Фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 опитав понад 2000 українців і дізнався, як вони оцінюють ситуацію в країні.
Опитування провели в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Чи справи в країні рухаються у правильному напрямку?
Більшість українців переконані, що загалом ситуація в країні розвивається у неправильному напрямі – таких 59%. Лише 19% мають протилежну думку та вважають, що ситуація розвивається у правильному напрямі. Такі негативні оцінки є традиційними для українського суспільства. Окремі сплески позитивної оцінки спостерігаються тільки у короткому проміжку часу після виборів Президента.
У цьому аспекті простежуються й чіткі відмінності залежно від віку респондентів: чим молодшими є респонденти – тим більше позитивних оцінок стосовно розвитку ситуації в країні можна очікувати. Так, серед молоді рівень позитивних оцінок становить 33%, а серед осіб, яким за 60 років – лише 11%. Серед виборців різних партій лише в електораті «Слуги народу» домінує переконання в правильності вектору розвитку – тут позитивних оцінок понад 55%.
Якби вибори до парламенту відбулися у цю неділю...
Пропрезидентська партія «Слуга народу» попри падіння своїх рейтингів залишається одноосібним лідером електоральних симпатій: якби вибори до парламенту відбулись у цю неділю, за неї готові проголосувати майже 30% виборців, які визначились зі своїм голосом і пішли би на виборчі дільниці. Дещо зросла кількість симпатиків «ОПзЖ» – сьогодні за неї готові проголосувати майже 22% виборців. На третьому місці «Європейська Солідарність» – трохи менше 16%. До парламенту також проходить «Батьківщина» – більше 11%. Трохи нижче прохідного бар’єра набирає «Сила і Честь» – 4,6%. Інші партії, як от «Радикальна партія Ляшка», «партія Шарія», «Свобода» та «Голос» розмістилися значно нижче виборчого бар’єра і на сьогодні не претендували би на потрапляння до Верховної Ради.
У голосуванні за партії є чіткі регіональні та вікові відмінності. Так, «Слуга Народу» значно більше голосів здобуває серед молодших респондентів – 6 із 10 її виборців молодше 40 років. На противагу «ОПзЖ» має «пенсіонерський» характер. 7 із 10 виборців «ОПзЖ» старші 50 років, а майже половина – старші 60 років. Половина зі всіх виборців «ОПзЖ» проживає у Східному регіоні. «ЄС», натомість, має кардинально іншу картину – практично всі виборці цієї партії проживають на Заході та у Центрі країни, а на Сході та Півдні живе менше 14% усіх тих, хто збирається голосувати за «ЄС».
Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувся сьогодні…
Він був би безумовно виграний для прихильників незалежності. Так, голоси на ньому розподілилися б 84,4% – «ЗА» і 15,6% – «ПРОТИ». Якщо аналізувати також респондентів, які вагаються з відповіддю, або не пішли б на референдум, то проти виступили би менше 13% громадян, а майже 68% проголосували би за незалежність. Підтримка незалежності на умовному референдумі є найпопулярнішою опцією у всіх регіонах, вікових групах та серед прихильників всіх великих політичних партій.
Водночас, незважаючи на таку абсолютну підтримку рішення про незалежність, простежуються суттєві регіональні, вікові та партійні відмінності. Так, на Заході противників рішення про незалежність менше 1%, а на Сході майже 30%. Існує й тенденція – чим молодші респонденти – тим більше серед них прихильників рішення про незалежність. Серед прихильників політичних партій – найвищий рівень підтримки незалежності у «ЄС» – понад 90%. Найменший – у «ОПзЖ», де він лише трохи більший за тих, які хотіли б залишитись у складі СРСР.
Втім, високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом.
Розпад Радянського Союзу – це було добре чи погано?
Так, майже 32% вважають, що розпад Радянського Союзу – це погано. Протилежної думки дотримуються 49% опитаних. Решта – вагаються з відповіддю.
Чого було більше за роки існування незалежної України: позитивного чи негативного?
Відповіді респондентів майже дзеркально розділились. Приблизно чверть опитаних вважають, що більше було позитиву. Також чверть переконані в тому, що негативу було більше. Найбільша частка (понад 40%) вважають, що за роки незалежності було приблизно стільки ж позитивного, скільки й негативного.
Це питання також має суттєві регіональні та вікові відмінності. Молодь вважає, що позитиву було більше, старше населення тяжіє до полярної позиції. У віковому розподілі найменше позитивних оцінок на Сході, а найбільше на Заході.
А що в майбутньому?
Відносна більшість опитаних є оптимістами стосовно майбутнього життя українців за 25–30 років. Понад 40% переконані, що умови життя стануть кращими. Ще чверть вважає, що ситуація принципово не зміниться. Близько 16% зазначили, що умови життя стануть гіршими. Як і з інших питань – молодь є найбільш оптимістичною.
Також абсолютна більшість опитаних воліє будувати своє майбутнє життя в Україні – близько 70%. Натомість 19% скоріше хотіли би будувати своє життя деінде. Однак тут існує і тривожний аспект. Найбільша кількість осіб, які хотіли би будувати своє життя за кордоном, якраз серед молодих людей до 40 років.
Більше половини опитаних не задумувалися над тим, аби виїхати з України за кордон, та збираються жити та працювати в Україні. Однак значна частина респондентів, все ж роздумувала чи роздумує про можливість виїзду. Основні причини: за кордоном можна заробити більше грошей (22%), в Україні надто нестабільна політична ситуація (13%), а також не влаштовують умови життя в Україні (13%).
