Народний депутат України 7 та 8 скликань та кандидат в народні депутати в 115 виборчому окрузі Михайло Хміль відповідає на наші "12 запитань до кандидата-мажоритарника". Що думає Михайло Хміль про ринок землі, одностатеві шлюби та війну на Сході, читайте в матеріалі Гал-інфо.
Економіка
1)Чи потрібно передавати в приватні руки державні підприємства, які погрузли в боргах і не спроможні ефективно працювати?
Згідно з дослідженнями, державні підприємства є менш прибутковими, аніж приватні, і це стосується не тільки України. Держава як власник недоотримує мільярди гривень прибутків. В Україні близько 3500 державних підприємств, у Польщі їх близько 300.
Державні підприємства – це основне джерело корупційних оборудок, які роз’їдають нашу економіку. Тому так, неефективні підприємства треба приватизувати. У власності держави мають залишатись лише ті, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
2)Українська земля повинна належати тільки державі і продавати її не можна нікому, в тому числі іноземцям?
Я – за запровадження цивілізованого ринку землі одночасно з жорсткими обмеженнями щодо кількості землі "в одних руках" та створення державного земельного банку. Хочу нагадати, що у світі є лише п’ять країн, де немає вільного ринку землі: Венесуела, Північна Корея, Куба, Судан і Таджикистан.
Ринок землі треба запроваджувати після того, як побудуємо в Україні цивілізовані правові відносини, щоб кожен власник міг захистити свої права. В нас це питання, на жаль, дуже заполітизоване окремими політичними партіями. Крім того, важливо розробити й ухвалити якісне земельне законодавство. Не можна допустити, щоб земля опинилася в руках кількох великих власників чи в руках іноземців, треба подбати про антимонопольні запобіжні заходи.
12 запитань до кандидата-мажоритарника: Володимир Доманський
3)Яке завдання держави в економіці – контролювати та ділитися грошима з "простими людьми" чи не втручатися і дати громадянам рівні умови для заробітку?
Втручання й надмірну опіку держави частина українців відчула на собі в радянській державі. Держава має створити ефективне законодавство, яке забезпечить усім громадянам рівні умови для заробітку. Рівні умови – не означає відсторонено спостерігати, хто виживе, а хто ні. Держава має пропонувати можливість навчитися тим, хто хоче вчитися, впроваджувати певні пільги в окремих галузях, які є конкурентними на світовому ринку та асоціюються з брендами нашої держави.
Права людей
1)Чи готові ви підтримати Стамбульську конвенцію щодо протидії домашньому насильству?
Навряд чи хтось із політиків захищатиме домашнє чи будь-яке інше насильство. Однак, чомусь не всі готові підтримати законодавчо протидію насильству. Прагнучи вступити в Євросоюз, Україна поступово приводить своє законодавство у відповідність до європейського. Стамбульська конвенція спрямована на те, щоб запобігти насильству, захистити і підтримати жертв, а також залучити винних до відповідальності, тому, звісно, я голосуватиму за цю конвенцію. Водночас, на мою думку, необхідно вести просвітницьку соціальну кампанію, пояснюючи, що таке насильство, які є його види, залучаючи до цього авторитетних публічних людей.
12 запитань до кандидата-мажоритарника: Михайло Мицак
2)Чи підтримуєте ви тезу, що українці – це особливо моральна нація, якій абсолютно чужі ліберальні свободи, такі як легалізація проституції, одностатевих шлюбів чи легких наркотиків?
Не думаю, що про це питання варто говорити в контексті особливої моральності тієї чи іншої нації. В Україні є свої традиції та цінності. І я проти легалізації одностатевих шлюбів. Більшість українців не підтримує узаконення одностатевих шлюбів, легалізацію проституції та легких наркотиків. Але легалізацію марихуани для медичних цілей вже почали обговорювати, і я готовий це підтримати.
3)Як би ви оцінили рівень дискримінації в суспільстві за шкалою від 1 до 10? Поясніть, чому.
