Компроміс в інтересах громад та культура співпраці. Чому агломерація – це абсолютна протилежність пострадянському формату мислення
Львівська агломерація може однією з перших в Україні відбутись як повноцінна платформа для співпраці громад у її складі. Про це йшла мова на обговоренні, яке пройшло у стінах Львівської міської ради за участі депутатів міської ради, заступника міського голови з містобудування, представників департаменту міської агломерації і низки інших. Зустріч провели в рамках формування стратегії Львівської агломерації, подібні відбуваються також в інших її громадах.
Процес роботи над стратегією агломерації стартував минулої осені відповідно до розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації і сьогодні уже наближається до завершення. Супроводжувати його погодилась Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».
Наразі межі майбутньої агломерації включають 18 громад, зокрема і Львівську. При цьому мова йде не про будь-яку форму адміністративного об’єднання, а перш за все про налагодження взаємовигідної співпраці для досягнення спільних цілей і вирішення тих спільних проблем, які впливають на якість життя її мешканців.
Саме такий шлях розвитку агломерацій є найбільш поширеним в світі і є європейською альтернативою різного роду злиттям та поглинанням громад. На цьому наголосили в ході обговорення консультанти Ради Європи, які презентували результати спільних напрацювань громад і відповіли на запитання учасників обговорення.
Мова на зустрічі йшла про те, наскільки вигідною може бути така співпраця і для Львова, і для сусідніх громад. Зокрема щодо транспортного сполучення, екології, поводження з ТПВ, в гуманітарній сфері, розвитку економіки тощо. Можливість переконатись в цьому представники громад майбутньої Львівської агломерації мали також в травні цього року, відвідавши дві польські метрополії – Краківську і Верхньо-Сілезьку, де реалізують цілу низку таких спільних проєктів.
У Польщі та інших європейських країнах агломерації до того ж мають можливість залучати додатково кошти на свої спільні проєкти – і від держави, і з фондів ЄС. Такі можливості, без сумніву, з часом відкриються і для українських агломерацій. Але щоб скористатись цим у майбутньому, досвід і культуру співпраці треба напрацьовувати уже зараз.
І ці процеси в агломерації відбуваються. На зустрічі згадувались успішні приклади, коли громади спільно утримують медичні чи соціальні заклади, разом закуповують техніку для надання комунальних послуг, вирішують питання шкільної і позашкільної освіти.
А нещодавно відбувся унікальний прецедент. Як повідомили в департаменті міської агломерації, Бібрська та Львівська громади уклали двосторонній договір про міжмуніципальне співробітництво, який взагалі є першою в Україні угодою межи великим містом і сусідньою громадою.
Іншим прикладом, де співпраця громад уже дала результат, є рішення, що в межах реконструкції міжнародної траси М-09 за кошти ЄБРР буде прокладено велодоріжку із сучасною велоінфраструктурою від Львова до Жовкви через Куликів. Відстояти такий проєкт вдалось завдяки спільним зусиллям цих трьох громад.
Таких проєктів співпраці ставатиме усе більше. В ході спільної роботи представників громад уже з’явились напрацювання щодо покращення роботи громадського транспорту і розвантаження доріг в агломерації, розбудови туристичних маршрутів, вирішення проблем водопостачання і водовідведення, підвищення якості підготовки кадрів робітничих спеціальностей і розбудови кластерів. Загалом наразі опрацьовується біля 20 таких проєктних ідей.
Щоб дійти до спільних рішень, іноді потрібні компроміси, але у виграші від їхньої реалізації будуть мешканці та мешканки і Львівської, і сусідніх громад. Такий висновок останньої зустрічі, що відбулась.
