13 грудня 1917 року Українська Центральна Рада офіційно утворила Повітряний флот.
Про це повідомляє Укрінформ.
Після ліквідації Російської імперії на теренах України залишилися доволі значні на той час сили російської військової авіації – понад 300 бойових літаків Південно-Західного та Румунського фронтів й Чорноморського флоту та Ескадра повітряних кораблів – 16 важких бомбардувальників «Ілля Муромець» (конструктор – Ігор Сікорський). Частина з них, більш-менш справних, й стала основою майбутнього Повітряного флоту УНР.
Першим командувачем авіації призначили підполковника Віктора Павленка. Йому вдалося до січня 1918 року сформувати військові підрозділи з 188 літаків 26 різних типів – як «трофейних» російських, так й спеціально закуплених у Франції та Німеччині. Цікаво, що до лав Повітряного флоту УНР зголосився й 13-й корпусний авіаційний загін, який дислокувався далеченько від України – в районі Двинська на Північному фронті. Щоправда, через свою віддаленість від України остаточно увійти до складу армії УНР він не зміг. Поряд з бойовими операціями (ведення розвідки, завдавання бомбардувальних штурмових ударів з метою підтримки наземних військ) не менш важливим напрямком діяльності військово-повітряного флоту УНР було здійснення кур'єрських польотів для зв'язку із закордоном.
Передбачалось навіть створити цілу мережу регулярних авіаційних ліній, що з'єднали б Україну з іншими країнами. Надалі сили авіації УНР поступово зменшувались і восени 1920 року були зведені до єдиного авіазагону – 1-го Запорізького, який нараховував 3-5 літаків. Однак і цей кількісно мізерний підрозділ брав активну участь в бойових діях до останніх днів боїв в листопаді 1920 року.