На перший погляд, дискримінація в українському суспільстві наче й непомітна. Але, насправді, вона існує, хоча її рівень не можна назвати критичним. Говорити про конкретну шкалу можна, володіючи відповідними дослідженнями. На мою думку, треба систематизувати й удосконалити антидискримінаційне законодавство, врахувавши позитивний і негативний досвід інших країн, а також провадити активну просвітницьку кампанію проти різних видів дискримінації.
12 запитань до кандидата мажоритарника: Артем Федецький
Війна на Сході
1)Чи повинна держава Україна виплачувати пенсії людям на окупованих територіях та вести торгівлю з ОРДЛО?
В українському суспільстві іноді можна почути слова про те, що люди на окупованих територіях "самі винні" і мають те, що заслужили. Такі думки виникають з відчуття розгубленості, відчаю, втоми, і їх можна пояснити. Водночас, коли розказувати реальні складні історії мешканців Донбасу, то люди усвідомлюють, що не все так однозначно і чорно-біло. Звісно, ми не можемо позбавити українських громадян пенсій, хоч не всі мають змогу їх одержувати. Однак, можемо (і маємо) позбавити пенсій тих, хто стане громадянами Росії. Щодо торгівлі з ОРДЛО моя позиція однозначна і вважаю, що ті, хто лобіює її, має в цьому свої комерційні інтереси.
2)Чи потрібне обмеження деяких прав (наприклад, право обирати та бути обраним) та перевірка населення Донбасу і Криму після повернення цих території до складу України?
Терористів та тих, хто з ними активно співпрацював, потрібно буде перевірити після повернення Криму та окупованих частин Донбасу і запровадити відповідні люстраційні обмеження, зокрема, можливість обіймати посади в державних та місцевих органах влади. Хочу нагадати, що після завершення Другої світової у Німеччині, у період денацифікації, особам певних категорій було заборонено обіймати посади в органах влади та інших життєво важливих галузях.
3) Чи вірите ви в тезу, що війна з Росією була створено штучно, а останні 5 років політики з обох сторін на ній наживались?
Сама теза про те, що війну створили штучно – маніпулятивна, сконструйована і кинута в інформаційний простір нашими ворогами. Можемо говорити про зловживання в оборонному комплексі, зумовлені людським фактором і корупційними складовими. Але абсурдно припускати, що війна була вигідна українській владі. Інша річ – влада Росії. Цією війною російська влада фактично насолоджується.
12 запитань до кандидата-мажоритарника: Андрій Павлів
Соціальна політика
1)Чи погоджуєтесь ви з думкою, що держава взяла на себе надто багато соціальних зобов’язань і частину пільг потрібно скасувати або переглянути?
Не можна скасовувати пільги просто так, щоб скасувати пільги. Водночас треба забезпечувати відповідний рівень доходів, коли пільги втратять свою роль. Звісно, частина соціальних зобов’язань залишиться, але їх стане менше.
2)Чи має держава забезпечувати кожного громадянина повним пакетом соціального забезпечення з народження і до смерті?
Повний пакет соціального забезпечення – ідея, яку не тільки нереально реалізувати, а й недоречно. Адже така "опіка" може радше нашкодити, розвинути безпомічність та інфантильність. Водночас, соціальна політика держави має гарантувати кожній людині необхідну підтримку у кризових ситуаціях.
3)Чи підтримуєте ви думку про те, що багаті повинні віддавати державі більше, ніж люди середнього достатку?
Вирішення цього питання в жодному разі не має базуватися на "класовій" ненависті до багатих. Потрібно відштовхуватися від такої категорії, як соціальна справедливість, враховувати досвід розвинених країн і обирати найбільш оптимальний для України варіант. Значне розшарування між бідними і багатими у підсумку працює проти багатих, адже зменшує купівельну спроможність, може спричинити нестабільність у суспільстві. Тому, я за прогресивний податок, а також за можливість частково "сплачувати" податок за рахунок доброчинності. Звісно, усе це має бути законодавчо врегульовано.
