Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

БПП, УДАР, НФ, УКРОП і ПС: як ітимуть на вибори?

Політолог Петро Олещук прокоментував для «Гал-інфо» потенційний формат об’єднання БПП, УДАРу та Народного фронту, а також висловив свої міркування щодо перспектив УКРОПу та неучасті у виборах Правого сектору.
Фото з фейсбуку Петра Олещука

БПП і Кличко

На думку політолога, спільний похід на вибори Блоку Петра Порошенка та УДАРу пов’язаний з форматом проведення виборів, який має специфічний і незвичний для України характер

«Згідно з новим законодавством, умовою перемоги кожного кандидата є не тільки набрання на окрузі великої кількості голосів, але також набрання великої кількості голосів тієї партії, яку він представляє. Це означає, що для всіх політичних партій, які мають намір брати участь у виборах, критично важливим є консолідація голосів, а не їх розпорошення», – нагадав Петро Олещук.  

Він наголосив, що БПП і УДАР не лише мають успішну історію співпраці, але й фактично працюють на одному електоральному полі, тому їм набагато вигідніше йти разом, щоб зібрати більше мандатів. Політолог припустив, що співпраця може мати дві форми.

«Виборче законодавство не перешкоджає балотуватися від тієї чи іншої політичної партії позапартійним, тому швидше за все одна з політичних партій – скоріше за все це буде БПП – братиме участь у виборах списком, а представники УДАРу потраплять до цього списку у статусі позапартійних. Для цього вони формально призупинять членство у партії УДАР», – зазначив він.

Менш імовірним варіантом є так званий варіант регіональної диверсифікації, за якої в більшій частині України участь у виборах братиме БПП (з представниками УДАРу в списку), а, приміром, у Києві – УДАР.

«Хоча ймовірність цього видається не дуже високою, бо буде важко технологічно вибудувати єдину кампанію, стиль, меседжі тощо. Тому радше за все бренд буде один – БПП», – підкреслив Петро Олещук.

За його словами, спільний похід на вибори не означатиме, що політична партія УДАР припинить існування, адже за потреби вона в будь-який момент може бути знову актуалізована й використана. Втім, експерт скептично оцінює якість двох партій. Кожна з них спирається на ресурс влади (БПП в межах всієї України, УДАР – здебільшого в Києві), проте фактично залишаються крихкими структурами лідерського типу.

«Не можна сказати, що ці партії досягли чогось у розбудові партій нового типу – сучасних, масових і ідеологічних. Це традиційні українські політичні проекти, які об’єднуються довкола лідера й підтягують решту, які виступають обличчями, спонсорами партій. Вони продовжують українські традиції партійного будівництва, яке завжди характеризувалося високим рівнем окозамилювання, мертвих душ та умовного зв’язку з реаліями», – наголосив політолог.

Народний фронт

За його словами, імовірним є приєднання до цього альянсу і Народного фронту, чий рейтинг так само балансує на межі прохідного балу.

«Виборче законодавство означає, що навіть наявність досить потужних фігур на місцевому рівні не дозволяє гарантувати проходження в місцеві ради. А згідно з усіма рейтингами Народний фронт зараз балансує на межі прохідного бар’єру. Відтак, об’єднання напрошується», – зазначив він.

За його словами, об’єднання з БПП і УДАРом може убезпечити Народний фронт від відтоку найбільш знакових фігур, які шукатимуть собі перспективніші політичні проекти.

«Зважаючи на рейтинги, з Народного фронту може початися відтік потенційно сильних кандидатів, які шукатимуть собі кращі політичні сили, в яких вони можуть не втратити, а, навпаки, реалізувати свій потенціал. Це може бути небезпечна тенденція для даної політичної сили. Тому для них було би найлогічніше вступити в альянс з БПП і Ударом, забезпечити собі певні квоти і таким чином зберегти свій потенціал», – сказав політолог.

Разом з тим, він зазначив, що політичним силам навряд чи вдасться уникнути суперечок, коли справа дійде до розподілу місць та округів.

«Це може бути проблема, яка може завадити об’єднання», – резюмував він.

Правий сектор

За словами Петра Олещука, «Правий сектор» є достатньо специфічною структурою, яка не готова до політичної боротьби, тому відмова від участь у виборах є прогнозованою.

«Всі, хто взаємодіють з «Правим сектором», вказують, що до політичної боротьби вони не сильно готові. Фактично вони не є політиками», – сказав політолог.

Він нагадав, що минулого року партія не змогла взяти участь у київських міських виборах, бо не встигла вxасно подати документи та організувати передвиборчий процес.

«Це свідчить про їхній рівень підготовки до політичної боротьби. І я не маю особливих ілюзій, що в них у цьому плані щось змінилося. В них якісь інші цілі, завдання, які, м’яко кажучи, не сильно асоціюються з традиційними формами політичної боротьби. Тому вони дійсно можуть не взяти участь у виборах, хоча, зважаючи на рейтинг, могли б розраховувати на представництво у радах», – зазначив Петро Олещук.

Втім, він не виключив точкової участі представників «Правого сектору» у місцевих виборах.

Укроп

За словами експерта, в Україні спостерігається запит на нові політичні сили, тому Укроп може реалізувати свій потенціал за умови, що зможе розумно його використати. Втім, наразі цей політичний проект займається радше самодискредитацією, ніж розвитком.

«Не можна будувати нові політичні сили на старій гречці. Рік тому вони мали дуже сильний потенціал, могли побудувати сильну опозиційну структуру. Але останнім часом вони займаються лише самодискредитацією. Якщо вони не змінять свої підходи, то навряд чи зможуть вийти за межі маргіналізованого стану», – зазначив експерт.

За його словами, рекламна компанія Укропу стала фактично фальстартом, і то – дуже невдалим.

«Команда Коломойського та, зокрема, Укроп не показала себе добре. Наприклад, участь Корбана у виборах на Чернігівщині була суцільною дискредитацією проекту. Поки що своїми достатньо недолугими діями вони себе заганяють у політичний маргінес. Можливо, в Дніпропетровській області вони можуть на щось претендувати, але не більше. Їм треба змінювати політику, підходи, кампанію, тому вони можуть на щось розраховувати», – резюмував політолог.

Розмову вів Сергій Стуканов. 

 
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