Слухай онлайн
Історія

Археологи показали відкриті кургани варязької дружини

Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
Фото: Історико-культурний заповідник
Фото: Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ"
1/12
Археологи Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" показали дослідження курганного могильника варязької дружини на Пліснеську та поділилися результатами розкопок останніх років.

"Отож, у 2007 р. розкопано кенотаф ХІ-ХІІ ст. 
2015 р. - виявлено підкурганну кремацію ХІ/ХІІ ст. 
2016 р. - курган-кенотаф ХІ/ХІІ ст.
2017 р. - два кургани-кенотафи кін. ХІ – поч. ХІІ ст. та пер. пол. ХІІ ст.

Явні язичницькі традиції. Привертає увагу те, що останній з досліджених нами курганів: перша половина ХІІ ст. Але вже з середини ХІІ ст. розпочнеться масове прийняття християнства, виражене у спорудженні церков та закладанні християнських кладовищ", - йдеться у повідомленні заповідника. 

Довідка Гал-інфо:

Курганний некрополь ХІ – поч. ХІІ ст. розміщений в урочищі «Поруби» в Історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ"  та є пам’яткою археології національного значення. Йдеться про курганний могильник варязької дружини.

Перші фахові дослідження на могильнику ще у 1881 р. провів Т. Земєньцький, якому вдалося виявити тут два типи поховань: підкурганні кремаційні та підкурганні інгумаційні.

За сукупністю ознак, зокрема за особливостями поховальної практики та супровідним інвентарем, Пліснеський курганний могильник варто пов’язувати з середовищем варязької дружини київських князів, яка брала участь в одержавленні племінних територій Прикарпаття та Волині.

Язичницькі риси поховального обряду, передусім, репрезентує багатий супровідний інвентар (зброя, «оболи мертвих», прикраси, відра тощо), а на поступове проникнення християнства вказує західна орієнтація похованих та знахідки хрестів.

Нижню хронологічну межу існування некрополя в ур. Поруби визначає припинення функціонування оборонної лінії (валу та рову) слов’янського городища наприкінці Х ст., яку перекривали кургани. Верхнє датування ж цих поховань визначається першою третиною / серединою ХІІ ст. Відзначимо, що синхронні підкурганні інгумації з чітко вираженими рисами варязького поховального обряду зустрічаються у Городниці, Галичі, Новосілках під Володимиром тощо.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");