Перед святкуванням 30-ї річниці з дня проголошення незалежності України редакція Гал-інфо підготувала перелік найважливіших та найрезонансніших подій, які відбулись в політико-суспільному житті України за останні 30 років.
24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної ради України прийняли Постанову та Акт проголошення незалежності України. Їх затвердила конституційна більшість. Так Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканою територією.
1 грудня 1991 року відбулися перші вибори Президента України. Перемогу здобув самовисуванець Леонід Кравчук з результатом 61,59%, який переміг у всіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини, де лідером став В'ячеслав Чорновіл, який зайняв друге місце з 23,27% голосів.
26 червня 1994 року відбулися дострокові вибори Президента України. В першому турі з результатом 38,36% переміг Леонід Кравчук, Леонід Кучма набрав 31,17%. Проте в другому турі, який відбувся 10 липня, перемогу святкував Кучма - 52.14%. На Львівщині Кравчук набрав 90,6% голосів виборців.
28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання ухвалено Основний закон держави України - Конституцію України, яка набула чинності з дня її прийняття. Для вшанування прийняття Основного документу в Україні щорічно святкується державне свято - День Конституції України.
25 березня 1999 року внаслідок автокатастрофи на трасі "Бориспіль - Золотоноша" загинув український політичний діяч, дисидент, журналіст В’ячеслав Чорновіл. У 2000 році Чорновіл був удостоєний звання Героя України посмертно. Комплексна комісійна судово-медична, транспортно-трасологічна та автотехнічна експертиза дійшла висновку, що лідер Народного Руху В'ячеслав Чорновіл був смертельно травмований у ДТП, підтверджень інших версій загибелі наразі немає.
31 жовтня 1999 року - треті вибори Президента України. Леонід Кучма в другому турі переміг кандидата від Комуністичної партії України Петра Симоненка з результатом 56,25 % (останній набрав 37,80%). Показовим є те, що Львівщина віддала 91,6 % саме Леоніду Кучмі. Петра Симоненка здебільшого підтримали регіони які на попередніх виборах підтримували Кучму.
17 вересня 2000 року вбили українського журналіста Георгія Гонгадзе. Його обезголовлене тіло було знайдено 2 листопада 2000 року в Таращанському лісі приблизно за 100 кілометрів від Києва. 28 листопада 2000 року голова Соціалістичної партії Олександр Мороз оприлюднив у Верховній Раді аудіозаписи, зроблені в кабінеті президента України Леоніда Кучми. На їхній основі главу держави звинуватили в замовленні вбивства опозиційного журналіста. Так званий "касетний скандал" швидко перетворився на Кучмагейт – “лють до Кучми” і спричинив до вуличних протести. Перша акція із закликом щодо відставки президента відбулася 15 грудня. Протестне наметове містечко простояло 12 днів. 14 січня 2001 року розпочався другий етап акції “Україна без Кучми”. Намети встановили на всьому Хрещатику - від майдану Незалежності до Бессарабської площі. Кожних кілька тижнів відбувалися мітинги з вимогою відставки Леоніда Кучми й усіх керівників силових структур.
29 вересня 2003 року Росія розпочала активну фазу будівництва дамби до українського острова Тузла. За лічені дні ця подія переросла в найбільшу кризу російсько-українських відносин того часу. Роботи тривали під прикриттям російської армії. Україна розташувала на Тузлі прикордонну заставу, спецпризначенців та звела укріплення. Було підготоване звернення до ООН, НАТО і країн-гарантів Будапештського меморандуму. 23 жовтня 2003 року, Москва зупинила будівництво дамби за 102 метри від острова Тузла в обмін на договір від 25 грудня 2003 року, за яким жоден військовий корабель не міг проминути Керченську протоку без її згоди.
31 жовтня 2004 року відбулись четверті вибори Президента України. Боротьба точилася між лідером опозиції Віктором Ющенком і тодішнім прем'єр-міністром Віктором Януковичем з Партії регіонів. 24 листопада ЦВК оголосила результати другого туру виборів: Віктор Ющенко — 46,61 %; Віктор Янукович — 49,46 %. 3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав результати другого туру недійсними, у зв'язку з численними системними порушеннями на користь Віктора Януковича. Повторне голосування відбулося 26 грудня. Віктор Ющенко був оголошений переможцем з 52 % голосів і 44 % в Януковича.
