Україна переживає черговий сировинний колапс, як це вже було в 1998-1999-х і 2008-2009 роках, пише в своїй статті для DT.UA доктор економічних наук Сергій Кораблін.
"Сировинна рецесія відновилася в 2012 році. Падіння цін на український експорт тривало чотири роки, аж до останнього моменту. За цей час гривня знецінилася до долара втричі, зовнішній борг перевищив 130% ВВП. Держава його обслуговувати не може, реструктуризує, знову шукає допомоги МВФ і будь-яких інших кредиторів", - пише він.
"Це і є бізнес-цикл по-українськи, в який ми все глибше занурюємося останні 25 років... Парадокс, проте, в тому, що під сировинний цикл у нас заточене не тільки все господарське життя, але й економічна політика", - резюмує економіст.
Єдиний реальний вихід із сировинної пастки — розвиток обробної промисловості. Але, зазначає Кораблін, промислової стратегії в України сьогодні немає.
Економічна політика в Україні є "політикою повної залежності від волі кредиторів та сировинної удачі". А ще... від погоди, як в середні століття: "Ми ж тепер прив'язані до врожаю кукурудзи і пшениці".
Він зазначає, що вітчизняне монетарне і бюджетно-податкове регулювання не здатне протистояти сировинній рецесії.
"Сировинному циклу відповідає не тільки все виробництво, а також монетарна та фінансова політика. Причому сировинний спад вона лише посилює, так як всі зусилля спрямовані на обмеження бюджетних витрат і грошової пропозиції, щоб уникнути девальвації гривні та зростання цін".
"Єдиний практичний вихід з цього глухого кута сьогодні... чекати і сподіватися на відновлення зовнішніх ринків і поновлення зростання цін на сировину. Все. Крапка", - пише автор.
