Слухай онлайн
Політика  |  Економіка

Дворічна тяганина Росії з Україною про $3 млрд дійшла до апеляції

Дворічна тяганина Росії з Україною щодо боргу в три мільярди доларів дійшла до лондонського Апеляційного суду. До п'ятниці українська сторона спробує переконати суддів повернути справу до Високого суду і змусити суд розглянути по суті обвинувачення Києва на адресу Кремля в тому, що угода з Віктором Януковичем в дні Євромайдану 2013 року була не кредитом, а інструментом агресії проти України. Про це пише ВВС Україна.

"Росія вимагає повернути їй борг з процентами і в березні отримала у Високому суді Лондона рішення на свою користь. Воно не набере чинності до вердикту Апеляційного суду, який оголосять впродовж декількох місяців після закінчення цих тижневих слухань.

Москва судиться в Лондоні, оскільки борг оформили облігаціями, які випустили за англійським правом. Прострочені зобов'язання України по цих паперах трохи перевищують три мільярди доларів, що приблизно дорівнює місячному доходу української скарбниці.

Відмова платити в разі програшу в суді може позбавити країну кредитів МВФ та інших донорів, без яких крихка фінансова стабільність опиниться під загрозою. Міністр фінансів України Олександр Данилюк весь перший день слухань провів у суді.

"У нас сильна позиція, і я розраховую на перемогу", - сказав він BBC після засідання і додав, що не коментуватиме хід апеляції до її завершення.

Українська сторона, як очікується, буде викладати свою позицію до середини дня середи, після чого у представників російської сторони буде час до п'ятниці, щоб висунути свої контраргументи.

Євробонди проти Євромайдану

Розпочалось все у листопаді 2013 року, коли уряд Віктора Януковича розвернув зовнішню політику України на 180 градусів - відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС і вирішив зближуватися з Росією.

У відповідь українці вийшли на вулиці.

Через місяць, в розпал євромайдану, російський президент Володимир Путін прийняв Януковича в Москві і пообіцяв Україні знижку на газ в 30% і кредит на 15 мільярдів доларів.

Але вже в лютому Янукович втік від протестів в Росію.

З обіцяних грошей він встиг отримати тільки перший транш сумою три мільярди доларів в обмін на облігації з "сміттєвим" інвестиційним рейтингом. Нова українська влада стверджувала, що втікач залишив скарбницю порожньою.

Після революції Україна втрималася на плаву завдяки підтримці Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу та інших західних донорів. МВФ пообіцяв Києву 17,5 мільярда доларів до кінця 2018 року і виділяв гроші, попри протести Росії.

Москва стверджувала, якщо Київ не повертає їй три мільярди доларів, МВФ мусить припинити підтримку, оскільки статут фонду забороняє фінансувати країни, які мають неврегульовані борги перед іншими державами.

На момент зміни влади загальний борг України за єврооблігаціями становив 18 млрд доларів. На вимогу МВФ Україна запропонувала всім власникам паперів погодитися на списання п'ятої частини боргу і відстрочку інших виплат на чотири роки. Всі, окрім Росії, погодилися.

Кредитор чи агресор?

Термін погашення євробондів настав в грудні 2015 року. Київ не заплатив. Москва звернулася до суду.

Через рік, у березні 2017 року, Високий суд Лондона виніс рішення на користь Росії, але дав Україні час на апеляцію.

Київ відмовляється гасити "борг Януковича" з чотирьох причин.

По-перше, він вважає, що Кремль нав'язав його економічним шантажем: непідйомними цінами на газ і обмеженнями в торгівлі.

По-друге, він упевнений, що умови позики були кабальними: термін обігу єврооблігацій був незвично короткий - всього два роки, оскільки Росія, як заявила українська сторона в суді, "хотіла тримати Україну на короткому повідку".

По-третє, Київ стверджує, що уряд при випуску єврооблігацій порушив закон, який визначав межу запозичень на той рік.

По-четверте, Росія анексувала український Крим і підтримала сепаратистів на Донбасі, чим підірвала платоспроможність свого боржника. Тому Україна наполягає на своєму праві не платити агресору, поки він не поверне захоплене і не компенсує збитки.

Платити чи не платити?

Бюджет України на поточний рік - трохи більш ніж 30 мільярдів доларів, і він дефіцитний - витрати перевищують прогнозовані доходи майже на 3 млрд. Грошей на виплату спірного боргу Росії в ньому немає.

Зате в ньому закладені кредити МВФ - влада розраховувала отримати 2 млрд доларів вже в першому кварталі. Фонд поки заморозив фінансування за відсутності обіцяних реформ, а за ним вичікувальну позицію зайняли й інші кредитори, включаючи Євросоюз.

Якщо лондонський суд в результаті зобов'яже Україну повернути Москві борг, відмова виконувати це рішення може поставити під загрозу програму МВФ, оскільки фонд може кредитувати країну з простроченою заборгованістю тільки в тому випадку, якщо вона доведе, що сумлінно намагається врегулювати боргову суперечку.

Із завершенням судового розгляду зробити це буде складніше.

З іншого боку, вимога західного суду заплатити за євробондами може підштовхнути Київ до переговорів з Москвою.

Без такого вагомого аргументу будь-яка заява про готовність повернути країні-агресору борг президента-втікача, який сховався в Росії, - політичне самогубство, особливо напередодні парламентських і президентських виборів 2019 року.

Російські чиновники неодноразово говорили, що готові обговорювати взаємоприйнятні способи погашення цього боргу, але не уточнювали, які саме.

Росії три мільярди доларів теж не завадять.

Путін видав їх Януковичу з Фонду національного добробуту (ФНД) - одного з двох стабілізаційних фондів, куди Кремль в період високих цін на нафту відкладав частину валюти на чорний день.

Цей день давно настав: світовий нафтогазовий ринок не перший рік перебуває в депресії, а з ним - і російська економіка, і без того пригнічена західними санкціями.

В результаті один з двох стабфондів - Резервний - вичерпався в 2017 році, а другий - ФНБ - з подушки безпеки для пенсійної системи перетворився на джерело "довгих" кредитів на мегапроекти Кремля на кшталт Олімпіади в Сочі, а також на порятунок банків, що лопнули, і держкорпорацій.

У підсумку залишилося 65 мільярдів доларів, з них тільки 40 мільярдів - ліквідна частина, яку не вклали в довгострокові проекти.

Якщо Кремль продовжить затикати дірки в бюджеті колишніми темпами, накопичень надовго не вистачить: в минулому році з двох фондів на поточні витрати пішло 25 мільярдів доларів".

bbc.com

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...