22 листопада 2004 року розпочалася “Помаранчева революція” - кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів четвертих виборів Президента України, згідно з якими нібито переміг Віктор Янукович. Акції тривали практично до 23 січня 2005 року, коли Віктор Ющенко після повторного другого туру офіційно склав присягу і вступив на посаду Президента України.
18 січня 2009 року під час переговорів між прем'єр-міністрами Росії Володимиром Путіним та України Юлією Тимошенко було підписано “Газові угоди”, які виявились не тільки невигідними для України економічно, але й зафіксували газову капітуляцію України та врятували російський Газпром від позовів європейських споживачів за припинення газопостачання.
Жовтень 2009 року - епідемія грипу A/H1N1 досягла України. Упродовж трьох тижнів були закритими усі навчальні заклади і заборонялося проведення масових заходів. Уряд Тимошенко купив ліки у фірми-посередника у п'ять разів дорожче, ніж міг купити безпосередньо у виробника – швейцарської компанії Roche. Вартість закупленого препарату, який зустрічалали в аеропорту Тимошенко і Порошенко, становила 22 євро за упаковку. Офіційна ціна на сайті виробника для таких країн, як Україна, була 5-6 євро. На Львівщині від грипу та пневмонії померли 98 людей - найбільше з-поміж усіх українських регіонів. А загалом в Україні померли від цієї недуги за час епідемії майже 700 осіб.
17 січня 2010 року відбулися п’яті вибори Президента України. У Другому турі, а саме 7 лютого 2010 року, перемогу здобув лідер проросійської “Партії регіонів” Віктор Янукович, який з результатом 48,95% здолав голову партії “Батьківщина” Юлію Тимошенко - 45,47%
21 квітня 2010 року у Харкові президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим підписано так звані “Харківські угоди”, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі було продовжено з 2017 до 2042 року. Як зазначено в самій угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів.
26 грудня 2010 співробітники спецпідрозділу Служби безпеки України “Альфа” затримали Юрія Луценка - політика, міністра внутрішніх справ України в уряді Юлії Тимошенко. 27 лютого 2012 року його засудили до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Судді київського Печерського райсуду визнали його винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського.
5 серпня 2011 року була арештована Юлія Тимошенко. 11 жовтня 2011 року Печерський районний суд Києва визнав її винною за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу (перевищення влади та службових повноважень) і їзасудив до семи років в'язниці із забороною займати державні посади упродовж трьох років. Експрем'єрка відбувала покарання у Качанівській виправній колонії № 54 та в Центральній клінічній лікарні у Харкові до свого звільнення 22 лютого 2014 року під час Революції Гідності.
3 липня 2012 року Верховна Рада України з численними порушеннями процедури ухвалила Закон “Про засади державної мовної політики” - так званий Закон Ківалова-Колесніченка яким в Україні запроваджувалось використання “регіональних мив”, це практично означало, що російська мова буде визначена регіональною на всій території України і набуде в такий спосіб становища, рівного державній українській.
28 — 29 листопада 2013 року на Саміті Східного партнерства тодішній Президент України Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, що викликало бурхливі негативні реакції частини населення України, а згодом і спричинило виникнення Євромайдану. 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві В. В. Коряк віддав наказ на силовий розгін акцій протесту в Києві. О 4 годині ранку, коли на майдані Незалежності перебували орієнтовно 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей із Майдану: людей били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано 84 протестувальників, зокрема 17 студентів. Частина протестантів знайшли притулок у Михайлівському золотоверхому монастирі. Приводом для розгону стало нібито встановлення Новорічної ялинки. 1 грудня, на площі та вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників.
19 січня 2014 року розпочалися силові протистояння на вулиці Михайла Грушевського. Майданівці, обурені ухваленням Верховною Радою “диктаторських” законів, які суттєво обмежували права громадян на протест, тоді вперше підпалили автомобільні шини і зробили димову завісу. Міліція застосувала помпові рушниці, водомети, світлошумові гранати, сльозогінний газ, травматичну зброю. У другій половині лютого 2014 року протистояння між мітингувальниками і силовиками досягло піку. А 20 лютого 2014 року на Майдані у Києві загинула найбільша кількість активістів. Всього в списках героїв Небесної Сотні 107 осіб, і 48 з них загинули того дня.
20 лютого 2014 року Росія розпочала спецоперацію із захоплення Криму. Військова операція вторгнення була здійснена російськими військами без знаків розрізнення. Інтервенція стала першою частиною збройного конфлікту між Росією та Україною і завершилася анексією Криму. Після окупації Криму РФ розпочала війну на Сході України.
22 лютого 2014 року Віктор Янукович самоусунувся від виконання обов’язків Президента України й втік за допомогою російських військових спочатку в Крим, а потім був евакуйований ними до Ростова на Дону. 23 лютого 2014 року Олександр Турчинов став виконуючим обов'язки Президента України.
12 квітня 2014 року російські загони, керованими офіцерами спецслужб РФ, захопили українські міста - Слов'янськ, Краматорськ і Дружківку, а також Горлівку та інші міста Донеччини і Луганщини. 11 липня 2014 року, на фоні загрози повного блокування кордону українськими силами, російські регулярні війська почали брати участь у війні, завдавши зі своєї території нищівного ракетного удару українським формуванням під Зеленопіллям — селом за кілька кілометрів від російсько-українського кордону. За підтримки російської армії були утворені псевдореспубліки ДНР та ЛНР. Бойові дії на сході України тривають досі. Попри численні факти участі Збройних сил РФ та докази причетності Росії до війни, офіційно Росія не визнає факту свого вторгнення в Україну, тому з українського боку війна розглядається як неоголошена.
17 липня 2014 року неподалік від Торезу Донецької області Збройні Сили Російської Федерації збили цивільний пасажирський літак компанії Malaysia Airlines, що виконував регулярний рейс МН17, унаслідок чого загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб). Міжнародне розслідування встановило, що літак збито зенітним ракетним комплексом «Бук». Незалежні дослідники стверджують, що ЗРК «Бук» належав 53-й зенітній ракетній бригаді з Курська (РФ).
25 травня 2014 року після втечі Віктора Януковича, в Україні відбулись дострокові вибори Президента України. Петро Порошенко переміг в першому турі і набрав 54,70% серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко — 12,81%. Інавгурація відбулась 7 червня 2014 року.
20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля було вбито відомого білорусько-російсько-українського журналіста Павла Шеремета. В останньому дописі у своєму блозі від 17 липня 2016 року на сайті «Білоруський партизан» він повідомив, що в Києві постійно перебуває в україномовному середовищі та закликав білорусів вчити та розмовляти білоруською мовою.
17 травня 2017 року, за присутності президента України Петра Порошенка та голови Європейського парламенту Антоніо Таяні було підписано угоду про безвізовий режим України з ЄС, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.
25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря. В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом. Українські кораблі зазнали нападу з боку сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ — було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною українські артилерійські катери супроводу були обстріляні. Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких — поранені.
6 січня 2019 року Православна церква України отримала Томос. Церемонія підписання Томосу пройшла після спільного молебню Варфоломія і предстоятеля Православної церкви України Епіфанія в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі. Томос є патріаршою грамотою, що офіційно затверджує канонічний автокефальний статус ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу. Цей документ видається один раз і є основою існування церкви.
25 квітня 2019 року Верховна Рада України після двох місяців розгляду поправок ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон забезпечує пріоритетність української мови у понад 30 сферах суспільного життя: зокрема у державному управлінні, ЗМІ, сфері освіти, науки, культури, реклами, послуг. Водночас він є достатньо гнучким щодо застосування інших мов поруч з українською і взагалі ніяк не регулює приватного спілкування. У травні його серед останніх на цій посаді підписав президент Петро Порошенко.
31 березня 2019 року відбулись чергові, сьомі за рахунком вибори Президента України. 21 квітня 2019 року відбувся другий тур виборів Президента України. За результатами підрахунку 100% протоколів, переможцем став шоумен, актор, комік, режисер, продюсер і сценарист, керівник “Студії Квартал-95” Володимир Зеленський із 73,22% голосів. Чинний Президент України Петро Порошенко отримав 24,45%.
Підготував Андрій Маринюк
