державі більше, ніж люди середнього достатку? (прогресивне оподаткування)

В українському суспільстві не сформований середній клас. Тому слід бути дуже обережним з формуванням політики оподаткування. Перш –за все вона має бути в своєму механізмі прозорою, доступною, зрозумілою. Збільшення податку для багатих простимулює, перш за все, уникнення від  оподаткування через втечу в офшорні зони. За підрахунками міжнародних фахівців, втрати у вигляді податкових надходжень країн по всьому світу склали понад 156 млрд дол. США, що двічі більше ніж потрібно, щоб покінчити з бідністю. В Україні обсяги потенційно втрачених податків значно менші, але і їх може вистачити на вирішення соціально-економічних проблем в нашій державі. Вважаю, що слід формувати економічну ситуації в державі, яка б сприяла поверненню коштів з офшорів в розвиток інфраструктурних об’єктів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");